dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 25 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Безопасность Грипозні війни: прихована загроза

Грипозні війни: прихована загроза

Грипозні війни: прихована загроза

Оце вже дійсно правду кажуть про окремих людей: як не корова..., то двері придушать. Зараз таке можна сказати про весь український народ: то окремих його представників пірати насильно в гості запросять, то якась інша біда, то всі кашляти починають.

Пірати, епідемії, страшні чутки, що розповсюджуються швидше світла — всі ознаки Середньовіччя. Вітаю Вас, пані та панове, з успішним поверненням в часи феодалізму, васальної залежності та міжусобних воєн (залишилося дочекатися новітніх Хрестових походів). Тим більше, що і ці ознаки у нашій країні присутні...

Невеличкий напівліричний відступ — незалежна Україна, ще ніколи не мала якихось проблем, що їй суттєво загрожували б! Не було таких загроз і все! Пробачте за такий парадоксальний висновок, але вирішення важливої державної проблеми вимагає об'єднання зусиль усіх, хто причетний до влади. А наша влада ще ніколи не була єдиною в плані реалізації єдиної державної політики, вона частіше нагадує взаємовідносини, описані ще Леонідом Глібовим. Закономірно, що і “свинячий” грип теж не примусив наші різні “влади” виробити одну позицію, з приходом “засухи” у “джунглі” наші Шерхани не припинили хуліганить. Тим більше, що трапилось все в акурат напередодні виборів. Такий подарунок долі гріх не використати! І почалось...

В ситуації, коли немає крайнього, в українців є чудова приказка: “Іван киває на Петра”. Якщо трохи її видозмінити, то вийде “Юлія киває на Віктора”. Вона звинувачує його у зволіканні, у створенні перешкод в реалізації протигрипозної політики і так далі. Він її — у намаганні заробити політичні та більш матеріальні дивіденди на фоні епідемії. Періодично до цих двох додаються інші суб'єкти виборчого процесу, тому потік взаємних звинувачень не припиняється ні на секунду, а їх ККД лишається незмінним.

Тим часом від грипу та свинячого грипу померло вже більше 380 людей. За великим рахунком це майже нічого не означає: щороку в Україні помирає чимало людей від грипу, ГРВІ, пневмонії. Особливо в селах —  понадіялися на “народні” методи лікування або “швидку” не можна було докликатись, причин може бути багато. І це повторюється з року в рік...

А ось цьогорічна ситуація породила багато запитань саме до статистики. Всім відома фраза: хто володіє інформацією — володіє світом. Так само багато залежить від того, як саме цю інформацію подати. Так от в Україні з цим зараз повна катавасія.

За словами прем'єра в ході виступу у парламенті, за 9 місяців 2009 року кількість хворих і померлих від грипу і ГРВІ складає 5 мільйонів 316 тисяч 524 людини. В той час, протягом таких самих 9 місяців 2007 року, ми мали майже на мільйон більше хворих і померлих від грипу і ГРВІ — 6 мільйонів 279 тисяч 819 людей. При чому вибір впав на 2007р., тому що він “був більш-менш благополучним, оскільки за даними Міністерства охорони здоров'я у 2008 р. рівень захворюваності на грип та ГРВІ був нижчим, аніж у 2007р.” Інші наведені нею дані (кількість хворих та померлих лише від грипу), так само вказують на те, що ситуація у 2007р. була тяжчою, ніж у 2009. Завершується логічний виклад матеріалу настільки ж логічним висновком — “карантин ми вводимо тому, що щоденна кількість захворювань перевищує епідемічний поріг”. Тобто ситуація загалом краща аніж два роки тому, але карантин вводимо, як у КВН — “потому, шо гладіолус”. Ну ніяк не в'яжеться причина з наслідком. 

На офіційному сайті Мінздоров'я вдалося знайти дані про аналіз захворюваності на грип та ГРЗ по 10 контрольних містах України за 1999-2009 рр.

 

З графіка видно, що вже на 46 тижні “червоного” періоду рівень захворюваності суттєво перевищив рівні всіх попередніх аналізованих років, з-поміж яких “випали” 2001 і 2002 роки. Зрозуміло, що цей полігон не містить жодних даних про захворюваність на грип типу A(H1N1), бо його тоді ще не було. Отже, тим більше кількість підтверджених випадків захворювання саме на “свинячий” грип не могла так суттєво вплинути на загальну статистику. Значить, або це сезонний грип так лютує, або статистика не відповідає дійсності. Одним словом, не дарма кажуть: є брехня, підла брехня і статистика.

За даними ВООЗ в Китаї принаймні в 25 разів більше жертв від свинячого грипу, аніж каже офіційний Пекін. Натомість наші чиновники увімкнули істерику — в інформаційний простір пішло дуже багато зовсім непрофесійних коментарів, неперевірених даних, що суттєво посприяло поширенню всіляких фантастичних неприємних чуток, зростання серед населення панічних настроїв. Чого варте “полювання на відьом” в аптеках! Я не берусь говорити, що фармацевти білі та пухнасті, але і вішати усіх собак на них не можна. Такими радикальними методами ми зайвий раз доводимо світу, що в Україні будь-який бізнес є ризикованою справою.

