dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 22 Июня 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Темы Безопасность «Мечем, справою і словом» (Частина 2)

«Мечем, справою і словом» (Частина 2)

Дмитро Вєдєнєєв

Здатні охопити весь світ

Головний потенціал ведення психологічних операцій зосереджений у складі Командування спеціальних операцій Сухопутних військ США, якому підпорядковане Командування психологічних операцій і зв'язку з цивільною адміністрацією. Девіз командування: «Мечем, справою і словом».

Загалом у складі командування ПсО близько 9 тис. військовослужбовців та спеціалістів, з яких приблизно 1300 (17%) перебувають у регулярних військах, а решта – в організованому резерві.

Основним регулярним формуванням ПсО сухопутних військ та одночасно ядром усієї структури ПсО ССО США є 4-та група психологічних операцій (повітрянодесантна), яка сформована у 1967 р. в ході війни в Індокитаї та дислокується у Форті Брегг (Північна Кароліна). Чисельність групи – понад 1100 осіб (26% особового складу перебувають у різноманітних формуваннях ПсО Сухопутних військ, решта – в організованому резерві). Серед розгорнутого в мирний час персоналу – до 400 спеціалістів-лінгвістів з 35 мов, понад 60 висококваліфікованих експертів з національно-культурних, суспільно-психологічних, релігійних, ментальних, недійних, соціологічних,фінансових та інших проблем, а також спеціалісти із обслуговування відповідної техніки (у тому числі – трофейної). 15% особового складу – жінки. Майже весь особовий склад пройшов парашутно-десантну підготовку.

До компетенції 4-ї групи ПсО віднесено широке коло завдань:

- оперативне розгортання формувань психологічних операцій для підтримки військових та спеціальних операцій СВ ЗС та КМП США;

- розробка планів ПсО ТВД та узгодження їх з оперативним планами бойового застосування військ або їх бойової підготовки у мирний час;

- розробка, виготовлення та розповсюдження продукції ПсО (листівок, літератури, плакатів, відео та аудіо продукції, програм теле- й радіомовлення тощо);

- проведення масштабних операцій на ТВД та тактичних ПсО в інтересах безпосереднього забезпечення бойових дій;

- підготовка інформаційно-аналітичних, розвідувальних та довідкових матеріалів для командування різних рівні, державних органів США;

- консультативна допомога командирам у питаннях перекладу, країнознавчих проблемах, встановленні контактів з зарубіжним населенням.

До складу Групи входять Управління та п'ять батальйонів ПсО.

Три батальйони 4-ї групи мають регіональну спеціалізацію й визначаються для ведення ПсО стратегічних й оперативних рівнів на конкретних ТВД в інтересах об'єднаних командувань ЗС США:

1-й батальйон – призначений для дій у зонах Атлантичного океану, Центральної і Південної Америки (зона відповідальності Південного Командування ЗС США);

6-й – ПсО у Європі та Африці;

8-й – спеціалізується на Тихоокеанському регіоні (також підтримує Об'єднане центральне командування Збройних сил США).

3-й батальйон спеціалізується на підготовці та поширенні матеріалів ПсО (продукції ПсО). Він об'єднує всі типографські, радіо- і телевізійні та інші технічні засоби, які є на озброєнні регулярних формувань ПсО, і використовуються для підтримки частин сухопутних військ і морської піхоти. Його структуру становлять штабна рота; типографська рота; рота радіо- і телемовлення, рота зв'язку.

9-й батальйон здійснює тактичні ПсО (має штабну роту; регіонально орієнтовані роти: рота А – Атлантика, Центральна та Південна Америки; рота В – Європа та Африка; рота С – Тихоокеанський регіон). Нижчою тактичною одиницею регіональних рот є 12-15 функціональних команд ПсО рівня дивізійної або бригадної підтримки (3 особи зі станцією звукомовлення на базі автомобіля «Хаммер»).

Основними підрозділами регіональних батальйонів є секція управління, відділ стратегічних досліджень, два-три центри розробки матеріалів ПсО, дві-три регіональні роти. Звернімо увагу на те, що кожен батальйон має відділ стратегічних досліджень з власною електронною системою збору й обробки інформації, що дозволяє з високим ступенем спеціалізації та кваліфікації готувати кілька типів аналітичних документів.

Регіональні роти включають секцію управління і 2-3 центри розробки пропагандистських матеріалів (10-15 творчих працівників, універсальні студійні комплекси для виготовлення продукції ПсО).

Формування ПсО створені за модульним (секційним) принципом, що забезпечує високу гнучкість їх організаційно-штатної структури. Існує 27 типів функціональних команд. В залежності від обстановки та завдань, які стоять перед ними, формуються відповідні частини і підрозділи ПсО. Команди складаються з трьох функціональних груп: штабна та управління, постачання та обслуговування, оперативна.

