dc-summit.info

история - политика - экономика

Вторник, 25 Июня 2019

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Экономика Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, рівень життя та соціального захисту громадян

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, рівень життя та соціального захисту громадян

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, рівень життя та соціального захисту громадян

Пропонуємо ознайомитися із продовженням громадської доповіді Опозиційного уряду щодо стану справ в Україні. На Ваш розсуд виносимо альтернативну експертну думку щодо рівня життя та соціального захисту громадян.

Високі темпи інфляції знецінюють зарплати і трудові збереження наших громадян, і як наслідок, знижують їх рівень життя.

Останні дані Держкомстату свідчать, що за 2008 рік рівень інфляції становив 22,3%.

В грудні 2008 року громадянам України потрібно було платити на 32,4% більше, ніж в грудні 2007 року, за обслуговування дітей у дошкільних установах, на 27,8% - за навчання у вищих учбових закладах, на 23% - за лікування в амбулаторних умовах. Навіть за те, щоб відправити листівку до нового року або бандероль необхідно було заплатити на 42,8% більше, ніж в грудні 2007 року. З місяця в місяць протягом минулого року дорожчали комунальні послуги. За водопостачання нашим громадянам в грудні 2008 року необхідно було платити більше на 40,6%, водовідведення - на 45% (в порівнянні з груднем 2007 року).

Проте найістотніше вплинуло на рівень життя людей подорожчання продуктів харчування, які в споживчій корзині наших громадян складають більше 50%. З початку 2008 року вони подорожчали на 24,5% (до грудня попереднього року). Такого подорожчання життя немає в жодній європейській країні.

Так, у грудні 2008 року на величину середньої заробітної плати можна було придбати 39 кг свинини проти 53 кг на заробітну плату грудня 2007 року. А хліба житнього - 552 кг у грудні 2008 року проти 568 кг – у грудні 2007 року.

За оцінками експертів Опозиційного уряду з 22,3% інфляції за 2008 рік – 15-20% – це «робота» Уряду Ю. Тимошенко, а решта – «заслуга» економічної кризи. Якщо порівняти наслідки кризи в різних країнах: рівень інфляції в Латвії, що чи не найбільше серед європейських країн постраждала від економічної кризи, склав менше 11,6%, а інфляція країн Єврозони – взагалі 3,1%.

Інфляція в Україні майже удвічі перевищує рівень річної інфляції в Росії (13,3%). Таким чином, навіть опосередкований аналіз показує, що світова економічна криза стала лише каталізатором кризи української, яка має власне підґрунтя, що базується на непрофесійній діяльності Уряду Ю. Тимошенко в економічній сфері.

Слід нагадати, що індекс споживчих цін, закладений в основу державних соціальних стандартів 2008 року, складав 9,6%, а реальний на 1 січня 2009 р. - в два рази вище!

Тобто, нинішні показники мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та соціальних виплат, що визначаються на їх основі, вже давно не відповідають реальній ситуації. Вони істотно занижені.

Так, оприлюднені 20 січня 2009 року на сайті Міністерства праці та соціальної політики дані про фактичний розмір прожиткового мінімуму свідчать про те, що Уряд Ю. Тимошенко свідомо дезінформував і обікрав українських громадян. Оприлюднена величина прожиткового мінімуму за грудень для працюючих громадян склала 794 грн., що на 125 грн. більше, ніж показник, закладений в бюджеті, а для непрацюючих громадян оприлюднений розмір прожиткового мінімуму (який за законом є розміром мінімальної пенсії) склав 593 грн., що на 95 грн. більше розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». У зв’язку з цим, щомісяця пенсіонери недотримували по 100-120 грн., а працівники бюджетної сфери - по 300-350 грн.

Законом України від 31.10.2008 № 639-VI “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” всупереч Конституції було встановлено, що розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати змінюються відповідно до індексу інфляції (індексу споживчих цін).

В такий спосіб повністю підірвано існуючий механізм підвищення грошових доходів населення, що базується на соціальних стандартах, яким є прожитковий мінімум. Основною причиною допущення такого стану речей є те, що всупереч Генеральній угоді, Уряд одноосібно виносить на розгляд Верховної Ради України законопроекти без попереднього їх узгодження з об’єднаннями профспілок і об’єднаннями роботодавців.

Номінальні доходи населення на 1 грудня 2008 р. склали 140,1% до торішнього рівня. Проте внаслідок високого рівня інфляції їх реальний рівень значно нижчий.

Реальне зростання доходів протягом 2008 року теж з місяця в місяць знижувалося. Якщо в першому кварталі 2008 р. зростання доходів з урахуванням цінового чинника складало 19,2%, то за січень – листопад 2008 р. – лише 11,4 %.

