dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 11 Декабря 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Культура Це складне мистецтво змінюватися

Це складне мистецтво змінюватися

Це складне мистецтво змінюватися

У державі Ізраїль президент країни за своїми функціями є фігурою багато в чому символічною і обирається не всенародним голосуванням, а парламентом (кнесетом). І якби Шимон Перес був відомий лише тим, що обіймає цю посаду, до його думок та оцінок можна було б ставитися з повагою й не більше. Але Перес — діяч унікальної долі: за 65-річну політичну кар'єру він двічі очолював ізраїльський уряд, багато разів мав міністерські портфелі, був лідером Партії труда і водночас зажив собі репутацію “таланистого невдахи”. Разом з співвітчизником Іцхаком Рабіном та палестинцем Ясіром Арафатом був удостоєний Нобелівської премії миру за поступ у замиренні на Близькому Сході. Його кредо міститься в словах: “Кожний політик має давати собі раду у співвідношенні прогнозів і реальності”.

Саме тому недавній візит в Україну президента Ізраїлю супроводжувався справжнім інтересом, а не галасливими церемоніями. Газета “День”, яка чимало своєї площі віддає зовнішньополітичним проблемам (хоча вектор її уваги здебільшого і досить гостро дивиться своєю стрілкою у напрямі нашого північно-східного сусіда) вмістила статтю Ш. Переса. Сам заголовок статті (“Україна викликає до себе пошану”) і вся її тональність витримані в неупереджено толерантних тонах. Компліментарна частина статті, як на мене, свідчить скорше про вихованість автора, який, будучи запрошений погостювати, говорить хазяям лише приємні речі. Між рядками читається, що автор статті хотів би бачити Україну в такому опоетизованому вигляді і зичить їй бути такою.

З усього видно, що Шимон Перес (а він є автором багатьох книжок і перкладав Л. Толстого, Набокова, Сартра, Камю) сам доклав руку до цього допису, не довіряючи своїм помічникам. “Українська земля, - пише він, - благословенна прекрасною природою — горами, що відділяють її від сусідніх країн, морями, що сполучають її з іншими державами, і чарівними островами”. Згадувані Пересом гори — це Карпати, і саме ця назва дає підставу вживати множину. А чарівні острови — це, певно, Хортиця і ще Зміїний, який, щоправда, румуни вважають просто скелею. Очевидним авансом виглядає пасаж: “Нині Україна впевненими кроками рухається до створення економіки, що відповідає вимогам глобалізації, до створення суспільства, що базується на науці”. Хочеться щиро подякувати панові президенту Ізраїлю, держави, яка справді реалізувала  прихильність до пріоритетів науки та високих технологій. У нас поки що рух до згаданих здобутків нагадує постійне бажання наблизитись впритул до обрію, а він, чортяка, так само постійно тримає нас на пристойній відстані. Наукова фантастика, як свідчать пророцтва, скажімо, Жюля Верна, стає реальністю  сотню років по тому.

Для України більш приземленими (а отже, й реальними) є радше постулати, що їх Шимон Перес висловив після лекції в Києві 25 листопада, в основу якої було покладено згадувана вище стаття. Власне, найцікавіше під час обговорення, коли президент Ізраїлю відповідав на запитання присутніх. Наведемо кілька фрагментів тих постулатів.

...Забудьте історію, історія не важлива взагалі. Кажуть: “Вчіть історію, аби не повторяти помилок у майбутньому”. Ви не повторите старих, а наробите нових помилок...

...Якщо ви втратите апетит побачити більше, ніж побачили ваші батьки, ви самі стаєте минулим...

...Ми наполовину сліпі. Наука — війна проти сліпоти...

...Не вірю, що талант — це божий дар. Талант — це процес. Якщо бажаєте бути талановитою людиною, треба працювати. Якщо прагнете бути дослідником, ви повинні бути повстанцем, щоб повстати проти традицій...Економіка абсолютно глобальна. Національна тільки бідність...”

Все це говорить людина, яка репрезентує народ, що має історію в кілька тисячоліть. Дослухаймося до тих порад, перш ніж торувати шлях поступу з головою, обернутою назад. У євреїв з їхньою трагічною історичною долею набагато більше підстав бідкатись, ніж в українців. Нинішні жителі Ізраїлю отримали виснажену, безводну землю, позбавлену будь-яких енергоносіїв, окрім хіба-що пекучого сонця. І зробили з неї справжню оазу, створили найкращу й найпродуктивнішу в світі аграрну галузь.

Наостанок ще один постулат Шимона Переса, напевно найважливіший для сучасної України: “Потрібно не економіку змінювати, потрібно змінювати себе”.