dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 14 Декабря 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Экономика Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 – 2009 роках, макроекономічна ситуація

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 – 2009 роках, макроекономічна ситуація

Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, макроекономічна ситуація

Дорогие друзья! Хотим предложить Вашему вниманию анализ состояния нашей страны, предоставленный оппозиционным правительством. Сегодня, безусловно, особый интерес вызывает официальная позиция действующей власти. Однако, исходя из понимания невозможности внятно артикулировать свой взгляд людьми, отвечающими за наше благосостояние, считаем необходимым предоставить на Ваш суд альтернативную точку зрения.

(Господа Правители народ был бы рад услышать и ваше мнение...)

МАКРОЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ

Нинішня, без перебільшення, катастрофічна макроекономічна ситуація в Україні зумовлена, головним чином, тим, що Кабінет Міністрів України Ю. Тимошенко, не дивлячись на багаторазові застереження Опозиційного уряду та Партії регіонів на початку 2008 року, несприятливі прогнози щодо України з боку міжнародних організацій й очевидні ознаки розвитку у державі економічної кризи ще в серпні 2008 року, до останнього маніпулював суспільною свідомістю, заявляючи, що світова криза не торкнеться України.

Увесь склад діючого Кабінету Міністрів України і особисто Ю. Тимошенко - замість підготовки антикризових заходів - фактично до середини жовтня 2008 року заперечували навіть сам факт наявності кризових явищ в економіці України.

Результат цього - втрачений час. Після того, як Уряд “прокинувся”, виявилось, що у команди Ю. Тимошенко взагалі немає ніякої антикризової програми. Україна практично останньою з європейських країн прийняла хоч якийсь антикризовий закон. Решта країн зробили це набагато раніше.

Більше того, прийнятий, так званий "антикризовий закон" не є системним. Він не вирішив цілу низку проблемних питань, зокрема: як підтримувати реальний сектор економіки, як на практиці забезпечити стабільність банківської системи, і яким чином підтримувати платоспроможність українського населення.

Внаслідок зазначеної бездіяльності Уряду Ю. Тимошенко підсумки роботи вітчизняної економіки у 2008 році підтвердили найбільш песимістичні прогнози Опозиційного уряду.

Торік темпи зростання реального ВВП склали 2,1%, що навіть нижче, ніж у «провальному» 2005 році. Рівень, досягнутий у 2007 році, зменшено в 3,6 рази.

Маємо статистику:

Глибшого падіння не відбулося лише завдяки значному урожаю зернових. У 2008 році виробництво сільгосппродукції збільшилося на 17,5% в порівнянні з попереднім неврожайним роком.

Починаючи з жовтня 2008 року, відбулося абсолютне падіння реального ВВП у порівнянні з попереднім місяцем: за жовтень 2008 року - на 2,1%, за листопад - на 14,4%, за грудень - на 9,9%.

Це свідчить про те, що нинішній Уряд не вжив необхідних заходів для підтримки економічного зростання та боротьби з інфляцією.

Ситуацію в реальному секторі економіки зробила ще більш гострою непрофесійна політика Уряду Ю. Тимошенко і Національного банку України, що в гонитві за обіцяним зниженням інфляції позбавили кредитної підтримки реальний сектор економіки.

Також відбулося значне збільшення податкового тиску на суб’єкти господарювання внаслідок накопичення переплат, відмови від оформлення податкових векселів та накопичення заборгованості з ПДВ, а також адміністративного регулювання цін виконавчою владою. Це все класифікується нинішнім Урядом як «детінізація» економіки.

Про наслідки таких дій свідчить відновлення тенденцій скорочення прибутку підприємств і накопичення збитків.

За даними Держкомстату, в січні-листопаді 2008 року збитки суб’єктів господарювання виросли в 2,4 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року, а прибуток - лише на 4,6%.

Уряд Ю. Тимошенко стверджує, що кризові явища стали наслідком впливу світової фінансової кризи. Частково це так, проте левова частка негативу утворилася за рахунок внутрішніх чинників, що тільки загострилися під впливом загальносвітових тенденцій. Інакше як пояснити чому, наприклад, промисловість та будівництво наших сусідів як в СНД, так і серед серед нових членів Євросоюзу, хоч і зреагували на кризові тенденції, але мають незначне падіння?

Продовжується зниження темпів інвестицій в основний капітал, що пов’язано з відсутністю стимулів для вкладень суб’єктів господарювання.

