dc-summit.info

история - политика - экономика

Вторник, 11 Декабря 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы История Зворушливі слова американського президента, мовчанка наших чільних ягнят і цілковита невідповідність слів і подальших справ

Зворушливі слова американського президента, мовчанка наших чільних ягнят і цілковита невідповідність слів і подальших справ

Владимир Канаш

15 років тому, наприкінці березня 1996 року, редакція українського англомовного тижневика “Ньюс фром Юкрейн”, яку я тоді очолював і яка впродовж майже трьох десятиліть поширювався більш як у 50 країнах різних континентів планети, отримала пакет з американського Білого дому. Втім, для мене це не було чимось винятковим: поштові пакети з офісу прес-секретаря або з офісу зв'язків з громадськістю президента США ми отримували досить регулярно. Але того разу конверт містив послання президента Білла Клінтона з нагоди 10-річчя аварії на Чорнобильській АЕС. Послання мало рукописний підпис президента, а до листа додавався його фотопортрет.

В тодішній адміністрації президента України моя пропозиція надрукувати послання в українській пресі була залишена поза увагою. Приблизно такою самою була й реакція в міністерстві закордонних справ України.

Подаємо переклад послання Білла Клінтона, яке досі в Україні не оприлюднювалося.

БІЛИЙ ДІМ

ВАШИНГТОН

26 березня, 1966

Щирі вітання всім тим повсюдно у Сполучених Штатах, в Україні, Білорусі, Росії і в усьому світі, хто відзначає десяту річницю Чорнобильської атомної катастрофи.

Спустошливі наслідки вибуху і пожежі на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року з нами досі. Десятки людей було вбито майже миттєво; тисячі були уражені гострою радіаційною хворобою. Радіація забруднила великі зони, які нині є територіями України, Білорусі та Російської Федерації, досягши навіть Балтійських країн, Скандинавії і ще далі. Тисячі людей ризикували — і багато хто втратив життя — на очищувальних роботах і  у подальші роки, жахливі ракові захворювання викликали дедалі більші жертви, зокрема, серед дітей.

Я шаную шляхетну працю гуманітарних допоміжних організацій і мужніх осіб, які піклувались про безневинних жертв цього лиха. Прагнучи врятувати і захистити дітей Чорнобиля та їхніх батьків, вони відгукнулись на одну з найгірших середовищних катастроф у світі з найкращими зусиллями, які тільки міг надати світ. Їхні поради та ініціативи спричинили конструктивну програму уряду США для надання медичних послуг та опікування тим, хто продовжує страждати. І їхня співчутлива робота  викликала наше велике захоплення і подяку.

Втім, ми знаємо, що опікувальної й підтримувальної медичної допомоги недостатньо. Сполучені Штати продовжуватимуть очолювати міжнародні зусилля, аби відвернути інші подібні катастрофи. Наприкінці минулого року ми об'єдналися з Україною та іншими країнами Великої Сімки у Меморандумі про взаєморозуміння щодо закриття Чорнобильської станції до 2000 року. Через цей Меморандум наші країни увійшли у співробітництво, аби мобілізувати ресурси не лише для закриття Чорнобиля, але й також щоб допомогти Україні в розвитку резонуючого, самопідтримуючого енергетичного сектора, який просуватиме її процвітання як суверенної держави в новій Європі. І 19-20 квітня світові лідери зустрінуться у Москві, аби знову повернутися до глобального  мандату щодо ядерної безпеки й надійності. Це є метою найвищого ґатунку — того, щоби ми мали  пам'ятати про Чорнобиль не лише як про трагедію, але також як про вказівний стовп на шляху до безпечного світу.

Оплакуючи тих, хто віддав свої життя у Чорнобилі, і промовляючи молитви за тих, хто досі потерпає від його наслідків, давайте повторимо нашу урочисту обіцянку: продовжувати лікування, гарантувати запобігання і виявляти надію.

Білл Клінтон

Отже, минуло ще 15 років і, певно, не бракувало молебнів, урочистих обіцянок, меморандумів тощо. Урочисто було закрито Чорнобильську АЕС. Дедалі менше надходило міжнародної допомоги як постраждалим від катастрофи, так і для подолання наслідків лиха. Про чорнобильців потроху забувала наша держава, а про свої обіцянки — міжнародна спільнота (США, зокрема).  Тріумфально було провалено програму зведення нового об'єкту “Укриття”, на який було передбачено виділення коштів із  Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Вітчизняні фахівці ретельно готували свої розробки для “Укриття-2” (зокрема, Київського науково-дослідного інституту будівельних конструкцій на чолі з його директором Петром Кривошеєвим). Метою було перетворення “Укриття” на безпечну екологічну систему. Втім, вітчизняні розробки відсувалися на другий план, а кошти ЄБРР переважно спрямовувалися на французьку версію “Укриття”. Виходячи з аналізу попередніх подій тривалістю у чверть століття, можна спрогнозувати, що наступного квітня  спостерігатимемо черговий сплеск споминів, клятв, поминальних молитов, покладання квітів і вінків, урочистості й обіцянки. Чорнобильські рани загоюються, 30-кілометрова зона поступово перетворюється мало не на оазу і на привабливий об'єкт міжнародного туризму.  Історія нічому не вчить, особливо, коли її не вивчають як слід.