Варто згадати про опитування на сайті ОБКОМ “Ви одягнете захисну пов'язку лише тоді, коли... ”. Найбільше голосів набрав варіант “Не носив і не збираюсь”, проте недалеко від нього відстав інший — “коли від грипу помре один із кандидатів у Президенти”. Жарти жартами, але, якби таке дійсно трапилося, українці точно не одягали б маски і не шукали б їх по всіх аптеках. Вони просто почали б шикуватися в черги на кладовища, адже патріархальна свідомість пересічного українця видасть на гора сигнал — якщо вже вона (чи він) не змогли вберегти своє важливе державі життя, то куди мені братися?

Сама ситуація із пандемією взагалі дивна. Всі в Україні знали (і пересічні українці, і не дуже), що в інших державах люди хворіють на грип нового штаму. Зрозуміло, що рано чи пізно він завітає і до нас: ми ж не живемо під ковпаком із оргскла, і непроникних стін на наших кордонах немає. Тим більше, що багато наших співвітчизників працюють за кордоном, переважно у Європі, звідки вірус і був до нас завезений. Такий сценарій можна було передбачити. Для того, щоб взимку було вдосталь газу, його закачують у сховища ще влітку... А атака грипу виявилась настільки раптовою, що застала країну зненацька? Якби він був дійсно настільки небезпечний, то якісь приготування для його гідної зустрічі також мали б робитися заздалегідь.

Ще цікаво було слухати пряму трансляцію Всеукраїнської селекторної наради з нарада з керівниками регіонів з питань запобігання поширенню інфекційних захворювань. Особливу ту її частину, коли слово по черзі брали очільники областей. Досить відчайдушним видався виступ губернатора Полтавської області Валерія Асадчева, котрий почав звинувачувати Прем'єра у навмисному роздуванні паніки серед населення, а між рядків — у надмірному піарі себе як кандидата у Президенти України.

Все ж найцікавішим актом наради виявилась заява згаданого вище губернатора про те, що по вині влади (а конкретно — митниці) зараз стоїть на кордоні 1,5-мільйонний вантаж так необхідних країні марлевих пов'язок. Під шквальним вогнем запитань з-боку критикованої ним влади (прем'єра, віце-прем'єра, голови Державної митної служби України) на кшталт — хто везе? на якій митниці затримано? — пан Асадчев увімкнув щось схоже на Вірменське радіо: вантаж не на землі, а летить у літаку, точніше він вилітає з Ізраїлю, точніше його там можна купить. Весело, правда? Після таких “базарних” висловлювань стає по-справжньому соромно за українську владу.

25 листопада Міністр охорони здоров'я заявив, що в разі неподолання парламентом вето Президента на закон про виділення 1 мільярда гривень на боротьбу з грипом, особливої небезпеки для країни немає: “Буде все нормально, будемо рухатися далі, будемо працювати далі!” Варто було вести стільки розмов про життєву необхідність цієї суми для подолання епідемії, щоб в результаті поступитися і визнати, що не дуже вже цей мільярд і необхідний? Виникає цілком логічне запитання: для чого (чи для кого?) були потрібні ці гроші, якщо грип можна подолати і без них? До речі, за подолання вето 26 листопада проголосували лише 231 депутат.

Багато говорилося і про імовірне запровадження в Україні надзвичайного стану. Звичайно, пряме президентське правління призупинило б будь-яку передвиборну штовханину, але, мабуть, саме тому його ввести і не вдалося. Виявилося занадто багато бажаючих покращити свої рейтингові пункти вербальною боротьбою з грипом.

На початку листопада київський Громадський форум “Наше місто” проводив соціологічне дослідження “Маніпуляції з грипом: кому це вигідно?”. Відповідаючи на запитання “Хто з кандидатів у Президенти, на вашу думку, заробив найбільше “політичних очок” на темі грипу, роздуваючи панічні настрої серед населення?” 36% опитаних висловили впевненість упевнені, що найбільшу вигоду від широкого обговорення цієї проблеми отримали Юлія Тимошенко, 7,6% — Віктор Ющенко 7,4% — Віктор Янукович 1,6% — Анатолій Гриценко. На думку респондентів, інші кандидати (Арсеній Яценюк, Сергій Тігіпко, Володимир Литвин, Олег Тягнибок) “заробили” менше всіх. (Дані Укрінформу).

Арсеній Яценюк теж вирішив не проходити повз таку перспективну тему і вдарив креативом по бездоріжжю і разгільдяйству. З'явився новий білборд: “Країна одужає від вірусу корупції Ю1Я1”. Той же самий фон мілітарі, щоб ніхто не сумнівався, хто ж саме збирається лікувати країну. Це явна спроба ототожнити своїх конкурентів на виборах зі згубними вірусом. Проте результат такої PR-акції важко передбачити через “туманність”: чітко не ясно хто саме ховається під “Ю” (Юлія чи Ющенко) та “Я” (Янукович, чи може сам Яценюк)? Маємо ще одну “ведмежу” послугу Яценюку від його піарщиків.

А ще “отжигає” шановна Інна Германівна Богословська, за чиїми словами в Україні окрім грипу лютує ще і легенева чума. Оце вже дійсно дожились: заслужений юрист України починає ставити діагнози... І що тут ще можна додати? В умовах інформаційного вакууму розвиваються будь-які версії, добре хоч невдачу української та російської футбольних збірних не списали на грип, адже в обох країнах багато хворих. Основне призначення влади — зберігати спокій і стабільність в країні. Як на мене, вже краще брехати, що в нас усе гаразд, аніж мовчати, чим підігрівати віру народу в правдивість слів тих, кого цей народ цікавить виключно як електорат. А зрештою, він і владу цікавить у такому ж амплуа.