Вперше з 2001 року (якщо не враховувати сезонні січневі зниження) в листопаді 2008 р. зафіксовано рекордне зниження розміру реальної середньомісячної заробітної плати - на 6,2 % до жовтня 2008 року.

Номінальна заробітна плата в Україні в листопаді 2008 року склала 1823 грн., що на 94 гривні менше, ніж в жовтні того ж року - 1917 грн. Якщо в 2007 році зростання зарплати було поступальним протягом всього року, то за чотири останніх місяці 2008 року зростання зарплати зупинилося.

В грудні 2008 року ріст середньої заробітної плати відновився виключно за рахунок традиційної виплати річних премій і бонусів; в кінці року її середній розмір виріс на 178 гривень (+9,7 %) і досяг 2001 грн. Така надбавка в доходах українців виявилася найбільшою за минулий рік, але найменшою з 2005 року. Адже в грудні 2007 року заробітна плата виросла на 190 гривень, або на 12,8 %, а в кінці 2006 року - на 15,7 %.

В цілому за минулий рік середня зарплата виросла на 18,6 %, що набагато нижче рівня інфляції - 22,3 %. Тому реальна зарплата громадян за рік знизилась на 3%, чого не було з 1998 року, коли вона впала на 12,9%. З 2001 року щорічні темпи росту реальних доходів українців значно перевищували 10%.

В доларовому еквіваленті (за офіційним курсом Нацбанку) середня зарплата в Україні впала за 2008 рік на 21,66% - з $331,7 до $259,8.

За оцінками економістів, в 2009 році українців очікує подальше зниження рівня реальних зарплат як мінімум на 12%. Серед очікуваних на ринку праці тенденцій аналітики акцентують увагу на тінізацію зарплат. І одним із способів такої тінізації є формальне переведення працівників на неповну зайнятість. Тільки в грудні кількість працюючих в умовах неповної зайнятості збільшилася на 27,7%, до 0,829 млн. А частка працівників, які знаходяться в умовах вимушеної неповної зайнятості зросла з 5,8% до 7,5%.

Стосовно проблеми погашення заборгованості із заробітної плати 23 квітня минулого року Ю. Тимошенко заявила: “Те, що попередні Уряди не впоралися з цією проблемою – це сором України, коли Україна має таке ганебне явище, як заборгованість по заробітній платі”.

Тоді Глава Уряду пообіцяла, що кожну складову заборгованості буде розписано за кожним галузевим міністерством, за що відповідатиме кожен міністр особисто.

Протягом січня – листопада 2008 року Уряд Ю. Тимошенко збільшив заборгованість із зарплати у 2,6 рази - до 1,7 млрд. грн. Лише за листопад минулого року заборгованість виросла в 1,7 рази. Таким чином, по цьому показнику країна була відкинута майже на кінець 2003 року. (Для порівняння - у 2007 році за Уряду В. Януковича зазначена заборгованість зменшилась на 17,1% (з 806,4 до 668,7 млн. грн.).

Лише завдяки поверненню протягом листопада біля 600 млн. грн. заборгованості по зарплаті шахтарям Уряду вдалося зменшити її загальний розмір на 1 січня 2009 року до 1,1 млрд. грн.

Однак в інших галузях промисловості та економіки ситуація із заборгованістю по зарплаті залишається критичною. Так, у житлово-комунальному господарстві протягом 2008 року заборгованість із виплати заробітної плати працівникам галузі збільшилася більш ніж в 12 разів.

В АПК лише за листопад 2008 року заборгованість із виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах зросла у 2 рази, в т.ч. в сільському господарстві – в 2,3 рази, в харчовій промисловості – на 44 %, у рибному господарстві – у 2,7 рази.

Найгірше, що рівень заборгованості зростає в Україні паралельно із збільшенням рівня безробіття.

За даними Держкомстату рівень зареєстрованого безробіття в Україні до кінця грудня 2008 року склав 3% населення працездатного віку. У листопаді цей показник становив 2,3%, в жовтні 1,9%. Раніше, три місяці поспіль, рівень безробіття становив 1,8%.

До кінця грудня 2008 року зареєстровано 844,9 тис. безробітних (у листопаді - 639,9 тис. людей). Серед зареєстрованих на кінець року безробітних 465,2 тис. - жінки, більшість з безробітних - 418,3 тис. - міські жителі (раніше безробіття було вище серед сільського населення). Знижується попит на ринку праці: потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад у грудні становила 91,1 тис. людей (місяцем раніше - 136,8 тис.).

