dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 23 Октября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Культура "Сварог" – лодія давньоруської доби

"Сварог" – лодія давньоруської доби

Сварог - лодія давньоруської доби
Сварог під похідним
та парадним вітрилами
На веслах від Чернігова до Києва
Сварог в оборонному рові Брестської фортеці
Подолання мілин на Південному Бузі по дорозі на Гданськ
На спокійній воді зранку
і надвечір
На палубі Сварога
Воду з трюму можна відкачати так
але значно частіше ось так
Сварог на шляху до Великого Новгорода
Лічені метри до води
Парад історичних суден: шхуна Ильмера, човни-фінки та Святитель Петръ митрополит Московский
Парад історичних суден: шхуна Ильмера, човни-фінки та Святитель Петръ митрополит Московский
Парад історичних суден: шхуна Ильмера, човни-фінки та Святитель Петръ митрополит Московский
Українська лодія користувалась у Великому Новгороді неабиякою популярністю
Капітан Сварогу С.Воронов та головний спонсор В.Селівончик

З 18 по 21 червня цього року українське науково-експериментальне судно – військова лодія "Сварог" – на запрошення міської адміністрації прийняло участь у фестивалі історичних кораблів, який проходив на річці Волхові у Великому Новгороді в рамках ХХІХ Ганзейських днів, присвячених 1150-ій річниці від дня заснування міста. На фестивалі це було єдине історично та професійно реконструйоване судно доби Київської Русі, при цьому лодія виборола почесне звання "Найбільш розкішного судна".

Єдине, про що жалкує капітан "Сварогу" – директор Департаменту підводної спадщини Інституту археології Національної академії наук України С.О. Воронов – це несприятливі погодні умови, які не дали змоги показати лодію у всій красі на озері Ільмень, де організаторами були заплановані перегони весельних суден.

Крім українського екіпажу "Сварога" у фестивалі прийняли участь московське трищоглове вітрильне судно "Святитель Петръ митрополит Московский" – репліка поморської купецької лодії, шхуна "Ильмера" Новгородського клубу юних моряків – стилізована під середньовічний торговий корабель-галеас, човни ушкуї та фінки, характерні для регіону Північної Русі. До останнього чекали на прибуття чудської лодії "Йимму" з лодійного центру естонського міста Тарту, проте складнощі з отриманням дозволів на перетин кордону не дали змоги лодії прийняти участь у фестивалі.

Крім демонстрації у Великому Новгороді, "Сварог", після прибуття на Україну, здійснив перехід на веслах від Чернігова до Києва по Десні, після чого програму його участі у заходах цього року було, в основному, завершено.

У давньоруську епоху існувало п’ять основних торгових маршрутів які проходили через підконтрольну руським князям територію – Волховсько-Дніпровський, Волховсько-Волжзький, Двинсько-Дніпровський, Вісло-Дніпровський, Вісло-Дністровський.

На сьогодні вчені мають у своєму розпорядженні достатню кількість точно датованих літописних згадок про різні типи плавзаcобів, які використовувались в часи Київської Русі на цих шляхах. Давньоруські судна відомі нам з скандинавських саг і рунічних надписів, Новгородських берестяних грамот і Ганзейських договорів, Псковських судних грамот і навіть народних билин. На базі цього матеріалу можна визначити їх конструкційні особливості, сфери використання, призначення і належність, а також провести дійсно унікальну роботу по відтворенню перших кораблів Давньої Русі і моделюванню на них мандрівок по історичним шляхах.

Науково-експериментальне судно "Сварог" - натурна діюча копія (репліка) давньослов’янського судна, військової лодії X ст., яке було  збудоване в 2003 році в м. Чернігові майстром Петром Губарем. Автор проекту науково-експериментального судна досвідчений київський яхтовий конструктор Олексій Швайдак. Після спуску на воду на "Сварозі" відтворено ряд переходів по водним комунікаціям які пов’язували в IX-X ст. Київську Русь з державами Північної Європи, Близького Сходу и Середземномор’ям.

Лодія збудована з дубових та соснових дощок, названа на честь одного з основних слов’янських божеств. Довжина складає 12 метрів, найбільша ширина – 3,2 м.: навіть за давніми критеріями судно невелике, і в давнину використовувалось, скоріше за все, з військовою метою, адже відсутнє місце для перевезення товару. На веслах судно розвиває близько 9 км на годину.

Вже під час ходових випробувань судна за маршрутом Чернігів – Київ було проведено над цікаве дослідження – експеримент присвячений перевірці ряду літописних інформацій про те що річковий шлях від Княжого Чернігова до Великого Києва тисячу років назад доходили на лодіях за добу. Проведено також попередню розвідку можливого розташування свяченого дубового гаю де русичі прямуючи до Києва приносили пожертви праслов’янським богам.

Часто задається питання – чи дійсно "Сварог" схожий на лодію часів Київської Русі? На жаль, сьогодні більш-менш достовірної інформації  про те, яким було судно епохи Княгині Ольги, офіційна наука не має. Археологами ще не виявлено значних фрагментів плавзасобів які б датувалися VIII-X ст. Коло історичних документів, які містять інформацію про плавзасоби Київської Русі достатньо широке. Але, за рідкісним виключенням, в них відсутні конкретні свідчення про їх конструкцію – є лише назви суден різних типів, які згадуються в контексті тих чи інших подій. Суднова справа Київської Русі потребує детального міждисциплінарного вивчення всіх матеріалів цієї тематики і використання різноманітних, часом нетрадиційних методів дослідження. Проте при проектуванні "Сварогу" використані всі існуючі археологічні, писемні, образотворчі, етнографічні, фольклорні і картографічні джерела, та їх синтез у вигляді експериментальних робіт. Для отримання цілісної картини суднобудування і судноплавства Київської Русі проект розглянуто у співставленні з матеріалами інших регіонів Європи, в першу чергу Балтійського. У роботі використані матеріали розкопок   територій Київської Русі, знахідки археологів Норвегії, що були зібрані протягом останнього століття. Деталі суден було виявлено в середньовічних шарах Рюрикова городища (з середини IX ст.), Новгорода (середина X-XV ст.), Старої Ладоги (середина VIII-XV ст.), Пскова (X-XV ст.).

