dc-summit.info

история - политика - экономика

Среда, 17 Января 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Экономика Поточна економічна ситуація в Україні

Поточна економічна ситуація в Україні

Поточна економічна ситуація в Україні

Незважаючи на ряд гучних заяв єврочиновників щодо планів надання фінансової допомоги Києву, Брюссель поки не поспішає з реальним наданням обіцяних коштів Україні. Як відомо, 14 квітня Радою міністрів Євросоюзу був затверджений пакет фіндопомоги Україні. Вже 28 квітня віце-президент Європейської комісії Сійм Каллас підписав меморандум про взаєморозуміння за кредитною програмою макрофінансової допомоги для України в сумі 1 мільярд євро. ЄК зазначає, що надання допомоги буде залежати від конкретних економічних умов, викладених у меморандумі, та успішного виділення кредиту МВФ за програмою stand-by.

Проте в умовах гострої обмеженості Євросоюзу у вільних коштах Брюссель не має широких можливостей допомагати країнам, що не входять в єврозону. На отримання допомоги від ЄС вибудувано чергу з країн-учасників, до якої входять Греція, Іспанія, Італія, Португалія, Ірландія і низка інших країн. Перенаправлення призначених для цих країн ресурсів на український напрям неминуче викличе негативну реакцію з їхнього боку і спровокує чергове протистояння між «північчю» і «півднем» ЄС.

Найбільш принципове питання про те, хто буде в ЄС оплачувати відновлення економіки України, як і раніше залишається невирішеним. Кандидатом номер один, як завжди, є Берлін. Однак, як відзначають німецькі політологи, Німеччина все більше відходить від революційної ейфорії, та уважніше придивляється до голосування щодо багатомільярдного пакету Києву. Всі розуміють, що німецькі виборці ні за яких обставин не будуть рятувати Україну за рахунок власної кишені.

В умовах нездатності тимчасової влади України впоратися з наростаючими соціально-економічними труднощами, експерти з США та ЄС підготували програму розвитку українських реформ і передали її МВФ, який вже озвучив умови для отримання Києвом кредиту. У їх числі - скорочення витрат на держуправління, замороження зарплат і пенсій, скорочення числа держслужбовців, підвищення на 50 % цін на енергоносії для населення, послуги ЖКГ і податки на транспорт. У них також включені приватизація шахт, скасування субсидій та мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, оптимізація фінансів «Нафтогазу», ліквідація податкових пільг і відмова від субсидування збиткових держпідприємств. Це загрожує масштабними звільненнями працівників і соціальним вибухом в країні.

Єдиний вихід для української влади каналізувати протест в інше русло, насамперед антиросійське. Таким чином, увага українців буде відвернута від непопулярних заходів жорсткої економії і проектів, націлених на виконання умов привілейованих кредиторів, включаючи МВФ. Однак цей варіант має негативну сторону - скорочення торгово-економічних зв'язків з Росією. Так економіст Анастассіос Франгулідіс в статті в швейцарській газеті «Handelsfeitung» від 6 березня, під заголовком «ЄС не замінить Росію для України» стверджує, що нові українські партнери - країни ЄС - не зможуть замінити Росію, оскільки Москва і Київ тісно пов'язані економічно. Незважаючи на ангажовану фінансову допомогу від ЄС і США, українська економіка навряд чи скоро відновиться, так як її продукція була затребувана переважно на російському ринку, вказує Франгулідіс.

Український уряд не володіє достатніми фінансовими ресурсами для підтримки курсу гривні в середньостроковій перспективі. За оцінкою банківських аналітиків, МВФ, швидше за все, наполягатиме на необхідності відмови від подальших валютних інтервенцій, введенні плаваючого курсу гривні, а також на переході до курсу жорсткої фіскальної консолідації, що спричинить за собою втрату доступу до ринку запозичень на тривалий період часу. Умови виділення фінансування МВФ будуть жорсткіші, ніж ті, які пред'являються фондом до Греції, а Україні в будь-якому випадку доведеться на них погодитися.

Водночас за оцінками провідної європейської фінансової групи Unicredit, економічна ситуація в Україні також ускладнюється її вкрай слабкими макроекономічними показниками. У Unicredit очікують, що в 2014 році економічне зростання буде практично нульовим, а в 2015 році може трансформуватися у 3 відсоткову рецесію. При нинішньому рівні українських валютних резервів розмір необхідної програми МВФ повинен бути не менше 30 млрд., доларів, а скоріше на рівні 45 млрд. Будь-яка угода з МВФ буде обумовлена укладенням угоди про вільну торгівлю з Євросоюзом. Її позитивний ефект можна буде відчути лише в середньостроковій перспективі, а загроза прийняття РФ у відповідь економічних заходів неминуче виросте.

Рейтингове агентство «Стандарт & Poors» знизило кредитний рейтинг України до переддефолтного стану і зараз вона входить в десятку найбільш проблемних економік планети. Київ не виконав ряд своїх зовнішньоекономічних зобов'язань і це загрожує йому вагомими судовими позовами. У країні зберігається великий дефіцит споживчого бюджету (8 % від ВВП). Дефіцит таких масштабів може бути контрольованим тільки в тому випадку, якщо міжнародні фінансові ринки мають впевненість у перспективі розвитку економіки держави. Стан же української промисловості гнітючий, провідні підприємства країни гранично закредитовані. Створено передумови для істотного ослаблення конкурентної спроможності сільськогосподарської галузі. Приблизно 40 % областей не мають прийнятих місцевих бюджетів. Рівень безробіття складає приблизно 9 %.

Тривала невизначеність у політичній та економічній ситуації в Україні призвела до помітного скорочення ділової активності та серйозного виснаження валютних резервів країни. З вересня 2013 по лютий 2014 резерви ЦБ України скоротилися з 36 млрд. дол. США до 20 млрд. Значна частина цих коштів пішла на забезпечення стабільності національної валюти.

За оцінками чеських експертів, український ринок вже не розглядається в якості одного з дванадцяти пріоритетних для свого бізнесу. В даний час він оцінюється як вкрай ризикований. Уряд рекомендував підприємцям утриматися від інвестицій в українську економіку. Чеське Агентство по страхуванню експорту (EGAP) наприкінці лютого поточного року призупинило страхування чесько-українських проектів. Ряд великих компаній, зокрема, група ALTA ще з кінця 2013 року почали виведення своїх активів з українського ринку.