dc-summit.info

история - политика - экономика

Вторник, 18 Сентября 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Заметки «Визнані волею Божою» приховують свою відповідальність

«Визнані волею Божою» приховують свою відповідальність

Сумні події, що розпочалися на київській вулиці Грушевського ввечері 19 січня, гадаємо, ще аналізуватимуться детально. Але цілком очевидно, що у згаданій ситуації відповідь на відоме ще з давньоримських часів запитання «Кому вигідно?» є однозначною – всім, окрім теперішньої влади.

Певною мірою полегшує визначення витоку побоїща лист, з яким високоповажні представники громадськості звернулися до лідерів парламентської опозиції Арсенія Яценюка, Віталія Кличка, Олега Тягнибока, а також до Петра Порошенка. Лист (а він 18 січня був оприлюднений на сайті Радіо Свобода) містив заклик до означених персон обрати єдиного лідера «для напрацювання подальших дій опозиції».

Розпочавши з досить вже заяложених тез про те, що «нинішній режим узурпував владу і заблокував всі шляхи правового і демократичного вирішення суспільно-політичного конфлікту», автори листа пафосно, як і належить українським інтелектуалам, промовляють: «політтехнологічним сценаріям протистоїть натхненна сила Майдану – досить організована, щоб не створити враження анархії і хаосу, але й занадто вразлива, оскільки не очолена єдиним політичним керівництвом». Хто заважав упродовж майже трьох місяців «монолітизувати» Майданну верхівку, автори листа не уточнюють. Певно, злочинна влада. Але наші мудрі поводирі нації (дехто з них понад рік тому заснував так звану групу «1 грудня») нарешті збагнули, що «Вам, лідерам опозиції вести  неоголошену передвиборчу кампанію з прицілом на 2015 рік −  злочинно». А далі йде квінтесенція згаданого листа: «Волею Божою всі Ви визнані політичними лідерами, кожен з яких  підтримує певний сегмент протестного поля України». В одній фразі – принаймні дві промовисті деталі: по-перше, політичне лідерство панів Кличка, Тягнибока і Яценюка визначене самим Господом Богом; по-друге, згаданим лідерам підпорядковані сегменти протестного поля. Отже, після цього пани-лідери мають розібратися, до якого саме  сегмента Майдану належать шибайголови з «правого сектора», що надгучно заявив про себе на витоках вулиці Грушевського.

Природно, кожен зі святої трійці нині щодуху відхрещується від діянь «секторантів», але, повірте, мине не так багато часу і на честь шибайголів можуть відкрити монумент, схожий на славнозвісну скульптуру Івана Шадра «Булижник – зброя пролетаріату». Хіба що слово «пролетаріат» замінять на «електорат».

Після подій на вулиці Грушевського видаються зовсім зайвими перестороги наших суперінтелектуалів на адресу Яценюка, Кличка і Тягнибока: «Ви або зможете вибрати серед себе єдиного лідера, забезпечивши йому виконавчий послух своїх команд, або змушені будете зійти зі сцени». Ситуація нині є такою, що будь-які домовленості трьох лідерів опозиції навряд чи можуть вплинути на стихійний фактор вулиці. Джинн сваволі й безладу вже випущений з пляшки і, як і належить злому духові, назад туди не ввійде.