Згідно типології, науково-експериментальне судно лодія "Сварог" відповідає конструкційним особливостям старослов’янської військової лодії X ст. Ряд вузлів та елементів корпусу фрагментарно мають вигляд фрагментів давньоскандинавського військового судна типу "драккар" (за основу взято оригінальні креслення відомого Осебергського  корабля).

В 2003 році "Сварог" пройшов водною частиною північної гілки Великого Шовкового шляху на схід через Азовське море і Дон до Калмицьких степів. Було успішно реалізовано проект "Великий Шовковий шлях", який містив два розділи:

- експеримент по моделюванню суднобудівних технологій Київської Русі (IX  ст.) – побудова в м. Чернігові, на основі матеріалів наданих Інститутами археології та історії НАН України, древньоруської лодії під назвою "Сварог";

- міжнародну науково-дослідну експедицію під назвою "Великий Шовковий шлях" на лодії "Сварог" (Азовське море - р. Дон - Калмикія). Маршрут пройшов по історичному водному шляху, який поєднував Київську Русь з країнами Близького Сходу (Україна (м. Маріуполь) - Російська Федерація). Загальна довжина маршруту склала близько 2500 км.

У 2004 та 2005 роках 17 вчених пройшли на "Сварозі" дві гілки відомого в середньовіччя Бурштинового шляху який тисячу років назад поєднував Київську Русь з країнами центральної та північної Європи.

Маршрут 2004 року містив перехід: р. Дніпро (м. Київ) - р. Прип’ять (м. Пінськ) - Дніпро-Бузький канал - р. Західний Буг (м. Брест) - р. Вісла (м. Варшава) - Балтійське море (м. Гданськ). Довжина маршруту - 1070 км. Термін проходження маршруту: з 10 липня по 7 серпня 2004 р.

Друга гілка шляху проходила за маршрутом: Балтійське море (м. Гданськ) - Вісленська затока -  р. Преголя (м. Калінінград) - р. Дейма - р. Нямунас (м. Каунас - м. Гродно) - волок - р. Муховець (м. Брест) – р. Піна - р. Прип’ять - р. Дніпро (м. Київ). Довжина маршруту - 1609 км. Термін проходження маршруту: з 28 червня по 25 липня 2005 р.

Рух "Сварога" виконувався на веслах і під вітрилом. В складі екіпажу перебували представники чотирьох Національних академій наук - 13 українців, 2 білоруси, поляк і литовець.

За результатами переходу Урядом Республіки Польща визнано першість українських вчених у практичному дослідженні та проходженні історичного Бурштинового шляху, його новому відкритті після тисячолітнього забуття. За інформацією Академії наук Республіки Польща, факт проходження вітрильним судном типу "лодія" даним маршрутом фіксувався востаннє більш як 550 років тому. За даними Міністерства морського і річкового флоту та Департаменту водного господарства Республіки Польща, вперше в історії України та Польщі судно під прапором України пройшло з Києва до Варшави по внутрішнім водним шляхам.

При цьому умови переходу по прикордонній річці Західний Буг не відповідали жодним вимогам безпеки судноплавства. Протягом 11 діб переходу від м. Брест до м. Варшави було виконано 412 аварійно-рятувальних авралів по зняттю судна з мілин та 9 волоків "бурлацьким" методом у районах залишків зруйнованих під час другої світової війни мостів. Глибини коливалися від 0,2 до 1,5 м. 92% шляху пройдено на веслах. У вахтовому журналі зафіксовано 59 фактів зіткнення з топляками, залишками мостів і підводним камінням. Екіпажем виконано волок судна по суші протягом 8 км. У зв’язку зі стихійним лихом, пов’язаним з повінню на р. Вісла (опади підняли рівень води на 1,5 м, при середньому 2,5 м), суднохідний фарватер було знищено впродовж 300 км. Побутові умови повністю відповідали умовам середньовічних морських переходів.

Перехід 2005 року, зокрема, перетин Балтійського моря проходив в умовах 3-4 бального шторму. Середні глибини р. Неман коливалися від 0,3 м до 2 м. Зафіксовано багаторазові стикання з підводним камінням. За рівнем небезпеки р. Неман визнана як надзвичайно складна в навігаційному відношенні. 75% шляху пройдено на веслах. З м. Гродно подальший рух в бік гідросистеми Дніпра - Прип’яті по малим річкам, озерам і болотам з використанням волоків визнано не можливим. В зв’язку з техногенним впливом на навколишне середовище гідросистема малих рік, на якій базувався Бурштиновий шлях, в Білорусі втрачена для людства назавжди. Подальший шлях через рр. Муховець, Піну, Прип’ять, Дніпро підтвердив нераціональне використання природних об’єктів як транспортних комунікацій і в галузі туризму.

Крім того, "Сварог" виконував переходи від Новгород-Сіверського до Києва, приймав участь у святкових заходах на території України тощо. Сподіваємось, що в подальшому на судно та його екіпаж чекають нові звитяги та наукові відкриття.