dc-summit.info

история - политика - экономика

Вторник, 11 Декабря 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Безопасность Досить вже звинувачувати одне одного

Досить вже звинувачувати одне одного

Досить вже звинувачувати одне одного

Такого висновку можна дійти, ознайомившись з оцінкою трагічних подій на сході України, що дала міжнародна правозахисна організація HumanRightsWatch (HRW), яка має штаб-квартиру у США. У звіті, який оприлюднений 1 липня і має заголовок «Східна Україна: запитання і відповіді щодо законів війни», міститься детальний аналіз ситуації, виходячи з міжнародно-правничих міркувань.

Лейтмотивом цього аналізу є точка зору Ейзлінг Рейді, старшого юридичного радника згаданої організації: «Обидві сторони збройного конфлікту в Східній Україні мають за усяких обставин помічати різницю між  бійцями і цивільними особами». Природно, що у документі авторитетної організації марно шукати дефініцій, якими нині у нас рясніють як офіційні звіти про події на Сході, так і повідомлення друкованих та електронних ЗМІ на кшталт: диверсанти, терористи, сепаратисти, бандюки… І це дає хоч примарну надію на те, що війні на Донеччині й Луганщині буде покладено край.

У звіті HRW  чітко визначено, що «українські урядові сили та озброєні повстанці на сході України мають поважати закони війни». І далі йдеться про аналіз «перетворення повстання в східній Україні на внутрішній збройний конфлікт», а також про застосування міжнародного законодавства, якого мають дотримуватися всі сторони».

Звіт містить також детальний аналіз фактів, що свідчать про порушення Женевської конвенції щодо захисту цивільної людності закликає обидві сторони мінімізувати втрати серед цивільних громадян. Звіт надає приклади використання мінометів, військової авіації, а також важкої артилерії з широким ефектом ураження.

«Кілька тисяч людей змушені були втекти з Донецької та Луганської областей внаслідок небезпеки для свого життя, − зазначається далі у звіті. − Внаслідок бойових дій після того, як Київ розпочав військову операцію на сході України, загинуло 356 осіб, 257 з яких були цивільними особами, зокрема, 14 дітей».

Природно, що в звіті HumanRightsWatch акцентується на тому, що Україна є учасницею Женевської конвенції 1949 року щодо захисту цивільної людності. І підкреслюється, що стаття 3 Конвенції встановлює мінімальні вимоги для захисту цивільної людності в разі неміжнародного військового конфлікту. Згідно з цими вимогами, як урядові сили, так і повстанські озброєні групи мають дотримуватися цих вимог й нести відповідальність за завдану шкоду й порушення міжнародного гуманістичного права.

При цьому не слід покладатися на той факт, що Україна не є країною-учасницею Римського статуту Міжнародного карного суду. Зрештою, навіть річ не в тім, що судове провадження можливе в разі, коли Рада Безпеки ООН вирішить подати на розгляд справи прокурору згаданого суду. Щоправда, навряд чи Рада Безпеки вдасться до такого кроку. Але ж йдеться не про міжнаролно-правові наслідки, а про головне − про життя громадян України, що опинилися у вирі масштабного збройного конфлікту. Адже, нарешті, має взяти гору здоровий глузд і те, що гасло «Єдина країна» мусить стати віддзеркаленням справжнього стану речей у державі Україна.