За січень-вересень 2008 року темп зростання інвестицій в основний капітал знизився до 4,7%, що не тільки гірше в порівнянні з І кварталом 2008 року (10,4%), але й у 6,3 рази нижче за 2007 рік (29,8%).

У січні-вересні 2008 року інвестиції в основний капітал промислових підприємств збільшилися всього на 2,3%. У 2007 році приріст інвестицій складав 30%. А в таких галузях, як транспорт і зв’язок, фінансова діяльність, держуправління зафіксоване падіння інвестицій у порівнянні з 2007 роком.

Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій Україну за 2008 рік оцінено в 9,9 млрд. дол. США. Причому у 4-му кварталі чистий притік прямих іноземних інвестицій склав всього 1,2 млрд. дол. США, що в 2,7 рази менше ніж у середньому за три попередні квартали. Особливо турбує погіршення якості вкладених інвестицій. Адже завдання Уряду не зводяться лише до нарощування обсягів інвестицій. У плані забезпечення економічної безпеки країни основне завдання влади - максимально залучати інвесторів в пріоритетні сфери економіки. Приплив же спекулятивного капіталу не може розглядатися як позитивний чинник.

Саме тому стурбованість викликають тенденції галузевого розподілу іноземних інвестицій у 2008 році. Якщо в 2007 році більше чверті (27,8%) прямих іноземних інвестицій, що надійшли, були спрямовані в промисловість, то у 2008 році цей показник знизився до 23,9%.

За 9 місяців 2008 року питома вага інвестицій у металургійному виробництві знизилася з 5,7% - за 2007 рік до 4,6%, у машинобудуванні - з 3,8% до 3,1%, у хімічній та нафтохімічній промисловості - з 2,9% до 2,6%, у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - з 5,7% до 4,6%, у виробництві коксу, продуктів нафтопереробки - з 2% до 1%.

Якщо за 9 місяців 2007 року в охорону здоров’я і надання соціальної допомоги було інвестовано 207,5 млн. дол. США, то за 9 місяців 2008 року - в 1,4 рази менше (153,5 млн. дол. США).

Питома вага інвестицій, вкладених у галузь будівництва, знизилася з 10% у 2007 році до 2,33% - у ІІІ кварталі 2008 року, у галузь транспорту і зв’язку - з 3,7% до «мінус» 0,6%.

Загалом у 2008 році істотно знизилася питома вага іноземних інвестицій, вкладених у промисловість, адже закордонних інвесторів зараз більше привертають операції з нерухомістю, оренда, торгівля, ремонт, тобто ті сфери, що мають швидку окупність, але практично не створюють ні додаткових виробничих потужностей, ні інновацій, ні робочих місць.

Також зрозумілий інтерес іноземних інвесторів до сільського господарства, зважаючи на високі прогнози врожаю. Поряд з цим турбує падіння зацікавленості інвесторів у сільському господарстві в ІІІ кварталі 2008 року. Це свідчить про те, що інвестори зацікавлені у вкладенні коштів в АПК тільки під урожай, а не на довгострокову перспективу.

Незважаючи на добрий врожай зернових у 2008 році, ситуація в сільському господарстві була в цілому незадовільною.

У січні-листопаді частка збиткових підприємств збільшилася до 14,3% загальної кількості сільськогосподарських підприємств, а обсяги збитків у порівнянні з січнем-листопадом попереднього року збільшилися у три рази до 95,3 млрд. грн. Фінансовий результат сільського господарства від  звичайної діяльності до оподаткування скоротився на третину до 53,6 млрд. грн..

В тваринництві протягом минулого року обсяг продукції перевищив рівень 2007 року лише на 1%. На 1 січня 2009 року поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 6,1% (у порівнянні з 2007 роком), свиней - на 8,3%.

Внаслідок зменшення поголів’я корів (на 5,7%) на 4,1% скоротилося виробництво молока. Якщо по всіх категоріях господарств на 1 січня 2009 року виробництво м’яса скоротилося на 1,5% до аналогічного періоду попереднього року, то населення скоротило здачу худоби і птиці на забій на 6,6%.

Кредитна політика, що проводилася Урядом Ю. Тимошенко протягом 2008 року, була спрямована на стимулювання споживчого імпорту за відсутності структурних реформ в економіці. Разом з інфляційним тиском вона призвела до суттєвого погіршення зовнішньоторговельного балансу.

За 2008 рік експорт товарів склав 67 002,5 млн. дол. США, імпорт – 85 534,4 млн.дол. США. Порівняно з 2007 роком експорт збільшився на 35,9%, імпорт – на 41,1%. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився з 0,81 у 2007 році до 0,78 у 2008 році.

