dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 20 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Национальная идентичность Взаємодія держави й громадянського суспільства в Україні: форум небайдужих (За підсумками міжнародної науково-практичної конференції)

Взаємодія держави й громадянського суспільства в Україні: форум небайдужих (За підсумками міжнародної науково-практичної конференції)

Юрій Опалько

Як відомо, не все те, що планується, на жаль, збувається. Але передбачена планом першочергових заходів з реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства міжнародна науково-практична конференція не лише відбулася, але й отримала захоплені відгуки учасників.

Не відбутися вона не могла хоча б тому, що згаданий план був затверджений Указом Президента України № 212/2012 від 24 березня 2012 року «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації». А можливо посприяла ще й магія дати її проведення – 12.12.2012! Як би там не було, але й організатори цього комунікативного заходу - Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) у співпраці з Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України та Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) – постарались на славу. Дата конференції була точно визначена за чотири місяці до її проведення, анонс заходу оприлюднено на офіційному сайті НІСД, запрошення найбільш знаним фахівцям розіслані тоді ж, та й, взагалі, проведено величезний обсяг організаційної роботи.

Тому, у призначений день, незважаючи на складні погодні умови, наближення передбаченого календарем майя кінця світу (якщо, звичайно, вірити ласим до «страшилок» ЗМІ) та навіть перший день роботи Верховної Ради України у новообраному складі (а через останнє важко було визначитися з участю запрошеним високопосадовцям) учасники конференції зібралися у конференц-залі НІСД. Її тема «Розвиток взаємодії держави і громадянського суспільства в контексті впровадження європейських принципів належного врядування» поєднала на цьому інтелектуальному майданчику науковців; представників різних органів державної влади, місцевого самоврядування, поважних міжнародних інституцій, громадських активістів, журналістів. І не лише з України, але й з Росії, Болгарії, Польщі.

Як і личить господарю, відкрив вступне засідання директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Васильович Єрмолаєв. А. В. Єрмолаєв у своєму виступі подякував співорганізаторам конференції, всім запрошеним та її учасникам. Звернувшись до предметного поля конференції, він, зокрема, наголосив: «Нам належить оцінити, що зроблено і робиться для розширення «території» громадянського суспільства в Україні, а саме практичні кроки та прийняті нормативно-правові акти для створення сприятливих умов його становлення. Але чи достатніми та якісними є ті нормативно-правові умови, в яких мають розгортатися життєздатні взаємовідносини держави і громадянського суспільства? Це надасть можливість наблизитись до розуміння модель відносин між громадянським суспільством і державою в Україні. В цьому контексті, також уваги потребує всебічний аналіз того, наскільки модель взаємодії співвідноситься із європейськими стандартами та принципами якісного врядування. Зрештою, очікуємо озвучення найкращих «рецептів», апробованих в успішних країнах, але, водночас, прийнятних в українських умовах. Причому, окрім зразків усталених демократій, звернемось до досвіду інших країн, які подібно до України, перебувають на шляху розбудови громадянського суспільства. Зрештою, це дозволить об'єктивно подивитись на те, якими є успіхи утвердження в Україні європейських практик належного врядування».

Директор НІСД висловив впевненість, що в результаті всебічного обговорення актуальних проблем вдасться висловити усі міркування стосовно практичної діяльності всіх зацікавлених сторін, вийти на рекомендації для органів державної влади, окреслити заходи, спрямовані на забезпечення по-справжньому ефективної взаємодії між громадянським суспільством і державою та наближення її до європейських принципів належного врядування.

Радник Президента України, Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, голова Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства Марина Іванівна Ставнійчук привітала учасників конференції з початком її роботи і побажала їм «наснаги і дійсно плідної хорошої конструктивної дискусії, результати якої ми матимемо можливість потім реалізовувати, впроваджувати і в рамках роботи Конституційної Асамблеї і в рамках роботи Координаційної Ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України». Затим вона досить детально розповіла про результати роботи Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства за поточний рік та її плани на наступний рік. Зокрема, зазначила М. І. Ставнійчук, «як пріоритет на наступний рік ми для себе бачимо підготовку Закону про місцеві референдуми, підготовку законів, які пов'язані з залученням громадських організацій, громадських об'єднань до формування політики - це і закон про внесення змін до закону про місцеве самоврядування, підготовка самостійних законів у цій сфері». У виступі М. І. Ставнійчук також досить детально були проаналізовані здобутки й проблеми у діяльності громадських рад, які утворювались при центральних і регіональних органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. На завершення свого виступу М. І. Ставнійчук нагадала, що саме на Національний інститут стратегічних досліджень покладений обов'язок та повноваження готувати щорічну доповідь про стан громадянського суспільства в Україні, яка є додатком до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради про зовнішню і внутрішню ситуацію в Україні і до українського народу. Тому, на її переконання, дуже важливо, щоби відбувся дійсно серйозний діалог в рамках роботи конференції по всім актуальним питаннях розвитку громадянського суспільства, а за наслідками роботи конференції були напрацьовані відповідні рекомендації, які могли б лягти в основу згаданої доповіді.

