dc-summit.info

история - политика - экономика

Среда, 18 Июля 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Внутренняя политика Роздвоєння особистості віце-спікера

Роздвоєння особистості віце-спікера

Роздвоєння особистості віце-спікера

Одразу після оприлюднення проекту закону про напрями внутрішньої та зовнішньої політики України, внесеного на розгляд парламенту президентом В. Янковичем, цей документ викликав жваву реакцію в суспільстві та серед політичного бомонду. Не лишився осторонь цього обговорення й віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко, котрий, як відомо, є членом фракції БЮТ. Своїми думками щодо законопроекту він поділився з журналістами, акредитованими у парламенті.

Пан Томенко зауважив, що слід вдатися до серйозного фахового аналізу законопроекту, оскільки йдеться про стратегію розвитку України у найближчий період, тобто як мінімум на термін перебування Віктора Януковича на посаді президента. Отже, віце-спікер спершу висловив кілька загальних зауважень, а потім вдався до деталей.

“Якщо порівняти два стратегічні документи, – сказав М. Томенко, –  які ми в сесійній залі мали і які обговорювали, тобто програму соціально-економічного розвитку України, запропоновану урядом і проголосовану в першому і другому читаннях як закон, і президентський документ, то мушу спочатку констатувати, що це дві різні стратегії. І команди, які готували перший та другий документи, – це команди з різною стратегією і світоглядом сприйняття України. Можливо, далі президент проаналізує, чому так сталося, але ще раз констатую, що за базовими світоглядними параметрами – це документи для двох різних влад і для різних країн”.

А далі один з провідних діячів БЮТ несподівано розщедрився на таку купу компліментів, що, здавалось, це говорить представник нинішньої коаліції (втім, за умов міграційних процесів у лавах БЮТ та НУ-НС світоглядні метаморфози не є чимось екстраординарним). Отже, цитуємо далі М. Томенка:

“Другий висновок: в документі, який подав президент (засади зовнішньої й внутрішньої політики), міститься ціла низка фундаментальних ліберальних і ринкових цінностей, які прямо суперечать  програмам як комуністичної партії, так і Блоку Литвина. І для мене цікаво: це спричинить розвал коаліції або ж, наприклад, Блок Литвина й комуністи відмовляться від цих програмних засад, тому що ліберальна акцентація на розвитку приватної власності в земельній сфері, яка характеризувала і попередні уряди, тим більше прямо суперечить тим речам, про які говорить команда двох фракцій, які входять в коаліцію. І третій, дуже важливий висновок: сьогодні чиновники, починаючи з міністрів, реалізують  політику (передовсім в гуманітарній сфері), яка прямо суперечить цінностям і документам, що їх вніс президент. Звідси в мене виникає запитання: вони проти стратегії президента чи, можливо, після того, як Верховна Рада ухвалить даний законопроект (а сумнівів немає в тому, що ухвалить), і президент його підпише,  то, можливо, він звільнить цілу низку чиновників і найважливіше — змусить коаліцію відкликати десь кілька десятків законопроектів. Наприклад, я беру   мовні питання. В програмі соціально-економічного розвитку уряду відсутня позиція щодо розвитку української мови і взагалі немає словосполучення “українська мова”. Я намагався запропонувати відповідне доповнення, але коаліція цю пропозицію не підтримала. Натомість у документі, який подав президент, чітко зафіксовано (згідно зі статтею 10 Конституції України), що влада реалізує державну мовну політику та забезпечує  всебічний розвиток та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Багато освітніх речей, які в програмі уряду були дуже розмиті, в документі  президента чітко фіксуються: інтеграція в європейський  і світовий освітній рівень. Впровадження принципів та стандартів болонського процесу... В президентському варіанті, на відміну від урядового, присутня досить жорстка проєвропейська риторика”.

Щоправда, віце-спікер Натомість президентський законопроект містить положення, які викличуть серйозну дискусію: повернення до ідеї еволюції  чи зміни системи адміністративно-територіального устрою, відтермінування переходу збройних сил на контрактну службу (пропонується делікатна форма “поступового переходу”).

Наступного дня, коли в парламенті обговорювався президентський законопроект, з оцінкою цього документа виступив той-таки М. Томенко. Політичної сенсації цей виступ не створив, але, перефразовуючи слова віце-спікера, було враження, що промовляє якась інша людина. Геть чисто зникли численні компліменти на адресу президентського документу, аргументи поступилися місцем політичній риториці. Звісно, дався взнаки політологічний досвід М. Томенка (а принципи сучасної політології, точніше її безпринципність, загальновідомі). Промовець впевнено заявив про те, що його фракція голосувати за законопроект не буде. Звісно, корпоративні інтереси — свята справа для політика. Але згадана метаморфоза впродовж однієї доби може викликати хіба що співчуття і занепокоєність: роздвоєність особистості — це  тривожний симптом.