dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 23 Октября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Экономика Економічні втрати України від інтеграції з ЄС

Економічні втрати України від інтеграції з ЄС

Економічні втрати України від інтеграції з ЄС

По мірі наближення саміту «Східне партнерство» у Вільнюсі все частіше звучать голоси прихильників ідеї поглибленої співпраці з Європою, активно пропагуються вигоди, які нібито принесе українській економіці створення Зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. При цьому ігноруються оцінки експертів, які чітко показують, що в прагненні залучити Україну до ЗВТ держави Євросоюзу виходять виключно з власних економічних інтересів. Зобов'язання Києва, передбачені в Угоді про асоціацію та ЗВТ, в переважній більшості невигідні економіці України.

Протягом найближчих 4-5 років після підписання Угоди про асоціацію Україні необхідно імплементувати близько 20 тис. європейських технічних стандартів і регламентів, у тому числі в металургійній промисловості. Києву доведеться відмовитися не тільки від національних стандартів, але і відкликати, як невідповідні європейським, міждержавні, у тому числі, у рамках СНД. З урахуванням планів РФ і Митного союзу (МС) щодо введення власних технічних регламентів Україна зіткнеться з додатковими труднощами, включаючи зниження конкурентоспроможності при поставках металургійної продукції на ринки держав МС. Крім того, впровадження нових стандартів також вимагатиме від підприємств витрачання додаткових фінансових ресурсів.

На сьогоднішній день в Україні відсутні кошти на перебудову промисловості під європейські технічні регламенти. У цих умовах після передбачуваного скасування експортно-імпортних мит будуть зберігатися нетарифні бар'єри, що не дозволить істотно розширити обсяг експорту української продукції до ЄС. Переважна частина національних виробників, орієнтованих на внутрішньо український ринок, не зможе конкурувати з імпортом з Євросоюзу. За передбачені в угоді перехідні терміни вони не встигнуть модернізувати своє виробництво і будуть змушені згорнути бізнес. Розвиток діалогу Києва з Брюсселем про перспективи функціонування ЗВТ свідчить, що саме на це і розраховує Євросоюз, відмовляючи проханням української сторони у наданні Києву гарантій фінансової допомоги для прискореної адаптації економіки до нових реалій.

У разі підписання Україною Угоди про асоціацію Києву доведеться приводити свої екологічні стандарти у відповідність з європейськими вимогами. Даний процес пов'язаний зі значними фінансовими витратами з боку бізнес-спільноти. Зважаючи на специфіку виробництва і рівень оснащеності українських компаній, основні витрати понесуть металургійні та трубопрокатні підприємства країни. При цьому відповідно до умов договору в разі не доведення українських еко-стандартів до норм, що діють в ЄС, «брудні» виробництва можуть бути закриті.

Велика частина найбільших підприємців України вважає для себе невигідним підписання ЗСТ внаслідок сполучених з даними кроком власних фінансово - економічних витрат. Подібний підхід пов'язаний із зацікавленістю підприємців у збереженні непрозорої схеми економічної діяльності, яка реалізується в результаті прийнятого в 2012 р. Закону про відкриті торги. Насамперед, це характерно для таких напрямів економіки, як доставка електроенергії і газу, переробка нафти, будівництво інфраструктури залізниць та аеропортів. Бізнесмени побоюються втрати монополії на внутрішньому ринку після початку роботи ЗВТ. Їх компанії вже не зможуть вигравати більше половини тендерів, у т.ч. на постачання енергоносіїв державним споживачам, як це було в 2012 р. Посиляться і антимонопольні процедури.

У світлі переговорів між США та ЄС про створення вже в самий найближчий час трансатлантичної ЗВТ отримання офіційним Києвом статусу асоціації в ЄС і створення ЗВТ з Євросоюзом автоматично відкриє український ринок не тільки для продукції європейських виробників, а й американських. Фактично мова буде йти про входження України у створену трансатлантичну Зону вільної торгівлі з повною переорієнтацією української економіки на Захід і одночасною ліквідацією ряду конкурентоспроможних галузей (ВПК, авіаційна та ракетно -космічна промисловість). Таким чином, в США розраховують на повторення історії з Гондурасом, коли лібералізація правил торгівлі дозволила американським корпораціям зайняти вагому частку на ринку товарів, продукції і послуг, але при цьому не платити податки до держбюджету держави - реципієнта. Стосовно України - США цікавлять потенціал агропромислового комплексу, видобуток корисних копалин та IT-індустрія.

