dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 20 Сентября 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы История Українці: народ і його земля. «Руська земля» - державна територія. Частина 2

Українці: народ і його земля. «Руська земля» - державна територія. Частина 2

Рубрику веде член-кореспондент НАН України О.Моця

Та процеси стабілізації зовнішніх кордонів на етапі ранньофеодальної монархії були настільки глибокими, що вони збереглися і в часи існування удільних князівств ХІІ-ХІІІ ст. Про це мова буде йти і далі, а зараз перейдемо до конкретного територіального розгляду поняття "Руської землі" у його широкому значенні, використовуючи інформацію вищеназваних літописів. Спочатку звернемося до південноруських зводів, а потім і до двох ізводів НПЛ. Проаналізовані нами дані можна перепровіряти самостійно, використовуючи для цього матеріали додатків.

Уже в недатованих частинах вищезгаданий списків знаходимо перші згадки про Русь, розселення на цих землях представників різних літописних племен, деякі географічні й історичні деталі. В цьому відношенні всі південноруські літописи за своїм змістом в цілому перекликаються: куди з Русі течуть Дніпро і Волга, на яких річках і територіях осіли окремі племена і т. д. А в НПЛ молодшого ізводу в недатованій частині акцент робиться на мудрість і щедрість перших князів, а також на те, що спочатку була Новгородська волость, а потім вже Київська.

І хоч останнє трактування першості між територіями напряму не відноситься до теми даного дослідження, на ньому слід зупинитися у зв'язку з його певною "модернізіцією" в російській історіографії початку ХХІ ст. Як приклад наведемо твердження, що після появи першої східнослов'янської держави її столиці розміщувалися "початково в Ладозі, потім на поселенні, що передувало Новгороду (Рюрикове городище), а вже потім у Києві". Слід відзначити, що це лише одна із гіпотез. Існує й інша, більш традиційна точка зору: "Приільмення стало другим після Середнього Подніпров'я найважливішим вогнищем формування руської державності".

На шляху першої із названих гіпотез виникає суттєва літописна "перепона": в 882 р. Олег, завоювавши Київ, якраз його назвав "матір'ю міст руських". Якщо ж сприйняти як справедливу "ладозько-новгородсько-київську" теорію, то про згадане місто на Дніпрі слід говорити не як про "матір", а мабуть як про "онуку". Навряд, щоб Віщий Олег – сучасник тих подій – міг так "помилитися".

Пояснення причин формування основного центра східнослов'янського світу в кінці І тис. н. е. якраз на його півдні було надано дослідником, якого аж ніяк неможливо звинуватити в "українському буржуазному націоналізмі" (за радянською термінологією): "Значний матеріал різних джерел упевнює нас у тому, що східнослов'янська державність визрівала на півдні, в багатій та родючій лісостеповій смузі Середнього Подніпров'я. Темп історичного розвитку тут, на півдні, був значно швидшим, ніж на далекій, лісовій і болотистій півночі з її слабкими піщаними грунтами. На півдні, на місці майбутнього ядра Київської Русі, за тисячу років до заснування Києва склалися "царства" землеробів - борисфенітів, в яких слід бачити праслов'ян. У "троянові віки" (ІІ-ІV ст. н. е.) тут відродилося експортне землеробство, що призвело до досить високого рівня соціального розвитку.

Смоленська, полоцька, новгородська, ростовська північ такої багатої спадщини не отримала й розвивалася незрівнянно повільніше. Навіть у ХІІ ст., коли південь та північ багато в чому вже зрівнялися, лісові сусіди жителів півдня викликали у них іронічні характеристики "звіринського" способу життя північних лісових племен".

На підтвердження того, що Б. Рибаков не мав "українського ухилу" у своїх дослідженнях, наведемо його характеристику науковцем, якого згаданий академік, м'яко кажучи, не дуже "жалував" за свого життя. А для того, щоб і нас не звинувачували в тенденційних перекрученнях тексту такої характеристики, подамо її мовою оригіналу: "он был не просто патриотом, а несомненно русским националистом или, как это сейчас принято формулировать, ультра-патриотом – он был склонен пылко преувеличивать истинные успехи и преимущества русского народа во всем, ставя его выше всех соседних. Он был готов очищать и украшать его историю".

Та повернемося до літописних текстів. В контексті даного дослідження можна виділити події між 852 і 898 рр., коли "нача ся прозывати Руская земля"; варяги "срубиша город Ладогу", де сів сам Рюрик, його брат Синєус - в Білоозері, а ще один з братів, Трувор, – в Ізборську "и о т›хъ Варяг. прозвася Руская земля". В РЛ до Руської землі додається ще й Новгород. Південним літописним зводам не суперечить з цього приводу й коротка інформація в НПЛ. Але на цьому свідчення про початкову Русь на півночі й закінчуються.

882 р., коли Олег сів княжити в Києві , "беша оу него Словени. и Варязи. и прочии прозвашася Русью". Тож дивне обернення північних пришельців на русів відбувається лише після того, як вони з'являються у Києві. До цього літопис іменує їх варягами, чуддю, словенами та ін. Середньовічний автор ще й підкреслює: "Поляне. яже ныне зовемая Русь".

Тенденція перенесення назви "Русь" в південні райони розселення східних слов'ян чітко фіксується в подальшій інформації про діяння Олега: після успішного походу на Константинополь – Царгород в 907 р. руський князь вимагає данини "на Рускіє городы" – Київ, Чернігів, Переяславль, Полоцьк, Ростов, Любеч "и на прочая городы. и по темь бо городомъ. седяху князьа. подъ Ольгом суще". Ні про Ладогу, ні про Білоозеро, ні про Ізборськ, і навіть про Новгород тут мова не йде (можливо, вони були серед інших градів).

Русь, як державна територія, розглядається в договорі з греками 912 р., коли поточнюються конкретні деталі взаємовідносин між двома країнами: взаємодопомога під час морських катастроф біля Грецької та Руської земель; переміщення "в Русь" або "в Грекы" представників окремих категорій населення чи дії влади у зв'зку зі смертю когось із них на чужині і т. п. Все це вилилося в те, що сторони "сотвориша миръ. и уряд положиша межю Грецкою землею и Рускою".

Інформація ІЛ, ЛЛ, РЛ повністю збігається, а в НПЛ про ці події взагалі немає згадки (можливо тому, що основні північні міста взагалі "випали" із акцій Олега ?).