Керівник програм громадської організації УНЦПД Максим Валерійович Лациба привітав присутніх з річницею ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини (10 грудня 1948 року), яка фактично заклала правову основу розвитку громадянського суспільства. Він висловив сподівання на обговорення питань, що стоять на порядку денному для успішного запровадження моделі консультативної демократії. М. В. Лациба зазначив, зокрема: «На сьогоднішній день усталені функції громадянського суспільства в розвинених демократіях - це представлення і захист інтересів суспільних груп, це надання і вироблення соціальних послуг, це громадський контроль за діями органів влади, це запровадження, пошук вирішення важливих гуманітарних проблем суспільства спільно з органами влади. Наскільки ці функції сьогодні виконуються громадянським суспільством в Україні також питання, наскільки ефективно ми з цим працюємо – питання для нашої конференції».

Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Костянтинович Бистрицький розповів, зокрема, про свою участь у світовому форумі за демократію, який був організований Радою Європи: «І там говорилося вже не стільки про демократію участі, що надзвичайно важливо для України, де ще не реалізовано її потенцію або можливості для України, скільки уже говорили в термінах «inclusive-democracy» - це демократія включеності. Яка різниця? Різниця в тому, що якщо демократія участі передбачає прийняття рішень на засадах більшості голосів і політичної волі для сприйняття інтересів менших політичних угруповань і груп, то inclusive-democracy або демократія включеності передбачає набагато ширше включення в процес прийняття рішень і ширших інтересів різних груп населення, в тому числі і етнонаціональних спільнот, і в різних складних питань для сучасної Європи і для України, які відносяться до культурних, світоглядних, ціннісних інтересів і орієнтацій тих чи тих груп населення». Є. К. Бистрицький у своєму виступі загострив увагу на питанні: «на що орієнтуватися, на які інтереси мусять орієнтуватися громадські організації, інститути громадянського суспільства, щоб тримати свою лінію?». Відповідаючи на нього, він підкреслив: «І нема іншої, очевидно, засади або підстави як загальні демократичні цінності, європейські стандарти в точному і широкому їх розумінні. Тому що, якщо ми будемо орієнтуватися на політичні інтереси тих чи тих груп або політичних партій, навіть якщо вони при владі, то ми втратимо те, чим важлива участь громадянського суспільства, а саме збалансування інтересів, узгодження інтересів. ...Громадські організації, які орієнтуються на такі демократичні стандарти і цінності - вони завжди виступають в громадських радах, ...в інших дорадчих органах до влади, в різних формах взаємодії влади і громадських інститутів, як ті, які мусять проводити те, що називається процесом узгодження інтересів або процесом вироблення політик».

Представник офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні Ольга Озерна коротко розповіла про здійснювані цим офісом проекти. Серед іншого, вона зазначила, що роль організацій громадянського суспільства - це не тільки критичне і протестне реагування на ті дії, які пропонує держава, але це, в першу чергу, партнерство і діалог в реалізації соціально-економічних завдань країни з тим, щоб держава, побачивши компетентного, кваліфікованого партнера, могла делегувати йому частину своїх зобов'язань, що є теж європейською практикою.

Керівник Представництва Фонду «Російський суспільно-політичний центр» в Україні Віктор Вікторович Пухов, розказав про діяльність цього фонду та про особливості розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації. «Величезний ріст, - за його словами. - видно організацій у сфері економічної самоорганізації, шкільних рад, батьківських комітетів, товариств власників землі, організацій територіального громадського самоврядування, а ось кількість організацій громадянської спрямованості різко скорочується. Поступово переважно некомерційні організації у вирішенні соціальних проблем починає визнавати і держава. Про підвищення свого авторитету в чиновників у порівнянні з 90-ми роками говорять навіть правозахисники. Добре зарекомендували себе Президентська рада з прав людини, Громадська Палата в Москві та регіонах, громадські ради при різних державних органах, в тому числі і при ФСБ і Міністерстві оборони. Ці суспільні структури дозволяють цивільним лідерам безпосередньо звертатися до представницької влади і вирішувати деякі проблеми і безпосередньо брати участь в якості експертів в розробці законодавства в своїй сфері. Ось така діяльність, звичайно, може приносити невелике, але стабільне фінансування. І подальший розвиток цього напрямку співробітництва може закласти основи планування в організаціях, яке зараз в Росії всюди відсутня. Максимум в кращому випадку йде планування на рік. Представники місцевої влади можуть самі виступати ініціаторами співпраці з організаціями соціального спрямування».

