dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 18 Октября 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Внешняя политика Казахстанські уроки - привід для роздумів та висновків

Казахстанські уроки - привід для роздумів та висновків

Казахстанські уроки - привід для роздумів та висновків

Повідомлення про драматичні події, що трапилися в грудні минулого року в місті Жанаозен (Мангістауська область на заході Казахстану), не лише шокували громадськість країни, але були громом з ясного неба для всіх поза межами Казахстану, хто слідкував за тамтешньою ситуацією. З усіх пострадянських країн саме Казахстан правив за найстабільнішу республіку зі сталими темпами розвитку в багатьох сферах економіки і культури. Адже саме президенту Нурсултану Назарбаєву поталанило впродовж багатьох років уникати міжнаціонального розбрату, постійно підвищувати соціальні стандарти всіх верств суспільства, суттєво підняти міжнародний авторитет країни. Особливо це було видно на тлі сусідніх країн Центральної Азії, де точилися міжнаціональні суперечки (аж до громадянських воєн), а соціальна сфера перебувала в занепаді.

Втім, як засвідчили згадані події піврічної давнини, і у Казахстані накопичилось чимало проблем. Зокрема, в Жанаозені, де основною сферою зайнятості були підприємства нафтової промисловості, спостерігалося масове звільнення працюючих. Акція протесту колишніх працівників нафтової компанії "Озенмунайгаз", які втратили надію отримати роботу, спочатку переросла у масові заворушення, потім у запеклі сутички з поліцією. Наслідки були трагічними: загинуло 17 осіб, 64 — отримали поранення (з них 17 були працівниками правоохоронних органів). До того ж було пошкоджено 125 комерційних та адміністративних будинків. Нурсултан Назарбаєв тоді оцінив це так: "Події в Мангістауській області стали серйозним випробуванням для Казахстану. Нам кинули виклик у 20-ту річницю нашої незалежності".

До честі казахстанської влади, вона висунула на перший план не репресивні методи, а ретельне вивчення ситуації та причин конфлікту і заворушень. Було проаналізовано також більш давні події, що спричинили виникнення нестабільності. І це було з розумінням сприйнято як народом країни, так і міжнародною спільнотою. Звичайно, були покарані винні як з боку ініціаторів та учасників безладдя, так і зі сфери правоохоронців. Але дуже важливим стало те, що уряд вживав поетапних заходів, аби зробити розслідування прозорим і відкритим. При цьому доступ до процесу забезпечили місцевим і міжнародним спостерігачам, представникам національних і зарубіжних ЗМІ, дипломатам, які прибували із зарубіжними місіями до Казахстану, аби відвідати Жанаозен, одразу після подій 16 грудня. До бунтівного міста прибули дипломати зі США і посольств європейських країн, в також представники організації "Міжнародна тюремна реформа" (PRI) та "Громадської спостережної комісії (PMC). Забігаючи наперед, слід зауважити, що ретельне розслідування правоохоронців, журналістів, спостерігачів та зарубіжних дипломатів не підтвердило жодним чином вигадок про нібито значно більшу кількість жертв, ніж було з самого початку офіційно заявлено.

Тодішній заступник прем'єр-міністра очолив спеціальну комісію, для розслідування всіх обставин та усунення причин нестабільності в Жанаозені. Уряд виділив понад 25 мільйонів доларів для відбудови міста та об'єктів життєзабезпечення. Генеральному прокурору було доручено розслідувати причини заворушень та реакції на них з боку влади та місцевих правоохоронних органів. Спеціальна комісія мала розробити заходи для вирішення соціально-економічних проблем в регіоні, вивчити проблеми працівників компанії "Озенмунайгазу" і терміново вирішити проблеми, що спричинили протести.

Кримінальне розслідування було завершено 1 березня 2012 року. При цьому тривалий час пішов на перевірку так званих "справжніх фактів", які надійшли від "незалежних" свідків, які не співпрацювали з офіційним слідством. Всі ці факти виявилися цілком неправдивими.

Рішенням суду від 4 червня 13 підсудних отримали покарання: ув'язнення терміном від 3 до 5 років, 16 — умовне покарання, 5 осіб було помилувано, а 3 особи повністю виправдані. Суд визнав винними 5 поліцейських у перевищенні службових повноважень шляхом застосування зброї або спеціального обладнання і засудив їх до різних термінів ув'язнення.

Головне ж у цій сумній історії було те, що влада, хоч із великим запізненням, почала втілювати план розвитку міста Жанаозен до 2020 року, на що вже цього року виділено 10 мільйонів доларів. Відкрито спеціальні центри зайнятості, що допомагають знайти роботу в місті й області. Кожному мешканцю міста запропонували альтернативне місце роботи на підприємствах, створених згідно з програмою індустріально-інноваційного розвитку. Втім, чи не головною проблемою Жанаозена, як й інших подібних міст, було те, що тут був один-єдиний вид промисловості. Нездатність диверсифікувати промисловість (а, отже, створити основу для бізнесу широкого спектру) призводила до того, що соціально-економічна структура міста була вкрай вразливою і цілковито залежала від прибутків однієї галузі. Президент Назарбаєв доручив розробити спеціальну програму для згаданих міст, яка б передбачала диверсифікацію соціально-економічного розвитку, підтримку малих і середніх підприємств, поліпшення місцевого самоврядування та активізація участі населення у прийнятті рішень, які впливають на розвиток міста.

Знов-таки шкода, що до таких природних заходів вдалися лише після протестів і заворушень. Але цінність такого досвіду полягає в тому, що його можна поширити на силу-силенну подібних міст і регіонів. І що важливіше, – цей досвід стане в пригоді для українських умов, де явищ, схожих на Жанаозен, пребагато.

І наостанок про один напрям змін у Казахстані, викликаний подіями піврічної давнини. Ці зміни стосуються, зокрема, вдосконалення судової системи. В цій програмі українських журналістів мав би зацікавити наступний аспект. Беручи до уваги роль журналістики в забезпеченні прозорості судової влади, в червні 2012 року Верховний Суд і Спілка суддів Казахстану підписали меморандум про співпрацю з провідними університетами країни щодо підготовки журналістів, які спеціалізуються на висвітленні судової діяльності. Ці журналісти проходитимуть стажування у Верховному Суді та регіональних судах, а також матимуть брати участь в судових процесах і засіданнях судових колегій. Беручи до уваги вкрай низькій рівень української журналістики, яка звертається до юридичних та судових проблем, подібна практика у нас конче необхідна.

Матеріал підготовлений завдяки інформації, наданій Посольством Казахстану в Україні та Молдові