dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 25 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Внутренняя политика Цікава арифметика від дідуся Азарова

Цікава арифметика від дідуся Азарова

Цікава арифметика від дідуся Азарова

У ті далекі, тепер вже майже міфічні часи, коли ще не було телевізорів, комп’ютерів та мобільних телефонів, допитливі діточки розважалися тим, що читали науково-популярні книжки. Серед найпопулярнішого тоді чтива такого характеру була і книжка Якова Перельмана (1882-1942) «Цікава арифметика» (вперше видана у 1926 р. – «Занимательная арифметика. Загадки и диковинки в мире чисел»). У ній приводилися приклади різноманітних дивовижних маніпуляцій з числами, що надзвичайно тішило малечу.

Однак, візьму на себе сміливість припустити, що якби дідусь Я. Перельман жив і понині, то пальму першості з цікавої арифметики він змушений був би передати іншому дідусю – Прем’єр-міністру України Миколі Азарову. І це зовсім не перебільшення. Чинний прем’єр та його підлеглі, отримавши натхнення від самого Президента України Віктора Януковича, утнули такі дивовижні маніпуляції з цифрами, які відображають розподіл коштів державного бюджету, що перед ними навіть найдосвідченіший цирковий ілюзіоніст зняв би капелюха.  

Утім, можете судити самі. Ось лише деякі  цифри і факти, що  стосуються бюджетних витрат минулого 2010 та поточного 2011 років.

Посилаючись на страшні наслідки світової фінансово-економічної кризи та смертні гріхи попереднього уряду, чинний уряд гучно рекламує власну бортьбу за скорочення державного управлінського апарату та бюджетних видатків на утримання чиновників. І це було б цілком логічно, адже влада повинна починати реформи із себе: зі свого рівня життя і зарплат. Однак, чи відповідає реальний стан справ цьому пропагандистському галасу?  

Президент України Віктор Янукович своїм указом від 9 грудня 2010 року доручив скоротити кількість державних службовців щонайменше на третину та працівників секретаріату Кабінету міністрів щонайменше наполовину. Проте, в проекті держбюджету-2011, прийнятому в першому читанні, було навіть передбачено видатки на утримання ліквідованих або реорганізованих органів влади та не знижено видатки у зв’язку зі зменшенням кількості працівників держапарату. У подальшому, правда, з держбюджету таки виключили фінансування ліквідованих указом президента міністерств і відомств. Але це було чи не єдине виправлення внесене в нього. Окрім цього, провладна більшість не прийняла жодної з кількох сотень поправок, внесених опозиційними депутатами. Процедура прийняття бюджету-2011 стала найбільш швидкоплинною та непрозорою за всю історію України.  

Його аналіз показує, що пріоритетами держбюджету-2011 є забезпечення коштами вертикалі влади, силовиків та елітного відпочинку чиновників. У документі радикально збільшено витрати на утримання президента і Генпрокуратури. Крім того, істотно збільшено витрати на відпочинок, лікування та обслуговування можновладців і містяться необмежені можливості для накопичення державного боргу. І це при тому, що у минулому році Україна впевнено вийшла на друге місце в Європі після Румунії за розміром зовнішнього боргу. Якщо на 1 січня 2011 року борг країни становив 1 100 доларів США на кожного громадянина України, то вже 31 грудня 2011-го він зросте до 1 300 доларів США. А до кінця 2012 р. лише від МВФ Україна отримає в цілому 30 млрд. доларів. Тільки на обслуговування зовнішнього боргу Україна вже витрачає 7% доходів свого бюджету!   

До речі, в Україні на тисячу громадян припадає 8 чиновників. У той час як у США – удвічі менше, а в сусідній Польщі - 3 чиновники на тисячу поляків. Проте така кількість чиновників не покращує життя громадян в Україні, адже вони не виконують свої функції. І останні укази президента про зміни в системі державної влади не вирішують цю проблему – вони призведуть лише до перерозподілу коштів та сфер впливу між високопосадовцями.

У той же час, набагато більш розвинуті країни, ніж Україна, до того ж, які менше постраждали від економічної кризи, планують суттєві скорочення видатків на утримання державного апарату. Так наприклад, у Великій Британії за найближчі чотри роки планується скоротити видатки на чиновників на 20%, у Греції – на 20%, в Італії – на 10%, в Іспанії на 5%.

Але хіба ж то приклад до наслідування українській владі? Бюджет на поточний рік, навіть на побіжний погляд,  заперечує декларації влади про те, що метою адміністративної реформи є скорочення витрат на утримання державного апарату. Для цього достатньо, хоча б порівняти деякі його статті видатків з показниками минулих років.

