dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 23 Октября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Внутренняя политика Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Пропонуємо ознайомитися із продовженням громадської доповіді Опозиційного уряду щодо стану справ в Україні. На Ваш розсуд виносимо альтернативну експертну думку щодо ефективності ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Протягом 2008 року Опозиційний уряд неодноразово доводив до українського суспільства свою стурбованість неефективною політикою Кабінету Міністрів України Ю. Тимошенко щодо стану ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій порівняно з попередніми роками. Проте, з боку діючого Уряду так і не було приділено належної уваги щодо цієї важливої сфери, внаслідок чого ситуація тут лише загострюється.

Так, матеріальні збитки, завдані у 2008 р. надзвичайними ситуаціями (далі - НС) техногенного та природного характеру оцінюються в сумі близько 2,9 млрд. грн., що у 3,4 рази більше, ніж у 2007 році (понад 840 млн. грн.). При цьому понад 2,8 млрд. грн. складають збитки від НС природного характеру (у 2007 році – 683 млн. грн.) та 61 млн. грн. НС техногенного характеру (у 2007 році – понад 156 млн. грн.). Таке різке зростання зумовлено в тому числі катастрофічною повінню у західних областях, збитки від якої складають понад 2,5 млрд. гривень.

Найбільш резонансними у 2008 році були НС, пов’язані з катастрофічною повінню, аваріями на транспорті, пожежами та вибухами у вугільних шахтах, житлових будинках, на складах боєприпасів та лісовою пожежею, які були класифіковані як НС державного та регіонального рівнів.

Найбільшу кількість НС у 2008 році зареєстровано у Донецькій (31), Харківській (26) областях та в АР Крим (22).

Внаслідок НС техногенного характеру загинуло 417 осіб, у тому числі 33 дитини, постраждало - 255 осіб.

За видами найбільше виникло НС, пов’язаних із пожежами та вибухами (74), які разом із катастрофами на транспорті (41) та аваріями на системах життєзабезпечення (22) складають 82,5 % від загальної кількості НС техногенного характеру.

Найбільшу кількість НС техногенного характеру зареєстровано у Донецькій (21), Харківській – (13) та Запорізькій (10) областях, а також в АР Крим (15).

Орієнтовні матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру перевищили 61,5 млн. грн.

Найбільша чисельність загиблих реєструється у НС медико-біологічного характеру, а саме, при масових отруєннях людей. У 2008 році кількість випадків масових отруєнь людей зросла на 23,5 % порівняно із 2007 роком.

Кількість НС метеорологічного характеру у 2008 році, в порівнянні з 2007 роком, зменшилась на 40 % , проте збитки, від НС цього виду у 2008 році значно зросли за рахунок липневої повені в Прикарпатті.

Стан виконання у 2008 році робіт з ліквідації наслідків НС Міністерством залишається незадовільним.

23-28 липня 2008 р. Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька та Вінницька області постраждали від повені, внаслідок якої були підтоплені 1014 населені пункти, 45 тис. 351 житловий будинок, 59 тис. 539 домогосподарств та 61 тис. 772 га сільгоспугідь. Зруйновано 711 автомобільних та 559 пішохідних мостів, 852,17 км автошляхів та 159,385 км берегоукріплень.

За результатами роботи комісій з обстеження підтоплених будинків встановлено, що 1 тис. 296 житлових будинків зруйновано, 11 тис. 266 потребують капітального ремонту та 22 тис. 810 пошкоджено.

В той же час, керівництвом МНС України свідомо приховувалась від громадськості кількість загиблих осіб - вже 25 липня загинуло 10 осіб, а за даними МЧС – 3 особи. І тільки 26 липня 2008 року під впливом опозиції та незалежних засобів масової інформації дійсна кількість загиблих була визнана. Тільки на позачерговій сесії Верховної Ради України, що відбулася 31 липня 2008 року, була визнана загальна кількість загиблих під час стихійного лиха - 39 осіб.

За оцінками експертів, сумарна вартість лише відновлювальних робіт складе не менше 10-12 млрд. грн. А на ліквідацію довготривалих наслідків катастрофи знадобиться у декілька разів більше коштів.

Наслідки від повені могли бути значно меншими, якби чинний Уряд системно займався проблематикою ліквідації наслідків НС. Ситуація, яка виникла внаслідок повені, має комплексні і глибинні причини.

По-перше, це відбулось через те, що Уряд Ю. Тимошенко не проводить виважену екологічну політику, належним чином не виконуються і недостатньо фінансуються прийняті раніше природоохоронні програми.

По-друге, Урядом в цілому та профільними міністерствами зокрема допускається тотальне недотримання норм природоохоронного законодавства України та міжнародних природоохоронних зобов’язань. Відсутня також персональна відповідальність за рішення, що мають негативні для суспільства і довкілля наслідки.

По-третє, чинний Уряд нічого не зробив для подолання тривалої кризи управління у сфері прогнозування та ліквідації наслідків НС. Відповідні міністерства і відомства є інституційно слабкими, а також мають невиважену кадрову політику та систему підготовки фахівців.

Враховуючи, що 2009 рік в Україні розпочинається в умовах економічної кризи, маємо всі підстави ставити під сумнів стабільність фінансування робіт з подолання наслідків повені з Резервного фонду держбюджету.

За час керівництва Міністра Шандри В.М. МНС практично усунулося від міжвідомчої координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади під час ліквідації НС та їх наслідків, що наглядно було продемонстровано під час липневої катастрофічної повені в західних областях України.