У військовий час розглядається можливість створення у Сухопутних військах формувань ПсО таких типів:

Група загальної підтримки, призначена для ведення ПсО у масштабі ТВД, до якої можуть входити один або декілька батальйонів загальної підтримки, батальйон роботи з військовополоненими і батальйон роботи з цивільним населенням (РЦН);

Група безпосередньої підтримки, що організовує та здійснює тактичні ПсО на ТВД, складається з батальйонів і рот безпосередньої підтримки із розрахунку один батальйон на корпус, одна рота на дивізію або на окрему бригаду;

Батальйон загальної підтримки (272-416 осіб) призначений для проведення стратегічних ПсО на ТВД. Складається зі штабу, роти і секції пропаганди та розвідки. Має важку, середню та легку типографії, радіостанції, станції звукового оповіщення.

Батальйон безпосередньої підтримки (533 особи), що здійснює тактичні ПсО в інтересах армійського корпусу, складається зі штабу, підрозділів забезпечення та 2-5 рот безпосередньої підтримки.

Батальйон роботи з військовополоненими (188 осіб), додається бригаді військової поліції.

Батальйон консолідуючої пропаганди (по роботі з цивільним населенням, 330 осіб), призначений для здійснення психологічного впливу у місцях дислокації американських та союзних військ, діє у складі командувань по роботі з цивільним населенням. Він включає штаб, 2-5 рот, в яких знаходяться радіо- та телевізійні станції, типографії й пересувні кінотеатри.

Рота безпосередньої підтримки (близько 90 осіб), забезпечує бойові дії дивізії або окремих бригад, складається з управління, підрозділів (взводів, секцій) пропаганди, звукомовних і аудіовізуальних засобів, а також легкої типографії (продуктивністю 500 тис. листівок на добу).

Організований резерв ПсО СВ ЗС США включає два штаби груп ПсО, 8 батальйонів ПсО (три регіональні, три тактичних ПсО, підготовки та поширення матеріалів ПсО, з роботи з військовополоненими й інтернованими цивільними особами).

Відповідну кадрову й матеріалу базу для розгортання ПсО у воєнний час мають ВМС, ВПС та КМП США, а також Національна гвардія. Остання, наприклад, має 193-е авіакрило спецоперацій з шістьма літаками РЕБЕ С-130Е новітньої модифікації, оснащені телерадіомовним комплексом ПсО повітряного базування для транслювання відповідних програм на територію іноземних держав, а також придушення систем зв'язку та управління противника. Літаки брали участь в операціях ЗС США на Гренаді (1983 р.), в Панамі (1989 р.), у Перській затоці (1991 р.) та на Гаїті (1994 р.). Крім того, одна із ескадрилій Командування СО ВПС США зорієнтована на поширення з повітря листівок та іншої продукції ПсО.

Навчання військовослужбовців способам і методам психологічної обробки здійснюється в Центрі і школі спеціальних методів ведення війни ім. Джона Кеннеді, розташованих у Форт-Брегг (штат Північна Кароліна), які входять до складу Командування сил спеціальних операцій Сухопутних військ США.

У Центрі і школі спеціальних методів ведення війни щорічно близько 10 тис. військовослужбовців зі США й інших країн навчаються методам роботи з цивільною адміністрацією, веденню психологічних операцій, іноземним мовам, отримують країнознавчу підготовку тощо. 3-й навчальний батальйон Центру готує (у відповідних навчальних ротах) спеціалістів з організації й планування ПсО; спеціалістів з роботи з цивільним населенням; воєнних політологів з регіональною спеціалізацією та знанням відповідних мов.

Інформаційна зброя у «глобальній війні за демократію»

Підрозділи інформаційно-психологічного впливу ССО встигли засвідчити свою бойову ефективність. В ході операції «Буря в пустелі» проти Іраку у 1991 році зі складу 4-ї групи ПсО створили 8-у об'єднану групу психологічних операцій (до 700 кадрових військовослужбовців та резервистів). До групи увійшли регіональний батальйон ПсО, два батальйони тактичних ПсО, батальйон підготовки та розповсюдження матеріалів, батальйон з роботи з військовополоненими та інтернованими особами, два літаки ЕС-130Е (літаючі теле-радіоцентри «Командо Соло») ВПС Національної гвардії США.

Іракські війська постійно знаходились під психологічним тиском. Для деморалізації іракців скинули декілька авіабомб "БЛУ-82". По силі вибуху вони нагадували вибух атомної бомби. У листівках зазначалось, що у разі не здачі іранських військ у полон американцями будуть скинуті ще декілька таких бомб. Тому в цей день у полон здався цілий батальйон іракських військ разом з начальником розвідки, який захопив з собою карти розташування мінних загороджень.