Основний приріст зовнішньоторговельних товарних операцій припадає не на країни СНД. Зокрема, в інші країни експорт виріс на 40,7%, а імпорт - на 48,3%. По цій же групі зафіксовано найбільше зростання негативного сальдо - з 4 407,5 млн. дол. США у 2007 році до 8 781,7 млн. дол. США, або в 2,3 рази.

Загалом негативне сальдо торгівлі товарами склало 18 531,9 млн. дол. США, що в 1,6 рази більше, ніж у 2007 році. Товарні групи, що найбільше вплинули на формування негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами, є: енергетичні матеріали, нафта і продукти її переробки (-18 722,9 млн. дол. США), наземні транспортні засоби, окрім залізничних (- 10 126,4 млн. дол. США) і механічне устаткування (- 7 037,4 млн. дол. США).

Збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами стало однією з істотних складових збільшення негативного сальдо поточного рахунку, що в 2008 році склало - «мінус» 11,9 млрд. дол. США (-6,7% ВВП). (За даними НБУ)

Обсяг валового зовнішнього боргу впродовж 2008 року виріс на 22.3 млрд. дол. США (27%) і станом на 01 січня 2009 року складав близько 105 млрд. дол. США (83,7% ВВП). На кінець 2008 року зовнішній борг банківського сектору виріс на 7,8 млрд. дол. США і досяг 39,8 млрд. дол. США (37,9% від валового зовнішнього боргу і 31,7% ВВП), що в 1,3 рази більше, ніж на початок 2008 року.

Нажаль, найближча перспектива поки що виглядає безрадісно, і сподіватися на поліпшення ситуації в майбутньому немає підстав. Адже своїми діями Уряд Ю. Тимошенко сповільнив зростання економіки не лише у 2008 році, але й заклав базис для погіршення ситуації в 2009 році. Сьогодні Україна стоїть на порозі системної економічної кризи, під впливом якої країна ризикує бути відкинутою на кілька років назад.

Експертні оцінки міжнародного агентства JP Morgan і його прогнози на 2009 рік співпадають з прогнозами Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Згідно з цими прогнозами, падіння ВВП у 2009 році буде не менше 4 %. Рівень інфляції також залишиться на високому рівні - від 15-17%. Дефіцит бюджету збільшиться щонайменше до 3% ВВП, при тому, що у меморандумі з МВФ, який підписав Уряд, Україна взяла зобов’язання щодо бездефіцитного бюджету.

Різко сповільняться темпи зростання доходів населення. Реальна заробітна плата припинить своє зростання і ймовірно впаде щонайменше на 8 %. Цифри з безробіття коливаються, проте на сьогоднішній день найоптимістичніша оцінка безробіття в 2009 році - 3 мільйони українців, а за більш песимістичними прогнозами - більше 4 мільйонів, що в перерахунку за методологію Міжнародної організації праці складає близько 13 % населення (проти 6,8 % у 2007 році).

Не дивлячись на те, що ситуація з кожним місяцем погіршується, до теперішнього часу Урядом Ю. Тимошенко не запропонована суспільству комплексна програма виходу з кризи.

В умовах, коли практично закрилися зовнішні ринки для збуту вітчизняної продукції, механізми для активізації внутрішнього попиту досі не задіяні. Необхідно завантажити наші виробничі потужності внутрішніми замовленнями, спростити дозвільну систему, зменшити податковий тиск на національного товаровиробника і відновити реалізацію масштабних державних програм, що дозволять запустити весь фінансовий ланцюг. Це дасть фінансовий ресурс для активізації матеріального виробництва, що дозволить людям отримати роботу і стабільний заробіток, а бюджетам всіх рівнів – прибуткову базу.

Проте, подані діючим Урядом до Парламенту законопроекти спрямовані на вирішення лише окремих галузевих проблем і часто носять лобістський характер.

Механізм Стабілізаційного фонду, передбачений законом України від 31 жовтня 2008 року, до цього часу не задіяний, хоча з січня 2009 року мав запрацювати на повну силу. Але досі не помічається будь-яких зрушень у цьому питанні. Більше того, сформований у структурі Держбюджету на 2009 рік він схожий на черговий фарс Уряду Ю. Тимошенко.

На 2009 рік Стабфонд виглядає у витратній частині як сума традиційних видатків на підтримку окремих галузей економіки (вугільна та торфодобувна галузь, охорона здоров’я, охорона довкілля, поліпшення технічного забезпечення МНС та Митної служби, переозброєння Збройних Сил України, “для МВС”, музейна справа “Мистецький арсенал” тощо), які завжди раніше фінансувались з інших джерел (фондів держбюджету).