Так, витрати на Президента України і на Державне управління справами (ДУС) у 2009 році становили 817 млн грн, у 2010 році - 947 млн грн, після ж початку розрекламованої «реформи» на утримання президента і його адміністрації передбачено вже 1 мільярд 344 мільйони гривень. Тобто, більш ніж у півтора раза більше, ніж два роки тому! Не може не вражати й динаміка видатків на утримання Генпрокуратури України: 2009 рік - 900 млн грн, 2010 - 1 мільярд 200 мільйонів гривень, 2011 рік - 2,2 млрд грн. Не зважаючи на кризу, охоронці законності отримали зростання фінансування за два роки більш, ніж у два раза! Значно збільшився у поточному році бюджет Міністерства внутрішніх справ: з 11 807 млн грн. до 13 656 млн грн.

Не забули попіклуватися провідники нації і про своє здоров’я. Для всіх інших українців воно дійсно стало «дорогоцінним». Згідно підрахунків незалежних експертів, за бюджетом 2011 року, лікування одного члена уряду обходитиметься країні в суму, яка передбачена на лікування 4 026 «пересічних» громадян України, а витрати на лікування, поліклінічне обслуговування і санаторії для одного депутата дорівнюють витратам на здоров’я 5 130 їх виборців.

Витрати на утримання резиденцій і мисливських господарств високопосадовців збільшено у бюджеті  країни на поточний рік на 50%. Зросли і витрати на перевезення вищих державних керівників – якщо у бюджеті-2009 на ці витрати відводилося 96 млн грн, у 2010-му – 125 млн грн., то у проекті на 2011 рік – 190 млн грн. Останнє число, до речі, у 30 разів більше, ніж витрати на лікування онкохворих та постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС.

Між іншим, не зайве нагадати, що все це в країні, де, як свідчить офіційна статистика, 70% населення живе на 1 тисячу гривень на місяць. Задекларований владою на наступний рік дефіцит бюджету у 3% реально становитиме, на думку фахівців, 100-150 мільярдів гривень, або 9-12% ВВП. Причому 40 млрд грн. становитиме дефіцит Пенсійного фонду. То, хіба ж не цікава арифметика?

Звичайно, було би абсолютно не об’єктивним стверджувати, що всі видатки зростають. Багато бюджетних статей фінансування дійсно скорочуються. Так, скажімо, скорочуються видатки на освіту – з 20 млрд грн. минулого року до 18,5 млрд грн. поточного. Удесятеро зменшено фінансування міжнародних наукових та науково-технічних програм, у 5 разів – наукових та науково-технічних розробок, на 20% - стипендії та гранти на науку і техніку. На 40% скорочуються витрати на видавництво українських книг – з 33 млн грн. до 20 млн грн.

Знову не пощастило, судячи з бюджету, збройним силам країни. Поточного року для армії куплять тільки десять танків. На ракети, фрегати, винищувальну авіацію в державному бюджеті 2011 року взагалі передбачено 0 грн 0 копійок. Більша частина військового бюджету – це бюджет проїдання, та й то не надто ситного. Так наприклад, як стало відомо ЗМІ, у одній з військових частин Київської області вояки протягом трьох днів через недофінансування взагалі не отримували хліба. А скільки подібних фактів у погоні за «честю мундира» залишаються невідомими? При цьому, зауважте, кількість особового складу МВС в країні зрівнялася з кількістю особового складу війська.

Утім секрет того, чому українська армія залишається Попелюшкою у нової влади, можливо навіть дуже простий. Адже представники останньої чудово розуміють, що на відміну від інших силових відомств - Генпрокуратури, МВС та СБУ, армію вряд чи вдасться використати для боротьби проти політичних опонентів та наростаючих соціальних протестів. Таким чином, держбюджет-2011, окрім іншого, ще  й свідчить про те, що чинна влада не надто упевнено відчуває себе на керівному Олімпі.

Звичайно опозиція, як і личить опозиції, активно критикує своїх більш вдалих конкурентів, зокрема, в бюджетно-фінансовій сфері. Так наприклад, один із чільних опозиціонерів Арсеній Яценюк нещодавно викресав ще один гнівний спіч у бік влади: «Покращення життя для влади відбулося за рахунок 46 мільйонів українців. Перш за все цей бюджет є бюджетом нових запозичень для того, щоб погашати старі кредити. Жодної реформи української економіки в цьому бюджеті не передбачено. Усі реформи зведені до того, що завтра буде прийнято закон про підвищення пенсійного віку. І саме за рахунок підвищення пенсійного віку для чоловіків і для жінок влада отримала додаткові кошти на свої чартерні перельоти, на утримання державних резиденцій, Адміністрації президента, на збільшення фінансування Генеральної прокуратури і міліції. Я назвав би цей бюджет реформістським бюджетом прокурорсько-поліцейської держави».

Проте, хто зараз із високопосадовців буде прислухатися до розпачливих зойків опозиції, коли вже вибудована така чудова, така майже монолітна та стабільна вертикаль влади?

А що ж народ? Його більшість як завжди мовчить. Чи надовго?