Суттєві досягнення здобули і підрозділи «психологічних операцій» ССО, поширюючи листівки, передаючи певну інформацію по гучномовцях і засобах радіомовлення. Особовий склад іракської армії одержував докладні інструкції про порядок здачі в полон і запевняння про гуманне ставлення до них з боку військ коаліції. Тільки в перші дні війни на іракські війська скинули кілька мільйонів листівок. Існують дані, що в цілому у ході війни в Перський затоці підрозділи психологічних операцій скинуло з літаків більше 29 мільйонів листівок іракським солдатам, у яких їх закликали здаватися в полон.

Разом с поширенням листівок, підрозділи ПсО організували програми радіопередач з повідомленнями про долю перебіжчиків. Ця інформація стала корисною для іракців, які прагнули зберегти собі життя. У цих програмах виступали полоненні іракці з розповіддю про своє лагідне життя з американцями. Завдяки цим радіопередачам та листівкам кожний четвертий військовослужбовець Іраку переходив на бік американців. Майже всі вони зазначили, що остаточне рішення про здачу в полон прийняли після ознайомлення, в тій чи інший спосіб, з пропагандистськими матеріалами, що є наочним прикладом перспективності поєднання психологічних та бойових операцій. Загалом під впливом підрозділів ПсО БНС здалося до 70% із 85 тис. полонених іракських вояків, 1850 танків виявилося кинутими екіпажами.

Суттєву роль відіграли ССО і у війні США та Великобританії проти Іраку у 2003 році. Операція "Шок і трепіт" коаліції на чолі з США проти Іраку в 2003 р. стала однією з перших війн шостого покоління, для яких притаманне масоване використання високих технологій, досягнення перемоги переважно без прямого зіткнення з противником.

Суттєвий вплив на перебіг військових подій в Іраку справила "новітня зброя" США – за авторитетним свідченням колишнього командувача Об'єднаними силами НАТО в Європі генерала У.Кларка, в період підготовки війни з Іраком широко використовувалися «дезінформація, обман, психологічні операції, в яких були задіяні засоби масової інформації, журналісти, колишні іракські генерали, а також прямий контакт з іракським керівництвом», аби змусити противника здатися.

Деякі з невійськових засобів розкладання противника, авторитетно стверджує У.Кларк, "почали застосовуватися ще під час роботи інспекцій ООН. Групи оперативників... США були направлені в Ірак, де вони вступили у контакт з групами дисидентів і навіть деякими представниками військового командування й лідерами партії "Баас". Поширення листівок з повітря також застосовувалося задовго до початку воєнної операції. Проводилася підготовча робота з метою використати всі технічні можливості збройних сил США, включаючи захоплення радіочастот і втручання у мережу Інтернет".

Вельми ефективними виявилися інформаційно-пропагандистські операції ССО США. Уперше інформаційне забезпечення бойових дій перетворилося на самостійний вид боротьби. Наступальні заходи ("інформаційна інтервенція") полягали в таких кроках:

- ліквідації системи управління та зв'язку за допомогою засобів радіоелектронного придушення з метою роз'єднання елементів оборони противника, його дезорієнтації та подальшого деморалізуючого впливу спеціальної пропаганди;

- впливі на волю противника до опору.

Для реалізації останнього завдання при Центральному командуванні США в Катарі розгорнули кілька укомплектованих офіцерами з психологічної боротьби підрозділів, а також групу по роботі з журналістами. Вони мали потужну радіотехніку й поліграфічну базу, що дозволяла видавати до 2-3 млн. листівок на добу, котрі швидко доставлялися в Ірак силами ВПС та агітаційними боєприпасами. Оперативно готувалися програми для теле-радіо віщання, причому для визначення їх змісту залучалися неурядові інститути з проблем Близького Сходу, спеціальні фонди, іракська опозиція та "незалежні" ЗМІ. Цілодобово йшли передачі "Голоса Америки" та Бі-Бі-Сі, по 8 годин на добу – "Голос вільного Іраку". В країні поширили 150 тис. приймачів, настроєних на певні хвилі.

Упродовж військової кампанії тематика спецпропаганди гнучко змінювалася: іракців залякували можливостями "непереможної" американської військової машини, дискредитували "збанкрутіле саддамівське керівництво" тощо. Інформаційний прострі Іраку ретельно ізолювався для панування вигідної БНС медіа-потоків. Для "зливу" опозиційної американцям інформації та провокаційних повідомлень був обраний катарський канал "Аль-Джазіра". Повідомлення для нього про невдачі американців готувалися одночасно з їх спростуванням. Після окупації країни засоби пропаганди перейшли до мусування двох основних тез: про визвольну місію військ коаліції та будівництво в Іраку нового життя на засадах демократії.