Така структура і бюджетні призначення Стабфонду мають мало спільного із завданням додаткової, вкрай необхідної допомоги реальному сектору. Тобто напрями витрат майже не відповідають цілям і завданням Фонду.

При цьому формування Стабфонду передбачено за рахунок двох джерел – коштів від приватизації (які раніше мали використовуватися на покриття дефіциту бюджету) та розміщення державних цінних паперів (з такою ж цільовою функцією). За такими схемами і для виконання свого призначення Стабфонд зобов’язаний був швидко отримати кошти для початку своєї діяльності.

До цього часу не розроблено та не затверджено Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду на:

  • кредитування або співфінансування довгострокових інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення;
  • здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення;
  • надання кредитів на завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов’язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників;
  • розвиток внутрішнього попиту на товари, що виробляються українськими товаровиробниками для експорту, і щодо яких спостерігається погіршення світової кон’юнктури;
  • надання фінансової допомоги банкам (у тому числі з метою збільшення статутних капіталів), поповнення статутних капіталів державних банків та Державної іпотечної установи.

Таким чином, відсутні порядки використання коштів за 5 з 6 напрямів їх спрямування, що визначені статтею 1 Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (639-VІ від 31.10.2008).

І це при тому, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень цього закону Кабінет Міністрів України повинен був затвердити порядок використання коштів Стабілізаційного фонду на зазначені напрями у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом, тобто - до 4 грудня 2008 року.

Кабінетом Міністрів України Ю. Тимошенко не виконані основні зобов’язання, взяті ним на себе в рамках Меморандуму порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами гірничо-металургійного комплексу, який було підписано 10 листопада 2008 року.

Зокрема, дотепер залишаються невиконаними наступні зобов’язання Кабінету Міністрів України:

  • термін повернення валютної виручки не був збільшений з 180 до 360 днів;
  • тариф на постачання природного газу з моменту підписання зріс з 934,7 грн. за 1 тис. куб. метрів до 1152 грн. за 1 тис. куб. метрів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. №998, що набула чинності 15.11.2008 р.;
  • не забезпечено відшкодування ПДВ у 5-денний термін для підприємств гірничо-металургійного комплексу ;
  • залізничні тарифи на перевезення вантажів не знижено, а зафіксовано до кінця 2008 року на рівні серпня 2008 року;
  • нове тарифне керування на 2009 рік не містить заходів з визначення мінімальної тарифної відстані, немає стимулювання відправлення вантажів маршрутними груповими партіями та інших антикризових заходів;
  • не знижено тарифи на електроенергію, натомість їх зафіксовано до кінця 2008 року на рівні жовтня 2008 року;
  • не внесено зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині підвищення норм амортизації для основних фондів групи ІІІ;
  • не забезпечено погашення заборгованості державних монополій на продукцію підприємств гірничо-металургійного комплексу.

Відповідно до згаданого меморандуму Уряд зобов’язався «залишити рівень плати за користування надрами на існуючому рівні, не вносити коефіцієнти, що підвищують та коригують до заходів антикризового характеру».

Але Кабінет Міністрів України брутально порушив ініційовані ним самим домовленості і вже 1 грудня 2008 року вніс до Верховної Ради України проект Закону України, яким передбачається здійснення індексації усіх базових нормативів платежів за користування надрами для видобутку корисних копалин, що встановлені в абсолютних показниках. Коефіцієнт індексації - 1,439. Зазначений закон набрав чинності з 1 січня 2009 року.

Уряд вносить до Парламенту подібні законопроекти на тлі глобальної кризи, внаслідок якої ціни на металургійну сировину зменшилися у 2-3 рази, що практично зупинило роботу багатьох гірничодобувних підприємств. При цьому, у 2008 році у порівнянні з 2007 роком базові нормативи платежів за користування надрами вже були значно збільшені.

І це в той час, коли уряди світу вживають усіх можливих заходів щодо максимального зниження податкового навантаження на свої промислові підприємства з метою підтримання їхньої конкурентоспроможності на ринках збуту.

Зрозуміло, що дія вказаного закону буде мати вкрай негативний вплив на всю економіку держави та фактично знищить вітчизняну гірничодобувну промисловість. Внаслідок цього доходи бюджету від збільшення ресурсних платежів будуть нівельовані зниженням надходжень від сплати промисловими підприємствами інших податків і зборів.