dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 22 Января 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Экономика Співпраця з МВФ: за чи проти

Співпраця з МВФ: за чи проти

Співпраця з МВФ: за чи проти

Відомо, що Україна однією з перших звернулася і отримала фінансову допомогу від МВФ, яка за розмірами є найбільшою за домовленістю «стенд-бай».

Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (IMF) затвердила дворічну програму про кредит «стенд-бай» (SBA) на суму 11 млрд. СПЗ (Спеціальні права запозичення) (Special Drawing Rights – SDR) (приблизно 16,4 млрд. доларів США) 5 листопада 2008 року. Ця домовленість покликана допомогти офіційним органам у відновленні фінансової та економічної стабільності і зміцненні довіри. Прохання про СБА спричиняє винятковий доступ до ресурсів МВФ, еквівалентним 802 відсоткам квоти України у МВФ, і була затверджена в рамках прискореного Механізму екстреного фінансування МВФ. Затвердження дозволяє негайно надати кредит на суму 3 млрд. СПЗ (приблизно 4,5 млрд. доларів США).

Українська економіка, особливо банківська система, перебуває під істотним тиском. Зниження цін на сталь, основну статтю експорту України, призвело до значного погіршення перспектив відносно рахунку поточних операцій України. Цей шок, викликаний умовами торгівлі, а також що вже мали місце факторами уразливості, - такими як висока інфляція, відносно низький рівень валютних резервів у порівнянні з короткостроковим зовнішнім боргом, значна залежність банків від зовнішнього фінансування, асиметричності балансу і слабка базова бюджетна позиція, - у сполученні зі скороченням ліквідності в результаті міжнародної фінансової кризи, привели до значного зниження обсягу припливу капіталу.

Програма офіційних органів, підтримувана дворічною домовленістю про кредит «стенд-бай» із МВФ, спрямована на відновлення довіри до макроекономічної і фінансової стабільності за допомогою прийняття режиму гнучкого обмінного курсу із цільовими інтервенціями, профілактичної рекапіталізації банків і обачної податково-бюджетної політики в сполученні з більш жорсткою грошово-кредитною політикою. Рішуче виконання програми повинне допомогти знизити інфляцію до рівня нижче десяти відсотків до кінця реалізації програми.

Як відомо, метою програм МВФ є забезпечення того, щоб умови, пов'язані з фактичним наданням кредитів МВФ, були цілеспрямованими і у достатній мері адаптованими до різних рівнів ефективності економічної політики та основних економічних показників країн. У минулому позики МВФ часто супроводжувалися занадто численними умовами, які були недостатньо зосереджені на найважливіших цілях.

Ця модернізація буде досягнута двома основними способами. По-перше, МВФ буде ширше використовувати у відповідних випадках заздалегідь установлені кваліфікаційні критерії (попередні пропоновані умови) як основу для надання доступу до ресурсів Фонду замість традиційних (ретроспективних) пропонованих умов. Цей принцип втілений у новій гнучкій кредитній лінії. По-друге, надалі моніторинг реалізації структурної політики в рамках програм, підтримуваних МВФ, буде здійснюватися у зв'язку з оглядами програм, а не шляхом застосування структурних критеріїв реалізації, які будуть скасовані у всіх домовленостях Фонду, у тому числі із країнами з низькими доходами. Хоча структурні реформи у відповідних випадках будуть як і раніше невід'ємною частиною програм, підтримуваних МВФ, їхній моніторинг буде проводитися таким чином, щоб зменшити неприємне враження, оскільки країнам більше не будуть потрібні офіційні звільнення від виконання критерію, якщо вони не проведуть структурну реформу до конкретної дати.

Офіційні органи розробили діючий і комплексний пакет заходів для рішення завдань, що постали перед Україною, і МВФ надає відповідну фінансову підтримку. Офіційні органи вже вжили рішучих заходів, включаючи законодавство про боротьбу із кризою. Крім того, основи економічної політики влади досить стійкі, щоб мінятися залежно від розвитку подій. Прихильність керівництва провідних політичних партій основним елементам програми поліпшує перспективи успішної реалізації програми. Всі ці елементи вселяють упевненість у тім, що програмі вдасться стабілізувати економічну й фінансову кон’юнктуру.

Оцінюючи прогнозні дані МВФ для країн СНД у квітневих і жовтневих доповідях варто відзначити, що для України здійснено найбільше корегування прогнозу на 2009 р. у бік погіршення серед більш потужних економік регіону: спад на 14% проти 8%. і найвищі темпи інфляції у 16,3%. Позитивно оцінено динаміку ВВП Білорусі (-1,2% у жовтневому прогнозі проти -4,3% - у квітневому), Азербайджану ( 7,5% проти 2,5%), Киргизстану (1,5% проти 0,9%). Крім того, експерти МВФ очікують приріст ВВП в Узбекистані (на 7%), Таджикистані (на 2%) і Туркменістані (на 4%). Практично для усіх країн регіону у 2010 р. очікується позитивна динаміка ВВП на рівні 2-3% і скорочення темпів інфляції до однозначних величин. Інфляція двозначними величинами прогнозується лише для України та Таджикистану.

МВФ не заперечує урядам забезпечити необхідну економію бюджетних коштів при захисті соціальних видатків на найбільш уразливих верств суспільства. Нижче приводяться деякі приклади того, як програми, підтримувані МВФ останнім часом (за станом на кінець травня 2009 р.), спрямовані на збереження соціальних видатків. При цьому більшість прикладів стосується програм, які здійснюються МВФ для найбідніших країн (так звані програми скорочення бідності та сприяння економічному росту (ПРГФ). Це пільговий механізм надання кредитів МВФ для країн з низькими доходами. Програми, фінансовані із ПРГФ, засновані на власних стратегіях країн по скороченню бідності).

Програма, підтримувана Фондом, включає істотне підвищення соціальних видатків під час спаду (на 0,8% ВВП). Такі міри охоплюють:

1) захист незаможних від підвищення цін на газ завдяки соціальному тарифу й допомога на житло й комунальні послуги,

2) захист безробітних за допомогою системи страхування від безробіття,

3) розширення двох адресних програм соціального захисту, певних Всесвітнім банком.

Страхування від безробіття доступно для багатьох осіб, які можуть втратити роботу. Система охоплює близько 20 млн. чоловік і забезпечує щомісячні грошові трансферти протягом періоду до одного року, мінімальна допомога становить приблизно 60% мінімальної зарплати. Допомоги на житло і комунальні послуги надаються тим, хто витрачає більше 20% свого доходу (15% для пенсіонерів) на комунальні послуги. Газові тарифи вже встановлені таким чином, щоб забезпечити захист дрібних споживачів (по суті, половина населення відноситься до цієї категорії). Нарешті, існує програма для підтримки доходів незаможних домашніх господарств.