Вже в перших числах жовтня 2002 року 4-а група психологічних операцій розпочала готувати радіопрограми, друкувати листівки для цивільного населення і Збройних Сил Іраку. За станом на 7 квітня 2003 р. над Іраком було розповсюджено 40 мільйонів листівок. Головними темами американської друкарської пропаганди на іракські війська в 2003 році були: заклик капітулювати, утримуватися від застосування зброї масового ураження, не підпалювати нафтові свердловини. Американське командування інформувало місцеве населення про те, що цивільні цілі не є об'єктами для ураження, а також закликало місцеве населення знаходитись в будинках і слухати радіо союзників.

Новим у веденні психологічних операцій в Іраку сталі такі методи впливу на противника і місцеве населення як кампанії з адресної відправки електронної пошти, телефонні дзвінки, телепередачі.

Активна інформаційно-психологічна війна із розкладення противника і залучення населення на свою сторону була властива і для операції «Непохитна свобода» (2001 р.) в Афганістані.

До Афганистану, Пакистану, Узбекистану й Киргизії перекинули підрозділи 4-ї Групи психологічних операцій ССО ЗС США: 8-й регіональний батальйон ПсО, підсилений спеціалістами 9-го батальйону тактичних ПсО, підрозділи штабного планування й зв'язку. На авіабазу Ханабад (Узбекистан) прибули два літаки "Командо Соло" зі складу 193-го авіакрила спецоперацій Національної гвардії США. Безпосереднє керівництво здійснювала об'єднана оперативна група з представників МО, ЦРУ, Державного департаменту, інформаційної агенції ЮСІА та окремих ЗМІ. На посаду заступника держсекретаря США призначається спеціаліст по рекламі й зв'язкам з громадськістю Ш.Бірс. Ухвалюється рішення про залучення до інформаційної кампанії приватних РR-організацій та асигнування 400 млн. доларів на пропагандистські заходи у 78 країнах, насамперед ісламських. В Ісламабаді розмістили "медіа-центр швидкого реагування", що зробило роботу західних ЗМІ оперативною, дозволяло їм діяти на випередження у висвітленні подій на Середньому Сході.

Знищення авіацією радіостанції талібів "Голос Шаріата" в Кабулі підірвало медіа-ресурси противника і забезпечило монопольні позиції силам ПсО США. Відновлюється віщання радіостанції "Вільний Афганістан", а також налагоджуються спеціальні програми "Інформаційне радіо" та "Вільний Афганістан", що транслювалися "Голосом Америки" та "Радіо Свобода". З повітря вели віщання літаючі ретранслятори "Командо Соло" на базі важкого транспортника "Геркулес С-130", населенню розкидалися радіоприймачі, здатні приймати передачі лише на певних хвилях

Співробітниками 4-ї групи ПсО ССО США за умов слабкої радіофікації населення наголос був зроблений на друковану пропаганду, зокрема – надруковано до 80 млн. листівок на 27 млн. афганців. Крім того, на Афганістан систематично велося радіовіщання з борту спеціального літака «Командо соло» (ЕС-130Е), що базувався у Ханабаді. У місцях компактного проживання мирного населення та дислокації НЗФ з літаків ВПС США скидувалися портативні радіоприймачі з фіксованими частотами прийому. З 2002 р. підрозділи ПсО розгорнули в Баграмі і Кандагарі дві широковіщальних станцій, відновили роботу кількох афганських (підконтрольних БНС) радіостанцій. Центральний прес-центр коаліційного угруповання розгорнули в Кабулі, в містах Баграмі, Кандагарі й Мазарі-Шарифі – інформаційні центри, де працювали перважно, співробітники підрозділів ПсО ССО. Серйозні зусилля докладалися до підготовки кадрів для афганських мас-медіа.

В цілому психологічні операції виступили важливим й результативним елементом операції "Непохитна свобода". За вирішальною участю спеціалістів ПсО ССО США вирішувалися такі завдання:

– деморалізація бойовиків руху Талібан і "Аль-Каїди", а також спонукання їх до припинення опору;

– підвищення бойового духу особового складу місцевих збройних формувань антитерористичної коаліції й підрозділів афганських урядових військ;

– дискредитація ідеології ісламського руху "Талібан" в очах світової спільноти та агітація за підтримку нового уряду країни, а також дій Збройних сил США і їх союзників.

Основними об'єктами психологічного впливу в ході здійснення психологічних операцій в Афганістані стали бойовики ісламського руху Талібан (ІРТ) і "Аль-Каїди", особовий склад збройних формувань антиталібського Північного альянсу і підрозділів афганських урядових військ, а також цивільне населення країни. У зв'язку з наявністю у останнього малої кількості телевізійних приймачів, основними засобами психологічного впливу стали друковані матеріали у вигляді листівок, плакатів і газет, а також транслювались радіопередачі пропагандистсько-інформаційного змісту.