dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 23 Октября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Экономика Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 – 2009 роках, промисловість

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 – 2009 роках, промисловість

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, промисловість

Пропонуємо ознайомитися із продовженням громадської доповіді Опозиційного уряду щодо стану справ в Україні. На Ваш розсуд виносимо альтернативну експертну думку з приводу ситуації у промисловості.

 

Торік в України вперше за останні 10 років в промисловості був допущений спад виробництва.

Так, за підсумками 2008 р. отримано таку статистику : спад виробництва продукції проти попереднього року на рівні 3,1%, що є самим низьким рівнем за 12 останніх років.

Ця ситуація спричинена різким скороченням обсягів виробництва у ІV кварталі 2008 р. (на 24,9%). Найбільше падіння порівняно з аналогічним кварталом 2007 р. спостерігалося на підприємствах гірничо-металургійного комплексу (на 39-45%), хімічної промисловості (на 32,5%), машинобудування (на 29,2 %).

Не досягнуто рівня виробництва 2007 р. у добуванні неенергетичних корисних копалин, легкій та хімічній промисловості, металургійному виробництві, виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення, виробництві та розподіленні електроенергії.

Таким чином, обсяги виробництва знизилися практично в усіх секторах економіки, причому, на відміну від тверджень Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко про раптове погіршення економічної ситуації внаслідок впливу світової фінансової кризи, скорочення індексу промислового виробництва почалося ще на початку 2008 року і лише з його другої половини набуло лавиноподібного спаду.

У грудні 2008 року проти грудня 2007 року промислове виробництво скоротилося на 26,6 %.

Так, у грудні 2008 року до грудня попереднього року суттєво скоротилися обсяги виробництва у таких видах промислової діяльності, як металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – на 42,7 %, добування енергетичних корисних копалин – на 42,4 %, хімічна та нафтохімічна промисловість – на 38 %, машинобудування – на 37,1 %, оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів, - на 32,2 %, легка промисловість – на 17,4 %, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – на 14 %, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – на 4,9 %.

Спад виробництва у грудні 2008 року до грудня попереднього року відбувся у 26 регіонах України, окрім Тернопільської області, де зафіксовано зростання на 0,1 %.

За результатами 2008 року скорочення промислового виробництва відбулося у 12 регіонах (від 0,6 % у Хмельницькій області до 21,5 % в Івано-Франківській).

У добувній промисловості за 2008 рік проти попереднього року випуск продукції зменшився на 2,4 % (у 2007 р. – зростання на 2,7 %), у т.ч.: на підприємствах з добування металевих руд – на 7,2 %, добування нафти і газу – на 0,9 %.

За 2008 рік на підприємствах з видобутку металевих руд та вуглеводнів обсяги видобутку руд і концентратів залізних неагломерованих, нафти сирої, газу нафтового попутного та газового конденсату знизилися відповідно на 12,1 %, 5,2 %, 8,3 % та 0,6 %.

У переробній промисловості обсяги виробленої продукції порівняно з 2007 р. зменшилися на 3,2%. Підприємствами з виробництва харчових продуктів і напоїв у 2008 р. допущено спад на рівні 1,4 %, у т.ч.: у виробництві олії та жирів – 15,6 %, цукру – 13 %, переробленні та консервуванні овочів і фруктів – 7,4 %, виробництві мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв – 5,4 %, молочних продуктів та морозива – 2,9 %.

У легкій промисловості скоротилися об’єми виробництва за більшістю товарних позицій. Це при тому, що у підприємств легкої промисловості низька енергоємність в порівнянні з іншими галузями. Зокрема, у 2008 році зниження виробництва в легкій промисловості в порівнянні з 2007 роком склало 3,4 %, на відміну від цього у 2007 році в порівнянні з 2006 роком спостерігалося хоч невелике, але зростання виробництва на 0,4 %.

На підприємствах з виробництва коксу в останньому кварталі 2008 року відбулось різке скорочення випуску продукції (на 38,9 %), а за підсумками року скорочення склало 3,4 %. У нафтопереробленні обсяги виробництва порівняно з 2007 р. зменшилися на 19,3 %.

Випуск бензину в 2008 році знизився в порівнянні з 2007 роком на 22,3 % - до 3232 тис. тонн, мазуту - на 29,7 % до 2422 тис. тонн, дизельного палива - на 12 % до 3651 тис. тонн.

Це означає, що для задоволення внутрішнього попиту збільшується імпорт готових нафтопродуктів, який спричиняє імпортування інфляції.

У хімічній та нафтохімічній промисловості проти 2007 р. спостерігалося скорочення обсягів продукції на 6,2 %, у т.ч.: на підприємствах з виробництва основної хімічної продукції – на 14,4 %, лаків та фарб – на 1,9 %, з виробництва гумових виробів – на 4,7 %.

У металургійному виробництві у ІV кварталі 2008 р. спостерігалося значне поглиблення спаду виробництва, обсяги якого порівняно з відповідним кварталом 2007 р. скоротилися на 43,7 % (у ІІІ кварталі – на 8,3 %). За 2008 р. падіння виробництва становило 10,6 %, у т.ч.: на підприємствах з виробництва чавуну, сталі та феросплавів – 12,9 %, труб – 9,7 %, інших видів первинного оброблення сталі – 8 %, з виробництва кольорових металів – 2,9 %.


