dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 18 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Культура Репортаж із «пекла»

Репортаж із «пекла»

Репортаж із пекла

Довгі 5 років вся Європа чекала цієї події. Нарешті, ввечері 8 червня розпочався континентальний Чемпіонат з футболу Євро-2012. Про перипетії на футбольних полях 8 українських та польських міст писати, звісно ж, дуже цікаво. Власне, саме вони і є головною темою для обговорення в колі шанувальників гри мільйонів не тільки Старого світу. Проте, оглядів матчів, написаних різними авторами з різними оцінками та різною майстерністю буде дуже багато. Настільки багато, що просто недоречно витрачати час на власну оцінку спортивних баталій постфактум у сухій статистичній манері: побіг, наздогнав, ударив, забив. Тим більше, як прийнято говорити у футбольному дискурсі, – результат завжди на табло. Краще поговорити не про тих, хто у футбол грає, а про тих, хто його дивиться.

Будь-яка дворова команда скаже Вам, що у футбол можна грати за будь-яких умов, на будь-якому покритті і навіть без жодного глядача. Проте, футбольні чемпіонати (чи окремих держав, чи Європи, чи всього світу) значною мірою проводяться саме для вболівальників, без яких ні клуби, ні федерації, ні ФІФА та УЄФА не зароблять своїх мільйонів. Саме для глядачів будуються стадіони на багато тисяч місць, ремонтуються старі та прокладаються нові автомобільні шляхи, залізниці, обладнуються аеропорти та будуються готелі і кемпінги. Водночас, під час кожного матчу вболівальники залишаються поза кадром за винятком коротких зупинок під час гри або випадків, коли глядачі поводяться неспортивно і перетворюють змагання у справжні побоїща. Натомість в період між ігровими днями вони опиняються в центрі уваги – саме завдяки їм країни-господарі турнірів можуть повернути гроші, витрачені на створення отих стадіонів-кемпінгів, а витрачається чимало. Отже, сьогодні в центрі нашого текстового поля – людина, а не футбольний м'яч...

Трошки історії. 18 квітня 2007 року у місті Кардіффі (Уельс) визначився переможець у конкурсі УЄФА за право проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. На початку було відібрано 5 заявок на проведення, представлені 7 країнами: Хорватія та Угорщина (спільна заявка), Греція, Італія, Польща та Україна (спільна заявка) та Туреччина. Заявки Румунії, Азербайджану та Росії були відсіяні ще на стадії попередньої атестації. Після напружених поєдинків дипломатів та функціонерів право прийняти головне футбольне змагання Європи у 2012 році отримали Україна та Польща.

Почалася ударна п'ятирічка, протягом якої наші країни мусили дуже багато чого збудувати, модернізувати, вивчити, освоїти. Паралельно із внутрішніми проблемами час від часу спостерігалися і акти потужного «пресингу» з боку європейської спільноти, котра час від часу намагалася оскаржити українсько-польське право на проведення Чемпіонату. Не будемо згадувати диверсійні спроби Спіроса Марангоса наприкінці 2010 року та більш свіжі дискредитаційні щодо України матеріали ВВС, адже Євро-2012 таки розпочався. З якими настроями та успіхами він закінчиться говорити ще зарано, але звук стартового свистка, котрий віддав Карлос Карбальйо в матчі Польща – Греція, означає, що Польща та Україна втілили в життя те, у чому вже багато хто сумнівався.

Протягом 5 років було потрачено 250 млрд. євро «на двох»: 50 мільярдів витратила Україна, Польща – 200. Ефективність капіталовкладень можна буде оцінити знову ж таки за кількістю вболівальників, котрі приїдуть, та сумами грошей, котрі вони залишать. За прогнозами віце-прем'єр-міністра інфраструктури Бориса Колесникова, їх прибуде не менше мільйона. Польські експерти очікують максимум 820 000 гостей.

Футбол по телебаченню – не футбол. Атмосфера справжнього протистояння передається тільки при «повному контакті» – саме для особистої присутності щасливчики, котрі мають квитки, прямують на стадіони, а решта змушені реалізувати себе в якості справжнього шанувальника футболу в різноманітних спортивних пабах чи спеціально створених фан-зонах. Уважний читач зауважить, що це нічого кардинально не змінює – все одно він бачить дійство виключно завдяки трансляції, тільки екран ширший та компанія перед ним більша. Проте, дух групової солідарності доволі успішно витає і там. А крім нього – багато дешевого пива (з точки зору європейця), гарних дівчат та весела, вільна атмосфера.

Саме тому, офіційні та неофіційні фан-зони в містах Києві, Харкові, Львові, Тернополі, Білій Церкві та багатьох інших стають місцями справжнього паломництва шанувальників видовища «буцання шкіряного мячика».