Не було створено жодного міжвідомчого органу управління (штабу) як на державному так і на регіональних рівнях для прийняття виважених, взаємно погоджених управлінських рішень та налагодження дієвого контролю за заходами, що вживалися силами центральних та місцевих органів виконавчої влади з метою ліквідації НС. Це призвело, перш за все, до відсутності єдиного підходу в оцінці реальної ситуації, що склалася в зоні надзвичайної ситуації, розпорошеності зусиль наявних аварійно-рятувальних формувань, а також неволодінням Урядом протягом тривалого часу інформацією щодо реальних масштабів та наслідків трагедії.

При цьому, вищі посадові особи МНС в більшості випадків обмежувалися лише керівництвом проведення рятувальних операцій за участю підпорядкованих підрозділів Міністерства, покладаючись на досвід та фахову підготовку керівників обласного рівня і простих рятувальників, і практично усунувшись від завдань керівництва всією системою цивільного захисту на державному рівні.

Також викликає занепокоєння стан виконання Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи завдання зі створення та подальшого функціонування в Україні Державної диспетчерської служби екстреної допомоги населенню за телефонним номером “112” (далі – Служба-112). У зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу це питання набуває особливого значення.

Створення та подальше функціонування в Україні Служби-112 потребує відпрацювання чіткого, нормативно обґрунтованого порядку взаємодії усіх оперативних служб та підрозділів центральних і місцевих органів виконавчої влади, які залучаються до оперативного реагування на звернення громадян, що надходитимуть до Служби-112.

Проте, в МНС відсутні будь-які результати з розроблення єдиного підходу до формування нормативної бази їх функціонування, що знижує ефективність виконання цього важливого завдання.

Проведення в МНС невиваженої кадрової політика призвело до погіршення роботи міністерства як профільного органу виконавчої влади в питаннях цивільного захисту, виконання функціональних завдань держави.

Зокрема, Міністром Шандрою В.М. дана вказівка не працевлаштовувати в якості цивільних працівників атестованих співробітників МНС, які вимушені звільнятися зі служби внаслідок недостатнього матеріального та грошового забезпечення.

Протягом 2008 року з апарату МНС та підпорядкованих територіальних органів управління звільнялися досвідчені, грамотні, професійно підготовлені спеціалісти та призначалися особи з недостатньою кваліфікацією та відсутнім досвідом у сфері цивільного захисту, що призвело до негативних наслідків.

Усунення структурного підрозділу МНС – Управління зв’язку та оповіщення від виконання завдань реагування на НС, управління рятувальними силами та організаційного управління системою оповіщення (а це одні з головних завдань Міністерства) та покладання на цей підрозділ функцій лише технічного супроводу бюджетних програм в сфері зв’язку призвело до ускладнення організації оперативного відомчого зв’язку в умовах НС для стійкого та безперервного управління силами цивільного захисту, припинило поступовий розвиток диспетчерських служб МНС, створення і впровадження оновленої системи оповіщення при НС та Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій. Наслідком цього є неспрацювання у повному обсязі системи оповіщення населення в західних областях під час липневої повені.

Міністр своїми заявами про успішну роботу в цих напрямках постійно вводить в оману як Президента України, так і Кабінет Міністрів України. Час від часу керівництво Міністерства рапортує про досягнення та здобутки. Проте, все гостріше постає питання – а що ж реально зроблено діючим Міністром? Можна стверджувати – Міністерство живе потенціалом, закладеним у попередні роки, втрачаючи при цьому досвідчені кадри та здатність виконувати головне призначення – за будь-яких умов та обставин своєчасно приходити на допомогу людям, захищати населення та території від НС.

З наявних в МНС чотирьох бюджетних програм в рамках міжнародної програми з дострокового закриття та виводу з експлуатації ЧАЕС та подальшого її використання за іншим призначенням жодна не виконана. Йдеться про будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива ХОЯТ-2, заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, виробничого комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів, об’єкту «Укриття» (проект SiP).

Міністерство відрапортувало про початок роботи заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (РАВ) (завод повинен був бути введений в дію 19.12.2008 р.), але будівельні роботи до цього часу не завершено, а якщо навіть його добудують – завод не буде здатний переробляти РАВ з багатьох причин, про що експерти неодноразово повідомляли Міністерство.

Складається враження, що міжнародні та бюджетні кошти, які використовує МНС, зникають у якійсь чорній дірці, що у свою чергу наводить на думку про переслідування чиновниками МНС за невтручанням Міністра корисливих інтересів.

Деякі чиновники в МНС намагаються влаштувати на базі Міністерства власний бізнес і для цього на певні посади призначають осіб з низькими професійними та моральними якостями. Так, мають місце намагання в систему пожежного спостереження та сигналізації в якості проміжної (надлишкової) ланки включити певну приватну комерційну структуру; здійснюється адміністративний тиск, з порушенням чинного законодавства, на керівників обласних управлінь МНС (з використанням службового становища) щодо укладання договорів з цією структурою на надання послуг в сфері пожежного спостереження. Мета - перенаправлення фінансових потоків для наповнення власної кишені. В результаті впровадження додаткового, не потрібного посередника державний бюджет не отримає значних фінансових надходжень, а обласні управління втратять можливість удосконалювати та розвивати свою матеріально-технічну базу за рахунок спеціальних коштів. І все це робиться задля отримання тіньових доходів окремими, охочими до грошей посадовцями МНС.

Особливої уваги потребує ситуація, яка склалася на Державному підприємстві «Пожспецмаш». На тлі бездіяльності та неефективних заходів Міністра Шандри В.М. зазначене підприємство протягом 2008 року істотно зменшило обсяги виробництва, що призвело до суттєвого скорочення фінансових надходжень. Дана ситуація мала наслідком стрімкий рух підприємства в напрямку банкрутства.