dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 18 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Заметки Брехлива «правда». Хоч, нібито, й «»українська»

Брехлива «правда». Хоч, нібито, й «»українська»

Один з авторів "Української правди" О.Шикан у тексті під претензійною назвою "Прінужденіє к "руському миру" стверджує: "Академічний словник (словник української мови видання Академії наук України – П.Г.) містить лише два припустимі випадки його (слова "руський") вживання: а) щодо Києва як матері міст (городів) руських і б) часів Київської Русі, за яких московського патріархату ще не існувало в природі".

З приводу того, що під час останнього візиту до України Патріарха Кирила українські ЗМІ повідомляли, що Святійший є очільником "руської православної церкви", знавець академічних видань репетує: "ґвалтують мову Шевченка!".

"Брешеш, суко!", - відповім я йому в дусі того ж самого Тараса, якого він тягне до себе у спільники-подєльники і який таких ось шиканів-дикунів не переносив органічно, на фізіологічному, так би мовити, рівні.

Брешеш, бо свої "а" та "б" ти вигадав сам, навіть не подивившись у словник, на який посилаєшся.

Насправді, у 8-му томі одинадцятитомного "Словника української мови" наведено не два, а три значення слова "руський". 1. Те сам, що "російський". 2. Прикм. до Русь. 3. Український. До останнього додано спеціальні помітки: "західне (тобто вживається у західних діалектах – П.Г.), застаріле".

Невже це невідомо нікому в редакції "Української правди"? Невже нікому там не спало на думку хоч трошки призупинити невігласа, який узявся не за свою справу? Чи мета виправдовує засоби, й заради спільної справи дискредитації ворога будь-якою ціною збрехати не гріх?

Ось така вийшла "українська аби неруська правда".