dc-summit.info

история - политика - экономика

Пятница, 22 Июня 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Культура Жертви наживи

Жертви наживи

Жертви наживи

Люди здавна мають дивну схильність до поневолення. Колись вони позбавляли свободи собі подібних (мова не йде про в'язниці чи інші місця, в яких осіб тримають ізольованими від суспільства із законних на то підстав) і використовували їхню рабську працю собі на користь. Потім рабство заборонили (щоправда, і нині в світі можна знайти рудименти цього цивілізованого варварства) і люди вирішили перемкнутися на “братів своїх менших”.

Звичайно, звіринці існували ще з давніх часів. Перший відомий в історії зоопарк був при дворі китайського імператора династії Хіа ще в ІІ тисячолітті до нашої ери. Проте саме в останні століття практика тримання тварин у клітках заради людського задоволення набула промислових масштабів.

Більшість сучасних зоопарків була заснована на базі приватних колекцій, пересувних зоовиставок або цирків. На початку 20 ст. в світі налічувалось більше 800 зоопарків, сьогодні вони є чи не в кожному великому розвиненому місті. Зоопарк Відня відкрився у 1752 р., але базу для нього склав звіринець, відомий ще в 1540 р. Паризький зоопарк був зареєстрований у 1794 р. як науковий та просвітницький заклад. На звання найбільшого у світі претендує зоопарк американського міста Сан-Дієго площею більше 700 гектарів. Найстарішим в Україні є зоопарк біосферного заповідника “Асканія-Нова”, який відкрився 1874 р.

І вже з тих часів зоопарки — не просто місце тримання тварин у неволі для радості жорстоких людей, а й своєрідна лабораторія для збереження зоосвіту, тобто справжня наукова та просвітницька установа.

Крім того, зоопарки лишаються одними з найулюбленіших місць сімейного відпочинку поряд з парками та зонами відпочинку, вибачте за тавтологію. І приваблюють вони своєю близькістю з живою природою. Звичайно, відпочити від міського шуму та повсякденних турбот можна і в парку на лавочці, і вдома перед екраном телевізора. Проте, доведено, що тварини, особливо їх дитинчата, притягують увагу людей. Як не дивно, але саме в зоопарках більшість починає усвідомлювати важливість збереження живої природи, тобто те, за що так борються захисники тварин по всьому світу.  

Головною метою діяльності будь-якого зоопарку є утримання диких тварин в умовах, максимально близьких до їхнього природного існування, для демонстрації населенню з вихованням у ЛЮДЕЙ усвідомлення себе єдиним цілим з природою та відповідальності за її збереження. Крім того, до діяльності зоопарків входить вивчення їхніх вихованців; збереження, відродження та подальша акомодація в природне середовище окремих видів тварин, які вимирають. Внаслідок розвитку цивілізації та породжених ним природних змін (вирубка лісів, неконтрольована меліорація тощо) деякі види диких тварин залишились лише в зоопарках.

Зоопарки є об'єктом постійної критики збоку різноманітних організацій руху за права тварин. Зазвичай, представниками подібних об'єднань критикуються звіринці, тобто установи, які призначені для показу тварин, подібно зоопаркам, але в яких звірі тримаються в непридатних для свого існування умовах. Проте, доволі часто заперечується і сама ідея зоопарків. Прихильники подібних поглядів виступають за їх закриття та звільнення із них всіх тварин. Про важливість існування зоопарків йшлося вище, тому ідея їх закриття відкидається широкою громадськістю та науковцями.

На жаль, непоодинокими є випадки смерті тварин і у цих резерваціях. І це єдина причина, з якої не виникає бажання сумніватися у справедливості звинувачень захисників тварин.

Взагалі, хвороба або смерть тварин в неволі може бути зумовлена:

- підкормкою їх відвідувачами зоопарків, які вважають, що тваринам корисне все, що здатні з'їсти люди. Насправді ж цукерки чи печиво часто можуть зашкодити звірам;

- неправильний обмін речовин у тварин, перевищена або занижена норма годування, недостатній догляд;

- напад бездомних собак, як це трапилося в Ялті чи Харкові;

- навмисне спричинення шкоди.

Неприємний факт: останнім часом тварини гинуть масово і в столичному зоопарку.

Протягом 2007 р. в зоопарку загинуло або зникло кілька десятків тварин. Це стало основною причиною для виключення Київського зоопарку з Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA) на п’ять років у зв’язку з “грубим порушенням етичних норм, пов’язаних із благополуччям тварин”. Крім того, відбулася зміна керівництва цього комунального підприємства. У лютому 2008 року на посаду директора зоопарку розпорядженням Леоніда Черновецького було призначено Світлану Берзіну.

Захід (США та Європа) мають досить стійку позицію щодо забезпечення гідного існування звірів у неволі. На початку 90-их Штати під тиском борців за “права та свободи тварин” навіть юридично замінили термін “власник” домашньої тварини на “опікун”. Тобто жарти в цьому випадку недоречні.

