dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 26 Июня 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Культура Дорога в Сочі

Дорога в Сочі

Дорога в Сочі

«…Это Дима Билан страну подставил, когда Евровидение во время кризиса в Москву привез!» Команда КВК «Триод и диод» (м. Смоленськ)

Як відомо Олімпійські ігри були придумані у Стародавній Греції з метою «на інших подивитися і себе показати». Тогочасна геополітична нестабільність вимагала консолідованої позиції багатьох правителів, котрі домовились на період проведення Ігор не воювати і не створювати жодних військових перешкод один одному. Таким чином кожні чотири роки військові дії між ворогуючими царствами припинялися, щоб їхні представники могли помірятися силами та позмагатися у суто мирний спосіб. З 1924 р. було вирішено, що надалі не можна ігнорувати потенціал спортивного суперництва на льоду, снігу та іншому морозі – відбулися перші Зимові Олімпійські ігри.

Зимова Олімпіада 2014 р. відбудеться в Російській Федерації, у курортному м. Сочі. Вдруге після Євро-2012 спортивна події подібного масштабу відбудеться на просторах СНД. Сочі – курортне місто, котре до цього не мало жодного стосунку до зимових видів спорту. Перемога російської заявки у конкурентів (Австрії та Республіки Корея) у 2007 р. відразу покрилася пліснявою суперечок стосовно її чесності та дотримання «фейр-плей». Найпершим аргументом стала географічна складова такого вибору: субтропічний клімат якось не асоціюється з лижами, саньми та стрибками з трампліну в сніг. Злі язики почали говорити про «покупку» Росією права на подальшу розтрату коштів державного бюджету, як чергову хитру спробу світової закуліси розвалити зсередини одного з претендентів на гегемонію. Справедливість вимагає розвінчання конспіративної частини міфів: цілком можливо, що після олімпіад у Норвегії, Японії, США, Італії, Канаді об’єктивно надійшла черга держави, чия територія займає майже цілий материк. Та й всі основні події відбуватимуться в гірській місцевості, котра абсолютно підходить для проведення олімпіади (висота Сочі над рівнем моря – 65 м, а того ж Ванкувера – 63 м).

Незважаючи на епіграф ставлення росіян до вельможної честі, котрої удостоївся народ, коли отримав змогу стати господарем Олімпіади, цілком однозначне: 62 % громадян країни вважають проведення подібних заходів потрібними для іміджу держави та корисними для розвитку міст та територій. Цілком закономірним є і усвідомлення того, що задоволення коштує дорого.

Проведення настільки масштабного спортивного форуму планетарного масштабу влетіло платникам російських податків у астрономічну суму, якщо вже дотримуватися космічної термінології, то в кілька «парсеків». Нехай читач пробачить галактичні аналогії, але ситуація з фінансовими оцінками майбутньої Олімпіади якраз співмірна з неосяжними просторами Всесвіту: сума загальних витрат змінюється зі швидкістю у кілька махів і складається враження, що її підбивають десь над геостаціонарною орбітою, звідки реальних цифр не видно. На початку лютого віце-прем’єр Федерації озвучив фінальну офіційну версію витратної частини підготовки – 214 млрд. рублів: 100 – бюджетні кошти, 114 – позабюджетні інвестиції. По суті сума доволі скромна, враховуючи, що проведення всього-на-всього Казанської Універсіади влітку 2013 р. обійшлося у 228 мільярдів. Чиновник також заявив про відсутність будь-яких фактів нецільового використання коштів під час будівництва олімпійських об’єктів. В той же час найдорожча у світі автодорога збудована до Олімпіади (Адлер – Красная Поляна) потягнула на 227 млрд. за 48 км, тобто 140 мільйонів доларів за кожен кілометр або 140 тис. за метр. Переконливих свідчень того, що вона покрита золотом, а не асфальтом, немає. Отже, неймовірну вартість варто пояснювати або непомірною ціною бітуму, або непомірними апетитами будівельників. Можливий і третій варіант: усі мільярди перевели у вигляд монет, котрі розплавили, а отриманим металом залили дорогу.

Подібну заяву можна вважати по-справжньому сенсаційною, якщо врахувати суми, котрі звучали раніше з вуст офіційних та не зовсім. Так, у 2007 р. на старті будівництва підготовка обходилася у 314 млрд. рублів (близько 12 млрд. доларів), що викликало шквал емоцій обурення «нащо ж так переплачувати???»: якщо літня Олімпіада обходиться в десятки мільярдів умовних одиниць, то зимова – просто в мільярди (Ванкуверські ігри коштували 7 млрд. дол.). Навіть фактор новизни заходів такого характеру для курортного Сочі, де єдиними лижами були водні, а бобслей цілком успішно замінювався катанням на банані, не знімав усіх питань.

