dc-summit.info

история - политика - экономика

Воскресенье, 24 Марта 2019

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Внутренняя политика Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, освіта, наука і культура

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, освіта, наука і культура

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, освіта, наука і культура

Пропонуємо ознайомитися із продовженням громадської доповіді Опозиційного уряду щодо стану справ в Україні. На Ваш розсуд виносимо альтернативну експертну думку щодо ситуації у сфері освіти, науки і культури.

Представляючи Державний бюджет на 2008 рік, Глава Уряду Ю. Тимошенко обіцяла збільшення державної підтримки освіти на 36,3%. Попри всі її обіцянки, видатки на освіту фінансувалися торік на вкрай низькому, недостатньому для розвитку рівні.

За 2008 рік лише на 6% було профінансовано Національну програму інформатизації. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на комп’ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів була профінансована на 86% від передбачених на рік видатків.

П’яту частину бюджетних коштів, призначених на реконструкцію та ремонт гуртожитків для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів, не виділено Урядом (виконання - 81,4% від запланованих на 2008 рік ). Зі спеціального фонду при плані 52 млн. грн. не витрачено жодної копійки. Загальний обсяг недофінансування цієї програми складає 56,7 млн. грн.

Аналогічна ситуація щодо рівня фінансування субвенції на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що мешкають у сільській місцевості, яка профінансована лише на 82,1% від передбачених на рік видатків. Особливо непокоїть той факт, що більше половини з них було використано у грудні 2008 року.

Субвенція на реалізацію державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" недофінансована на 16,8% від передбаченого на рік. Лише 35,5% бюджетних коштів, передбачених на надання кредитів для будівництва та придбання житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників (10,7 млн. грн. із передбачених в бюджеті 30 млн. грн.), було реально виділено.

Лише половину від запланованого на рік витрачено на капітальний ремонт приміщень та благоустрій території геодезичного полігону м. Бережани НУ "Львівська політехніка".

Незважаючи на подорожчання послуг з видання, придбання, зберігання і доставки підручників та посібників для студентів, учнів і вихованців дошкільних навчальних закладів, бюджетні видатки на цей напрямок відстають від запланованого в бюджеті (137,8 млн. грн. з 145,1 млн. грн.).

Недофінансована навіть державна підтримка загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації (27,4 млн. грн. із 28,7 млн. грн., або 95,4%).

Сукупне недофінансування освіти склало майже 800  млн. грн.

Урядом Ю. Тимошенко було скасовано єдину державну гарантію в оплаті праці бюджетних установ. Мова йде про законодавчо встановлену мінімальну заробітну плату, яка лягає в основу побудови єдиної тарифної сітки і стає нормою її першого тарифного розряду. Введення обмежень з 545 гривень замість законодавчо встановлених 605 гривень з 1 січня 2009 року автоматично відносить працівників бюджетних галузей до найменш захищених верств населення.

Одночасно з недофінансуванням системи освіти та зниженням рівня соціального захисту освітян Уряд Ю. Тимошенко продовжив агресивний наступ проти традиційних цінностей народів України і, зокрема, проти багатомовності та полікультурності, що історично склалися на теренах нашої держави. Цей курс порушує права десятків мільйонів громадян, у тому числі - на освіту рідною мовою.

Так, наказ Міносвіти щодо введення обов’язкового зовнішнього тестування виключно державною мовою при вступі до вищих навчальних закладів не можна охарактеризувати інакше, як намагання не дати отримати вищу освіту сотням тисяч випускників, для яких рідною є російська мова та мови національних меншин України. Це - пряме порушення прав людини за мовною ознакою та конституційної норми щодо права на вільне використання та захист мов всіх етнічних груп.

Одночасно обов’язковість зовнішнього тестування є інструментом суттєвого обмеження автономії вищих навчальних закладів, що прямо порушує Закон України «Про вищу освіту», намаганням запровадити освітню модель тоталітарного суспільства, що завдасть нищівного удару підготовці високоосвічених фахівців, майбутньому вітчизняної науки та культури в цілому.

Також наступом на конституційні права громадян України на освіту рідною мовою став наказ Міносвіти “Про затвердження галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки”. Ним зроблено злочинну спробу насильницького переведення освітянських закладів з навчанням мовами національних меншин на двомовне навчання за рахунок витіснення з учбового процесу національних мов; дискриміновано вчителів, які викладають мовами національних меншин.

Глава Уряду Ю. Тимошенко стверджувала, що одним з пріоритетів розробленого її Кабінетом Міністрів України Державного бюджету 2008 року є видатки на культуру і мистецтво. За її словами, асигнування на розвиток цієї сфери мали збільшитися у два рази, що повинно було забезпечити глибокий перелам у сприйнятті державою гуманітарного розвитку.

Однак, насправді, бюджетне фінансування культури і мистецтва у 2008 році також відбувалося незадовільно. Задеклароване двократне збільшення видатків на книговидання та підтримку розвитку української мови не було забезпечено.

Поряд з цим у 2008 році не було належного фінансування наступних програм:

  • випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга", на яку витрачено лише 90,5% від передбачених на 2008 рік;
  • на паспортизацію, інвентаризацію та реставрацію пам’яток архітектури витрачено лише 65,4% (62,7 млн. грн. із 95,7 млн. грн.).
  • заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України виконані на 52,2% від передбаченого на 2008 рік;
  • на встановлення культурних зв’язків із українською діаспорою – 78,4% від передбаченого на 2008 рік, при цьому 48,5% коштів було використано в грудні 2008 року, що ставить під сумнів ефективність їх освоєння. Це свідчить про відсутність державного підходу;
  • забезпечення розвитку та застосування української мови – 93,7% від передбаченого на рік, при цьому 58,7% коштів було використано в грудні 2008 року, що свідчить про значні перекоси у використані коштів протягом року.

Ще один декларативний пріоритет Уряду Ю. Тимошенко - видатки Державного бюджету на наукову та науково-технічну діяльність також не мав у 2008 році необхідної бюджетної підтримки.

Наприклад, не виділено жодної копійки на експертно-аналітичне супроводження та моніторинг наукових проектів з екологічної безпеки. Це при тому що практично кожного року той чи інший регіон України стає зоною екологічного лиха.

По більшості програм наукового напрямку від 20% до 70% коштів було використано лише в грудні 2008 року, що, враховуючи специфіку галузі, є дуже тривожним сигналом щодо можливої комплексності і системності наукових досліджень за рахунок зазначених коштів.

Як наслідок, рівень виконання річних планових показників абсолютно не відповідає Закону про бюджет на 2008 рік, зокрема:

  • 67,9% - від запланованого на рік витрачено з бюджету на фінансову підтримку розвитку інфраструктури наукової діяльності у сфері зв’язку та інформатизації;
  • 68,4% - на прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів, з них у грудні було витрачено 76,2% річної суми;
  • 71,8% - на наукові та науково-технічні розробки за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері енергоефективності та енергозбереження, причому майже 70% коштів було використано в грудні;
  • 73,6% - на наукове забезпечення пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики;
  • 75,9% - на підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів у сфері національної безпеки
  • 77,3% - на фінансову підтримку розвитку наукової інфраструктури у сфері енергетики, чверть з яких профінансовано у грудні;
  • 79,9% - на наукове забезпечення робіт та інформаційні системи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, більше третини з яких профінансовано у грудні 2008 р.;
  • 90,9% - на прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів у сфері економіки і торгівлі, більше 40% з яких профінансовано у грудні.