Відтак, навантаження на 10 вільних робочих місць (вакантну посаду) в грудні склало 96 чол. (у листопаді - 51 чол./10 місць (раніше вісім місяців поспіль - 3 людей/місце, січень-лютий - 4 людей/місце)). При значному зростанні кількості безробітних, варто зазначити, що переважна більшість громадян, які звернулися до послуг служби зайнятості, були звільнені за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю, тобто за згодою сторін. І тільки незначна кількість працівників була звільнена за ініціативою роботодавця, що свідчить про те, що Уряд в черговий раз відсторонився від захисту трудових прав громадян в частині нагляду за додержанням законодавства про працю та проведення роз’яснювальної роботи серед тих, хто потрапив у скрутну ситуацію.

На цьому тлі знижуються відрахування в бюджет і соціальні фонди. У 2009 рік Україна увійшла з 40 млн. грн. боргу перед бюджетниками і це відбулось вперше за останні 8 років розвитку України. Найвідчутнішим цей борг є для мешканців Львівської (22,5 млн.), Тернопільської (10,6 млн.) та Івано-Франківської (8 млн.) областей.

Динаміка фінансових надходжень до державного та місцевого бюджетів свідчить, що у 2009 році проблеми з виплатами зарплат у бюджетній сфері суттєво загостряться.

Аналіз бюджетних показників свідчить про неналежне виконання обов’язків Кабінетом Міністрів України та відсутність належних висновків. Зростання заборгованості із зарплат у бюджетній сфері є тенденцією, що загрожує соціальному спокою громадян та фінансовій стабільності держави.

Вперше за всю історію існування української держави Уряд пішов на безпрецедентний крок, прийнявши постанову, згідно з якою посадовий оклад працівника першого тарифного розряду заморожується на рівні 545 грн. на місяць. Відтак, тільки за грудень 2008 року 3,5 млн. працівників бюджетної сфери недоотримали 750 млн. грн.

Під загрозою є фінансування пенсій у поточному році. У січні 2009 року за словами Міністра фінансів В. Пинзеника Пенсійному фонду не вистачало 5,5 млрд. гривень.

За даними Пенсійного фонду України, надходження перевищують заплановані, втім, він приховує інформацію щодо свідомого заниження плану надходжень на січень місяць.

Пенсійний фонд самостійно встановлює місячні плани надходжень коштів, виходячи з річного плану. Зрозуміло, що це зроблено з метою упередження справедливих нарікань у бік Уряду щодо неефективності здійснюваної соціальної політики.

Небезпека полягає в тому, що Уряд свідомо приховує дійсну інформацію з виплати заробітної плати та надходжень до Пенсійного фонду. Реально Пенсійний фонд України знаходиться в ситуації, коли він вимушений приймати рішення щодо порядку виплати пенсій в першу чергу найменш захищеним верствам населення. Це пояснюється тим, що Пенсійному фонду не вистачає коштів на виконання поточних зобов’язань з виплатою пенсій.

Виходом з цієї ситуації Уряд вважає випуск боргових зобов’язань під гарантії Кабінету Міністрів України і викуп їх Національним банком України. Таке доручення зараз має Міністерство фінансів України і це було свідомо закладено в Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Фактично це означає грошову емісію, що безсумнівно призведе до посилення інфляційних процесів.

Небезпека також полягає в тому, що Уряд сьогодні обмежив фінансування державних органів і установ, що фінансуються безпосередньо за рахунок коштів державного бюджету. Державні органи і установи отримують лише 50% планового фінансування. Відповідно виплата заробітних плат майже 3 млн. осіб здійснюється на рівні 50%. Це означає, що заборгованість із заробітної плати стрімко наростатиме, а Пенсійний фонд втрачатиме джерела надходжень внесків, що в свою чергу знову примушуватиме Мінфін все більше залучати коштів під випуск боргових зобов’язань.

Це означає, що ситуація з виплатою заробітної плати і наповненням Пенсійного фонду набула некерованого і неконтрольованого стану.

Якщо оцінювати роботу Пенсійного фонду України за поточними реальними показниками, то необхідно контролювати не стільки план надходжень, скільки планові виплати, а також в абсолютних показниках оцінювати динаміку реальних надходжень від сплати внесків до бюджету Пенсійного фонду. В першому кварталі поточного року ці показники будуть найбільш точно відображати стан Пенсійного фонду. Починаючи з другого кварталу найбільш вірогідно, що зусиллями Мінфіну буде розкручено черговий виток інфляції і стан виплат з Пенсійного фонду необхідно буде оцінювати не за номінальними, а за реальними показниками доходів громадян.