Наприкінці 2008 року криза змусила українських металургів вдатися до безпрецедентних заходів. Зокрема, в листопаді 21 із 43 доменних печей України зупинила роботу. Повністю зупинилися всі феросплавні заводи.

У машинобудуванні у ІV кварталі 2008 р. у більшості видів діяльності спостерігалося скорочення виробництва порівняно з відповідним періодом 2007 р. Найбільший спад зафіксовано на підприємствах з виробництва автомобільного транспорту (на 50,2 %), побутових приладів (на 47 %), машин та устаткування для сільського і лісового господарства (на 35,9 %), залізничного рухомого складу (на 35,8 %).

У 2008 році порівняно з 2007 роком скоротилося:

  • на 63,9 % кількість виготовлених електродвигунів і генераторів постійного струму;
  • на 51,5 % - високовольтної електричної апаратури;
  • на 39,3 % - пресів і кувальних машин;
  • на 20,6 % - мостових кранів (на нерухомих опорах);
  • на 28,5 % - верстатів для обробки дерева;
  • на 28,6 % - побутових холодильників.

Криза в гірничо-металургійному комплексі, хімічному виробництві і інших галузях промисловості призвела до значного зменшення у 2008 році виробництва електроенергії, газу і води. Спад тут становить 2,5 %.

На атомних і теплових електростанціях виробництво електроенергії зменшилося відповідно на 2,9 % та 2,3 %.

Скорочення попиту, в першу чергу на електроенергію, пов’язане зі зменшенням об’ємів металургійного виробництва, яке використовує близько 30 % всього об’єму електроенергії, і хімічної промисловості - 5 %.

Входження промисловості в системну кризу є очевидним фактом, як і те, що реагування на кризу з боку влади було дуже запізнілим та неадекватним.

Критична ситуація в промисловості є логічним розвитком внутрішніх суперечностей, накопичених в Україні, для яких світова криза стала лише “спусковим гачком”.

Вітчизняна промисловість стала заручницею концентрації експортної спеціалізації України на невеликій кількості товарних груп при зростанні відкритості економіки, що сформувало високу залежність економічної динаміки та фінансового становища від кон’юнктури зовнішніх ринків.

Проте не це стало основною причиною критичної ситуації в промисловості. Непрофесійна та недалекоглядна політика нинішнього Уряду та Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко особисто зробили брудну справу, що загнало вітчизняну промисловість у глухий кут, виходу з якого поки що не видно.

Так, розвиток кризових тенденцій у 2008 році, які лише поглибилися на початку поточного року, посилює непродумана ревальвація гривні Національним банком України за наполяганням Уряду влітку 2008 року та її наступна девальвація, рекордне зростання негативного зовнішньоторговельного сальдо, що було спровоковано ще у 2005 році тодішнім Урядом Ю. Тимошенко з метою лібералізації імпорту, вступ до СОТ без чіткої програми адаптації ризикованих галузей вітчизняної економіки, заборона Урядом використовувати суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності податкові векселі, значне зростання заборгованості бюджету з повернення ПДВ, відмова від розгляду та прийняття Податкового кодексу України, збільшення розриву між зростанням заробітних плат і продуктивністю праці тощо.

Упродовж всього 2008 року Уряд Ю. Тимошенко лише здійснював видимість активної діяльності, зокрема, для підприємств увели нульову ставку цільової надбавки до тарифу на природний газ. Крім того, ввели мораторій на підвищення вартості залізничних перевезень продукції галузі та заборонили збільшувати ціни на електроенергію для металургійних та хімічних заводів. Але ефекту від цих кроків промисловці так і не відчули, оскільки вже було запізно.

Серед інших причин кризових явищ у промисловості через бездарну політику Уряду слід відмітити наступні:

  • запровадження заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які поставили сільськогосподарських товаровиробників та переробні підприємства харчової промисловості у позаконкурентні умови;
  • заморожування обігових коштів в результаті невідшкодування з бюджету сум ПДВ та пропозиція за згодою платників податку здійснити погашення сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню і не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, шляхом їх оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу п’ять років.

Не зважаючи на всі звернення підприємців, протягом 2008 р. не була вирішена проблема відновлення застосування податкових векселів при імпорті товарів, які були скасовані чинним Урядом.

Уряд намагався в якості антикризового заходу збільшити навантаження на роботодавців і працюючих осіб через збільшення розміру внесків до фонду безробіття додатково на 2 % та розширення кола осіб, що повинні сплачувати внески.

Таким чином антикризові заходи виконавчої влади мають однобічну дію, спрямовану на стабілізацію лише банківської сфери, тоді як особливої підтримки потребує і промисловий сектор, зорієнтовані на експорт металургійний комплекс, машинобудування, інші галузі, що є очевидним доказом системної невизначеності влади у цих питаннях.

У промисловості відбувається масове звільнення працівників, людей відправляють у неоплачувані відпустки.

Маріупольський металургійний комбінат, Харківський тракторний завод вже давно перейшли на чотириденний робочий тиждень. Призупинено виробництво на Нікопольському заводі феросплавів. Індустріальний союз Донбасу планує звільнити третину працівників. Великі будівельні компанії заморозили до 50 % своїх об’єктів, в результаті чого 200 тис. чол. залишаються без роботи.

Загалом у хімічній та металургійній промисловості вже скорочено понад 30 тис. чол.