Американські компанії Shell і Chevron, реалізуючи в Україні нетрадиційні способи видобутку газу, насамперед сланцевого, вже ведуть тут геологорозвідувальні роботи. Разом з тим, як зазначає голова комітету Верховної ради з питання екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех, проект угоди про розподіл продукції з компанією Chevron Ukraine не відповідає інтересам України: «Частка України чомусь становить 17-30 % від обсягу видобутку, залежно від норми прибутку Chevron. Зрозуміло, що без надання пільг з боку України інвестор до нас не прийде, однак повинен бути справедливий баланс інтересів». Крім того, ціна видобутого газу визначається за формулою, базові показники якої встановлюються самою компанією Chevron: «У більшості випадків ці показники не можуть бути реально перевірені».

Разом з тим, Україна вже сьогодні знаходиться в передбанкрутному стані. Негативне сальдо у зовнішній торгівлі наближається до 13, дефіцит бюджету дорівнює - 8, держборг - 77 відсоткам ВВП, а золотовалютні резерви за підсумками поточного року знизяться приблизно на чверть, до 25 млрд. доларів. Дане положення посилюється ситуацією на міжнародних ринках капіталу. У зв'язку з наближенням початку згортання програми «кількісного пом'якшення» ФРС США Київ, що має підвищені суверенні ризики, може в будь-який момент втратити доступ до зовнішніх запозичень. У результаті буде втрачено основне джерело фінансування незабезпечених доходами поточних бюджетних витрат. Крім того, на кінець поточного року припадає пік виплат України по зовнішньому боргу (з необхідних для обслуговування заборгованості в цьому році приблизно 5,8 млрд. дол. поки в рахунок її погашення переведено тільки близько 450 млн. дол.).

У умовах, що складаються Захід готовий запропонувати Україні лише відновлення кредитування по лінії МВФ і СБ на раніше висунутих умовах, які передбачають не тільки вирішення питання про звільнення Ю.Тимошенко, а й ініціацію хворобливих структурних реформ (підвищення комунальних тарифів, секвестр бюджету, девальвація гривні), що неминуче призведе до загострення соціально - економічної ситуації в Україні і зростання невдоволення населення нездатністю уряду протистояти «зовнішньому фінансовому диктату». Використовуючи прорахунки українського керівництва у внутрішній і зовнішній політиці, адміністрація Б.Обами розраховує підірвати авторитет В.Януковича, створивши умови для його поразки на майбутніх в 2015 р. президентських виборах.

Обравши шлях євроінтеграції , Україна буде позиціонуватися в очах зарубіжних країн, в т.ч. серед партнерів по СНД, як учасник західного співтовариства з усіма витікаючими звідси наслідками. Підписання Україною Угоди про ЗВТ (ряд положень якого, згідно з висновком незалежного українського Центру правових ініціатив і експертиз, суперечить чинній Конституції) неминуче змінить правила доступу її продукції на російський ринок, а також ринок МС. Вони будуть аналогічні тим, які застосовуються щодо третіх країн. Посилення дистанційованості в міждержавних відносинах буде перешкоджати розвитку коопераційних зв'язків господарюючих суб'єктів на основі взаємної довіри. У той же час підвищиться вразливість України на західному фланзі з урахуванням обмежених, в т.ч. у фінансовому плані, можливостей для просування своїх політичних, економічних і військово-стратегічних інтересів.

Інститути ЄС переживають внутрішні структурні проблеми, які ускладнилися під впливом світової фінансово-економічної кризи та попередніх етапів розширення у 2004 і 2007 рр. Навіть в успішні часи об'єднаній Європі було б украй складно «перетравити вільну торгівлю з Україною», а в період кризи це загрожує катастрофою для всієї економіки Євросоюзу і становить серйозну загрозу для соціальної стабільності всередині його членів. Франція та Іспанія, зокрема, побоюються посилення конкуренції на ринку сільськогосподарської продукції, Австрія, Італія, Бельгія та Чехія - в металургійній сфері. Балканські країни вбачають для себе загрозу в тому, що інтеграційні процеси з Україною будуть відбуватися за їх рахунок і позначаться на рівні підтримки їхніх економік Брюсселем.

У зв'язку з цим Євросоюз реально не готовий зараз і в майбутньому до інтеграції в нього України. Мова може іти лише про утримання її в «передбаннику» об'єднання на невизначений термін, що є вигідним для самого ЄС, який зможе впливати на суверенну економічну політику Києва. При цьому в жертву такого роду абстрактної, а не дійсної «євроінтеграції» будуть приноситися реальні виробництва і робочі місця .