dc-summit.info

история - политика - экономика

Пятница, 22 Июня 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Культура Тарарабумбія «київських декабристів» - хоч комедію пиши!

Тарарабумбія «київських декабристів» - хоч комедію пиши!

Тарарабумбія київських декабристів - хоч комедію пиши!

«Відомі інтелектуали» з гурту «першого грудня» дев´ятого вересня 2014 року відзначилися! Емоції переповнюють, ерудиції бракує автору цього допису, тому вдаюся до чужої мудрості. «Бляха — муха» (запозичую з постплатонічних діалогів Олега Ляшка з Дмитром Гордоном), декабристи втнули! Гете відпочиває. Ідейний зміст групового послання ризикну переповісти суржиком першоджерела. Цитую: війна, агресія, злам, замах, агресія, війна, агресор, війна, агресор, агресія, агресор, агресія, агресор, війна, війна та агресія... Коротше кажучи та кажучи коротше: «Ми ж трощим їх ще й плющим... Ізнову та ж балаканина!» ( «Авербахів склеп у Лейпцигу. Веселе товариство розважається» - переклад Миколи Лукаша).

В книзі «Компроміс» Сергій Довлатов полемізує з припущенням Форда, ніби «чесний газетяр  продається один раз». Вважає ідеалістичним це твердження. Тому що в журналістиці є комісійні магазини й навіть барахолка. Перепродують там усе. Щирість? Щиро кажуть не те, що думають. Творчість? Без кінця видають бажане за дійсне. Любов? Ніжно люблять те, що не варте любові. Довлатов був «зайвою людиною» в СРСР. Його змусили переїхати на той бік Атлантики. Письменника переслідував совок, вихованці, висуванці радянського  режиму. Не Держдеп або «Голос Америки». Скільки мешканців України після 1991 року покинули Батьківщину? Скільки мешканців України цього досі не змогли зробити, але мріють, що коли - небудь їм усміхнеться доля? Скільки мешканців України стали внутрішніми емігрантами? Немало, так чи ні? Хіба причини слід шукати за кордоном? 

Закликати до бою, в атаку за євроатлантичні цінності просто. Особливо, коли, як «першогрудневі», прагнеш сподобатися на Печерських гірках: «Злочини влади — міфічні». А в твоєму портфоліо - благосна картина вітчизняного капіталізму. Бач, бляха — муха, «Великі підприємці в Україні привчили себе дивитися на світ без сентиментів. Але найбільші з них усвідомлюють виклики... Великий капітал... може стати партнером суспільства».

Я особисто Могилянку не закінчував. Не доріс. Можливо тому «євроатлантичні фата моргани» сприймаю туго. Скажу, як учив нас шкільний викладач фізики: «без води». Я — за мир. І ще - я проти «хомо совєтікус». За рух опору диктатурі українських спадкоємців совка. Ці персонажі  — вічні шукачі зовнішнього ворога. Насправді вони боронять здобуті посади, синекури, номенклатури.  Справжній  ворог совка — відкрита й прозора конкуренція. Тому український бюджет і досі животіє за рахунок гігантів сталінської індустріалізації. Водночас Україна крокує попереду всієї планети за кількістю академій, академіків, партійних вождів і  «тихкогоневисунулинаоскар» на душу населення. В СРСР для кар´єри слід було отримати квиток члена КПРС. А що у нас? У 2014 році? Слід бити поклони Заходу? Швидше тоді зверну погляд на Схід, Азію. Мій ноутбук зробили в Китаї, мобілку у В´єтнамі. Щойно дружина купила зимові ботинки «Маде ін Бангладеш». Ще дерев´яну, дуже зручну ложечку для взуття. Можливо, хоча би тут рідний виробник «без сентиментів» постарався та «усвідомив» отой клятий виклик?! Де там. Вони ж «великі». Моїм партнером знову став маленький китаєць.

«Київські вчені мужі» з давніх давен байдужими зустрічних не лишають. Полинули в Європу? Легко! Хоч на Лазурне узбережжя. Ніцца, 6 січня 1901 року. Чехов пише в Москву листа. Зупинився в Pension Russe. Цікавиться, як ідуть «Три сестри»? «Жодна собака не пише мені про це» - додає. «Три сестри» стали класикою. Як і визначення в драмі абсурдності: тарарабумбія. В цьому ж листі поділився: «... в Pension Russe я вже кінчив свої спостереження, хочу тепер переїхати в інший готель...,  вивчав київських професорів — знову хоч комедію пиши!» «Інтелектуалів» з Києва поруч з Антоном Павловичем в 901 — му  опинилося тільки двоє: історик та зоолог. А якби до них додати «першогрудневий» гурт? Хоч комедію пиши — хоч перечитуй «Палату № 6». Без сентиментів, бляха — муха.