dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 22 Ноября 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Заметки Українська криза: погляд з Німеччини

Українська криза: погляд з Німеччини

Поки зустрічні україно-російські пропагандистські хвилі кожна на свій кшталт відтворюють нинішні події, варто звернути увагу на, так би мовити, погляд збоку. Днями популярне німецьке видання «Ді Вельт» у статті «Німці дистанціюються  від Заходу» подає наслідки опитів громадської думки країни щодо україно-російського протистояння.

Нам в Україні подібний сторонній погляд важливий з огляду на діаметрально протилежні оцінки подій в українських та російських ЗМІ.

Отже, з коментарів німецького видання випливає визначення: українська криза підриває довіру німців до НАТО І ЄС. Можливо, подібна оцінка теж трохи радикальна, але не зважати на соціологічні опитування в ФРН щодо кризової ситуації не можна.

Схоже, у Німеччині спостерігається помітний розкол громадської  думки. Кількість опитуваних, які схильні, аби ФРН дотримувалася нейтралітету у стосунках з Росією при німецькому посередництві, становила 49% , а їхніх опонентів – 45%. При цьому понад половина опитаних німців вважає, що Німеччина йде в річищі політики Заходу. Але ті-таки 49%  вважають, що мета Німеччини має полягати в тому, аби вона займала проміжну позицію між західним альянсом і Росією.

Цікаво, що, як і в Україні, позиції німецьких громадян, що мешкають на заході і сході країни, істотно відрізняються: у східних землях федеративної країни частка прихильників самостійної політики Німеччини у вирішенні проблем української кризи становить 60%, а в західних – ті, хто орієнтуються на позицію США, і ті, хто їм опонує, розподіляються навпіл.

Цікаві й показники, що визначають ставлення громадськості Німеччини до ставлення на реакцію НАТО на дії Росії стосовно України: 53% опитаних висловлюються проти рішення НАТО збільшити повітряне патрулювання над країнами Східної Європи і лише 40% вважають подібний захід  вірним. Схожа тенденція простежується у реакції на можливість участі авіації бундесверу у військовому патрулюванні території Східної  Європи: 61% виступають проти такого заходу і лише 35% позитивно ставляться до пропозицій уряду ФРН надати 6 німецьких літаків для патрулювання в небі над Литвою, Латвією та Естонією.

У Німеччині більшає й кількість так званих євроскептиків, тобто тих, хто не у захваті від збільшення членів Євросоюзу за рахунок країн Східної Європи. Опити свідчать, що лише 38% німців висловлюються за прийом згаданих держав до складу ЄС, а 56% воліли б, аби розширення лав ЄС не сталося. Щоправда, 65% опитаних вважають, що євроінтеграція має продовжуватись. Але водночас 67% опитаних твердять, що конфлікт з Росією невигідний як ЄС, так і Росії.

Не є монолітною й позиція громадян Німеччини з точки зору їхньої прихильності до тієї чи іншої політичної сили.

 Отже, серед прихильників ХДС/ХСС (християнсько-демократичного союзу/християнсько-соціального союзу) за позицію Німеччини у західному альянсі висловились 52% опитаних, за проміжне становище між західним альянсом і Росією – 44%; серед прихильників СДПН (соціал-демократичної партії Німеччини) – відповідно 45 і 53%: серед прихильників Зелених – 42% і 51%: серед прихильників Лівих – 32 і 66%.

Отже, за позицію ФРН у західному альянсі висловлюються здебільшого прихильники консерваторів. А загалом наведені показники опитувань стверджують, що позиція громадськості в Німеччині щодо останніх подій, викликаних протистоянням України і Росії, є строкатими і далекими від одностайності. Втім, подібне є нормою у розвинених демократичних суспільствах.