dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 20 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Заметки Державне майно та його господарі

Державне майно та його господарі

Хто з нас не хотів би заволодіти Одеським припортовим заводом? Так щоб одного прекрасного дня одразу стати рантьє? Напевно, від такої перспективи не відмовилася б переважна більшість наших співвітчизників. Але ж сьогодні і так ми всі, громадяни України, є повноправними співвласниками тієї частини акцій цього ласого об’єкту, яка належить дивній установі під назвою ФДМ (напевно, фонд допомоги мільйонерам).

А що ж відбувається насправді? Хто з нас відчуває на власній шкурі усі задоволення від суспільного володіння ОПЗ? Більше того, продавати його, чи ні вирішують також без нашої участі. Юля «за», а Віті «проти». Після виборів, ймовірно, один з «Віть» матиме вагомі підстави змінити свою позицію. Та суті речей це не змінить.

Загалом суспільної дискусії навколо актуальних економічних пріоритетів України як не було, так і не передбачається. Можливо, в кризових умовах вона й насправді є зайвою. Криза часом диктує необхідність прийняття швидких рішень. Але рішень передусім фахових, вироблених ефективною і, головне, відповідальною владою. З усіма згаданими прикметниками у нас сьогодні великі проблеми.

У взаємній боротьбі між політиками вже втрачено час шаленого «передкризового» зростання цін на більшість активів, у тому числі згаданий ОПЗ, «Укртелеком» та інших. Звісно зараз виручити за зазначені об’єкти «докризові» кошти не вдасться. Проте, ми, завдяки старанням усіх без виключення наших політиків, не знаємо реального стану речей. І, таким чином, не можемо оцінити доцільність вересневої приватизації – можливо, це єдиний спосіб забезпечити бодай мінімальне виконання державою соціальних зобов’язань. А це вже питання не великої політики, а банального виживання для тисяч наших співвітчизників.

ЦВК підрахувала, що заміна президента умовно коштуватиме кожному українцю близько 36 гривень. Хто може підрахувати скільки коштуватимуть кожному з нас прийняті поспіхом урядові рішення, або, навпаки, наслідки від їх блокування «гарантом» додержання Конституції?