Велике зацікавлення учасників конференції викликав виступ Керівника Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Іванеско Дениса Сергійовича. Його тема безпосередньо відображала напрям діяльності очолюваного ним управління – «Впровадження європейських стандартів доступу до публічної інформації», тому в представленому доповідачем слайд-шоу містилася багата підбірка фактів та статистичних даних. Д. Іванеско розпочав свій виступ з того, що ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації» є, напевно, одним з найбільш успішних прикладів останнього часу співпраці представників громадянського суспільства та органів державної влади.

Завдяки цьому закону, повідомив він, Україна посідає 8-ме місце у світовому рейтингу найкращих законів про свободу інформації. Закон «Про доступ до публічної інформації» покращує і позицію України в іншому рейтингу про свободу інформації. За рейтингом «Freedom House», наприклад, Україна посідає 131 місце у світі за свободою інформації, а за рейтингом «Репортерів без кордонів» відбулося покращення на 15 позицій (у минулорічному рейтингу посідали 116-е місце).

Далі Д. Іванеско досить детально проаналізував переваги Закону України «Про доступ до публічної інформації». Також він повідомив, що для реалізації цього Закону держава найняла додатково 343 державних службовця, робота яких полягає в його виконанні, створенні ефективних сайтів органів державної влади, наповненні їх інформацією, якої вимагає Закон, надання відповідей на запити громадян. За 16 місяців після набуття чинності цим Законом, громадянами було надіслано 50 тисяч запитів до органів влади і отримано стільки ж відповідей. При цьому, 92% відповідей були отримані за 5 днів. Це означає, що цей термін обраний не випадково і він працює. Кожен 10-й запит надійшов від представників ЗМІ. Це також означає, що Закон також покращує взаємовідносини між ЗМІ та державою. І, зрештою, 23 тис. запитів було надіслано електронною поштою, тобто це кожен другий запит з тих, що надійшли до органів влади.

Після обідньої перерви конференція продовжила свою роботу уже в секційному режимі. У першій секції «Політико-правове середовище розвитку громадянського суспільства» учасниками були обговорені такі ключові проблеми: «Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства та хід її реалізації»; «Вплив політико-правових змін у цій сфері на розвиток громадянського суспільства та його інститутів»; «Громадянське суспільство і конституційний процес»; «Вдосконалення правових механізмів та практики демократії участі»; «Проблеми політико-правового забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина»; «Залучення України до міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»: від декларації намірів до їх реалізації.

Друга секція конференції «Громадянське суспільство і державна влада» зосередила увагу на питаннях: «Тенденції розвитку асоціативних та інституційних форм і практик (у тому числі неформальних) самоорганізації громадян України»; «Вплив громадянської активності на формування державної політики на всіх рівнях»; «Залучення громадян та їх об'єднань до вироблення та ухвалення важливих для суспільства рішень, реалізації державної політики (оцінка компетентності та дієвості роботи громадських рад при органах виконавчої влади, громадських слухань, громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади тощо)»; «Взаємодія органів державної влади з інститутами громадянського суспільства на принципах відкритості і прозорості, здійснення громадського контролю за діяльністю влади» та інших.

Нарешті, у третій секції – «Формування дієздатних територіальних громад» - увагу учасників обговорення було прикуто до таких питань, як «Проблеми нормативно-правового забезпечення прав та можливостей участі громадян у розв'язанні місцевих проблем»; «Підготовка проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні як важливий крок до зміни механізму вироблення та реалізації місцевої політики»; «Сучасний стан і проблеми розвитку місцевої демократії, впровадження нових форм місцевої самоорганізації населення»; «Досягнення високої якості та доступності муніципальних послуг як пріоритетний напрям реформування місцевого самоврядування».

Показово, що у ході роботи секцій, як їх модератори так і учасники, з часом відійшли від строгого дотримання попередньо затвердженого регламенту та перейшли до вільного обговорення найбільш дискусійних питань серед запропонованих. Полеміка при цьому інколи точилася досить гостра, але, разом з тим, її учасники продемонстрували здатність знаходити конструктивні компроміси. До того ж, у одному питанні всі без винятку присутні дійшли до одностайного висновку – подібні форуми, безумовно, потрібні й корисні. Сподіваюсь, що незабаром з матеріалами конференції зможуть ознайомитися всі бажаючі, так як найближчим часом її матеріали планується видати окремою збіркою.