Після такого оптимістичного початку фінал «шопінгу» виявився трошечки іншим: звіти Державної комісії з підготовки Олімпіади засвідчили колосальну суму у 1,5 трильйони рублів або 50 млрд. доларів. Вартість підтвердили і результати аудиту, проведеного Фондом боротьби з корупцією О. Навального. Влада продовжує наголошувати на правдивості саме офіційної версії, а всі інші цифри називає «непідтвердженими».

Швидше за все реальна вартість Сочінської Зимової Олімпіади заховається за стількома ж замків та хитромудрих загадок, як і Пекінської Літньої. Так чи інакше, ціна організації та проведення Олімпійських ігор – рекордна, що слугувало вагомим стимулятором народної творчості, в результаті якої у всесвітньо протягнутій павутині Інтернету з’явилося чимало жартів за тегами «корупція», «розтрата», «дерибан», а саме дійство урочисто та рішуче було перейменовано в «распилиаду» (мовою оригіналу). 

Окрім непристойної вартості вся Олімпіада виходить не менш рекордна і в інших аспектах. Естафета олімпійського вогню вже стала наймасштабнішою в історії олімпійського руху: смолоскип був на дні озера Байкал, на вершині гори Ельбрус, атомним криголамом дістався Північного полюсу, побував у відкритому космосі і взагалі намотав близько 50 тис. км. Сам вогонь неодноразово гаснув: в середині грудня було 70 таких випадків, інших даних або немає, або їх соромно озвучувати, тому краще спалити всі зафіксовані факти… якщо загориться. Насправді, нічого смішного в цьому немає, але не можна не відзначати бездонне джерело символізму в тому, що це трапилося в країні, котра займає далеко не останні місця у світі в категорії торгівлі паливними матеріалами.

Кількісні показники не перейшли в якісні – чимало олімпійських об’єктів, збудованих за шалені гроші, виявляються повними різноманітних непрестижних прибамбасів: легендарний туалет для друзів, падіння карнизів та плафонів у номерах, дефіцит дверних ручок і надлишок лампочок та інші курйози. А ще помічено стандартне для СНД «підзеленення» трави. Про труднощі перекладу з однієї мови міжнародного спілкування на іншу взагалі потребують окремої статті.

Виявляється, Олімпіада в Сочі безпосередньо впливає на ситуацію в Києві, точніше на Майдані та вул. Грушевського. В Інтернеті можна знайти (наприклад, отут) статтю такого собі Арджила Тернера, яка містить інтерв’ю з Бжезіном Збігневським (sic!). Напівміфічний персонаж говорить, що Олімпіада може бути використана як подія світового масштабу для організації провокацій і терористичних актів. Після терактів у Волгограді, не можна виключати можливість їхнього повторення під час Олімпіади в Сочі, як і в будь-якому іншому місці на земній кулі, бо останнім часом практика війни з цивільними стала тенденційною. Для подібного висновку не потрібно бути ні аналітиком, ні впливовим знавцем прихованих інтриг. Крім того, під час Олімпіади в Україні можна буде творити все, що завгодно: збройні провокації, захопленнями АЕС чи навіть фізичне усунення президента Януковича, бо Москва буде зайнята олімпійською буденністю. Міріади версій про зовнішнє коріння Майдану з усіх сторін горизонту не проливають ні на кандел світла на реальну ситуацію, тому варто залишити українські проблеми Україні і не прив’язувати ні їх до Олімпіади, ні Олімпіаду до них.

Основна мета даної статті жодним чином не зводиться до нахабного злорадства за сусідську гігантоманію чи переоцінку власних сил і здорового глузду. Україна без жодного жарту вирішила претендувати на проведення Зимових Олімпійських Ігор у 2022 р. Таким чином, цілком можливо, нас очікує така ж доля, тому зараз ми спостерігаємо, співпереживаємо і мотаємо на вус. Звичайно, аналогічний кошторис витрат Україні не по кишені, але українці мають таку ж схильність до «оптимізації» народного багатства в ході реалізації масштабних проектів – ми вже маємо наслідки Євро з розбитими дорогами та стоячими в снігах Хюндаями. Певною мірою ми вже готові перейняти досвід. Спорт, мир, дружба, гроші!