А Київський зоопарк таки жартує, більше того, навіть сміється. Щоправда, над киянами та іншими українцями, котрі люблять провести декілька вихідних протягом року саме в зоопарку. Суть жарту проста: керівництво Київського зоопарку запевняє, що найближчим часом відновить членство в Європейській асоціації зоопарків і акваріумів.

Членство в EAZA є не просто престижним, воно приносить користь. Оскільки дає можливість поповнювати колекцію тварин або брати участь у великих міжнародних наукових програмах. Проте, правила організації не передбачають можливості дочасного відбуття покарання. Тобто раніше 2012 р. Київський зоопарк цієї ізоляції не позбудеться. Більше того, якщо подібне рішення прийме ще й Світова асоціація зоопарків та акваріумів (WAZA), то КП “Київський зоопарк” отримає повну світову ізоляцію.

В середині жовтня 2009 р. в агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція за участю голів товариств захисту тварин Австрії та Великобританії Крістіана Янача і Джона Руейна. На якій було оприлюднено фотографії зроблені на території зоопарку: рвані рани зебр, обвисла шкіра посадженого на дієту слона, обшитий жерстю зимівник того ж слона площею 24 квадратних метри, знесені вольєри для птахів, на місці яких планувалося побудувати паркінг тощо. Саме після перегляду цих фотографій лондонськими фахівцями з’явилось порівняння зоопарку Києва із концтабором XXI століття. Тобто придумали його не підступні українські журналісти, а європейські спеціалісти.

І називають його так недарма...

На початку квітня 2007 р. з’явилася інформація про те, що КМДА має намір перенести Київський зоопарк у Вишгород, а на звільнених 35 га  “виростити” котеджі. За оцінками експертів, ар землі в цьому місці може “потягнути” на 5-10 тис. американських грошей. Нескладні математичні підрахунки і маємо суму більшу 17 мільйонів доларів. Про який відпочинок та єднання з природою може йти мова, якщо такі гроші лежать під ногами в безготівковому вигляді? От лише ці надокучливі кияни заважають реалізувати своїй підприємливій владі такий шикарний гендель.

Суворою реальністю доведено, що безвихідних ситуацій не буває. Якщо принцип “Є людина — є проблема, нема людини — нема проблеми” працює, власне, з людьми, то чому не можна його застосувати до тварин? Тим більше, якщо вони наглухо закриті в клітках, напівголодні та на 50 % втратили свої дикі інстинкти. От і сталося так, що зоофонд зоопарку почав скорочуватись.  

Протягом піврічного часу загинуло декілька великих тварин — ведмідь Ося 3 грудня 2009 р., тигр 24 лютого 2010 р., зебра 29 березня, слон Бой 26 квітня, верблюдиця 25 травня і бізон Вія 30 травня. А 9 червня із зоопарку намагався втекти журавель і йому це майже вдалося, проте втікача впіймали на проспекті Перемоги. У зоопарку переконані, що тварин отруїли, однак міліція має іншу версію — неналежне утримання, або старість. Щоправда, слону, зебрі чи ведмедю смерть “за віком” ще не повинна була загрожувати.

Версія про отруєння тварин терористами взагалі пахне вживанням психотропних радостей, тому розглядати її не будемо принципово. А от просто отруєння — інша річ. Тим більше, що версії про отруєння, цунамі, муху цеце, напад прибульців є вигідними керівництва у зоопарку, бо вибивають ґрунт з-під звинувачень у недостатньому догляді та відводять від нього підозру.

Все ж, в кінці травня С. Берзіну було відсторонено від виконання обов'язків генерального директора комунального підприємства “Київський зоопарк” “для забезпечення безстороннього розслідування справи, виключення персонального впливу на будь-які факти і результати розслідування”. Проведена за цей час перевірка не підтвердила звинувачення ініціативної групи щодо причетності керівництва зоопарком до смерті тварин. З 2 липня С. Берзіна повернулася до керівництва Київським зоопарком...

Загинуло багато тварин, але найважче сприйнялась втрата слона. Можливо, тому що він був найбільшим і найпомітнішим, а може й тому, що  саме його опікуном був київський градоначальник. І тут вже, як кажуть, що совою об пеньок, що пеньком по сові. Якщо тварину отруїли, значить відбулася справжня диверсія з усіма наслідками (звільнення, розслідування, кримінальні справи), які цей висновок породжує. В іншому випадку, якщо слон помер внаслідок його годування за нормами байбака чи тушканчика, то безліч питань виникає до Черновецького. Невже роздута кампанія про опікунство столичних чиновників над окремими тваринами Київського зоопарку виявилась банальним піар-ходом з цинічним реагуванням на трагічні наслідки?