Харківська фан-зона відкрилась майже «військовим» парадом та концертом ТНМК. Кемпінг голландців, розташований у першій столиці, дав можливість громадянам Нідерландів забезпечити чисельну перевагу перед іншими іноземцями ще напередодні офіційного відкриття Єврочемпіонату. Ну а разом із перевагою помаранчеві привезли із собою «трошки» своєї фірмової місцевої «флори», що стало помітно, коли вітер віяв з їхнього боку))

Столичну фан-зону офіційно відкрили в полудень 8 червня. Протягом всього Чемпіонату центральна вулиця столиці перетворилася у 51 тис. кв. м. з одним головним та шістьма допоміжними екранами для перегляду матчів. Церемонію відкриття розпочали барабанщики Тайко-Драммерс, після виступу яких по Хрещатику пройшовся президентський оркестр та проїхалась скульптура Зозулиця (неофіційний талісман Євро-2012) у супроводі дівчат з групи підтримки «Red Foxes».

За словами куратора фан-зони Вілена Матвєєва, інфраструктура фан-зони повністю витримала випробування відкриттям: всі мережі працювали справно, без аварійних ситуацій. Але такі ситуації траплялись: столи ламались, проте виключно під вагою українців. Окремо варто сказати кілька слів про охорону фан-зони із промовистими наліпками «Security» на спинах, яка тільки стояла із серйозним виглядом, але відвернути «порчу державного майна» виявилась неспроможною. Можливо, це і на краще: краш-тест кухонних меблів дозволив зробити висновки про їх «технічні» можливості.

Протягом перших днів фан-зону в столиці відвідало близько 100 тисяч уболівальників, випито більше 30 тис. літрів пива та з'їдено 10 тис. ход-догів. І це при тому, що українська збірна ще навіть не виходила на поле. Велику активність проявляють іноземні гості, особливо шведи, чия команда грає зі збірною України у першому для Києва офіційному матчі Євро.

Сектор шведів на території фан-зони – окрема республіка: шведський бар, шведські бармени, оплата в євро, спілкування на рідній скандинавській чи на Інглішу. Загалом культура вболівання у шведів поставлена на пристойний рівень: кілька десятків шведських фанів, котрі прийшли переглянути матч Росія – Чехія, яскраво демонстрували своє ставлення до футболу, як до шоу: час від часу вискакували всім гуртом на столи та лавки і горланили національний гімн. В «таборі варягів» можна було зустріти і німців, і французів, і бразильців. Останні взагалі намагались не втрачати жодної можливості, аби влаштувати на столах танці з бубнами під ритми капуейро.

Пиво у Swedish Corner по 20 гривень за півлітра, сидр такого ж об'єму за таку ж ціну. Доволі демократично, як для Хрещатика, і з огляду на побоювання, що спеціально до Євро ятки правитимуть за «улюблений напій вболівальників», як циган за батька. Можливо, в інших кутках фан-зони існують й інші ціни, але автор туди поки що не дійшов.

Незважаючи на повну і цілковито заслужену перемогу російської команди над чехами, сам перебіг матчу відійшов на другий план уже після другого забитого м'яча. Вся увага вболівальників, уже добряче розігрітих Карлсбергом та Сомерсбі, була прикута до проявів національного потенціалу: німці, шведи, українці вирішили скористатись нагодою та перевірити власні вболівальницькі потуги. Звідусіль лунали вигуки «Svea», «Sverige», «Deutschland», «Слава Україні». Особливо приємно було слухати скандування «Україна, Україна!» у виконанні багатонаціонального об'єднаного фанатського хору.

Звіти «розвідників» з інших міст кажуть, що подібна дружня атмосфера царює всюди, що дуже вдало лягає в рамки офіційного гасла Чемпіонату: «Творимо історію разом».

Як це дуже часто буває, не обійшлось і без курйозів. Наприклад, 9 червня співробітники Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області затримали вболівальників збірної Німеччини, які... вкрали візок зі Львівського супермаркету «Арсен». Насправді, нічого скандального дисципліновані німці не зробили: вони дійсно вивезли з супермаркету продукти на візку і завантажили їх в автомобіль разом з ним. Злочин було скоєно цілком свідомо – фанати бундестіму не знали, що роблять крадіжку, адже вони звикли забирати подібні візки забирати додому, звідки їх повертають до магазинів працівники відповідних служб. Правоохоронці за лічені хвилини виявили та затримали автомобіль. До честі українців – дізнавшись про обставини вчинення «крадіжки», адміністрація супермаркету відкликала свою заяву з міліції. «Правопорушників» відпустили з-під варти після роз'яснювальної роботи на предмет того, що, м'яко кажучи, вони не в рідній Німеччині.

Не хотілося б, але варто додати і ложечку дьогтю в бочку меду загальної ейфорії з приводу відкриття Євро-2012. Один німець, котрий досить жваво влився в монолітну українську компанію за кухлем пива, поділився своїми першими враженнями: чому такий гостинний та веселий народ (себто українці) так бідно живе і чому в столиці так багато фешенебельних авто при великій кількості обшарпаних будинків та автобусів? Віджартувались – ми ж бо самі відповіді не знаємо... Може, після Євро щось зміниться.