dc-summit.info

история - политика - экономика

Пятница, 28 Февраля 2020

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Заметки Гетьман з німбом

Гетьман з німбом

В українській народній пісні «Ой там на горі та й женці жнуть» описується марш запорозького війська, яке «хорошенько» очолює Дорошенко, а в арєргарді рухається Сагайдачний, котрий необачно проміняв жінку на тютюн та люльку. Другого гетьмана народ помістив в кінець оспіваного війська, швидше для сміху, аніж як відображення реальної ваги його історичної персони в тогочасний період. Тим не менше, Петро Конашевич Сагайдачний став першим українським гетьманом, котрого церква визнала святим.

25 травня Архиєрейським собором Української Автокефальної Православної Церкви гетьман Петро Сагайдачний був канонізований у чині святого Благовірного гетьмана. Чин його церковного прославлення відбувся 17 липня в місті Самбір (Львівщина).

Ідея з канонізацією цього гетьмана не нова. Ще в минулому році в Донецьку Православне братство святого праведного Петра Калнишевського УПЦ КП виступало з ініціативою причислити до лику святих Петра Конашевича-Сагайдачного. Як зазначив голова Братства отець Ігнатій (Воловенко), гетьман Сагайдачний був непересічною особистістю, яка своєю діяльністю послужила Церкві та українському народові. Особливої слави він заслужив після взяття 1616 року турецької фортеці Кафи, в результаті чого з неволі було визволено тисячі полонених християн. Крім того, саме під його проводом українські козаки разом із поляками виграли битву під Хотином (1621 р.), розгромивши армію турків, яка загрожувала Європі.

Загалом, при прославленні святих у чині благовірних використовуються кілька основних критеріїв:

шляхетне походження – Петро Кононович (Конашевич) Сагайдачний народився в шляхетній родині, що була нобілітована в XVI ст. та використовувала старовинний польський герб «Побуг», що вперше згадується в документах кінця XII ст.;

керування значними силами та землями або військовими силами – він перший почав іменуватися Гетьманом Запорізьким, домігся того, що Річ Посполита розширила права козаків – визнавалася автономна козацька республіка в Україні на чолі з вибраним гетьманом;

православне віросповідання – гетьман Петро Сагайдачний був після народження хрещений у православну віру й сповідав православ'я до самої смерті;

значні праці в зміцненні Православної віри – з усім військом Запорізьким благовірний гетьман Петро Сагайдачний вступив у Київське (Богоявленське) братство. Саме завдяки зусиллям гетьмана було відновлено православну ієрархію Київської митрополії;

смерть у покаянні й вірі (можливе мучеництво) – отримавши тяжке поранення у битві під Хотином, гетьман продовжував піклуватися про долю Православ'я та України. Перед смертю благовірний гетьман Петро Сагайдачний заповів своє майно на потреби Київської Церкви, просвітительські, благодійні цілі, зокрема Київському братству й Львівській братній школі. Помер гетьман 10 квітня 1622 року від отриманих ран і був похований у Братськом монастирі в Києві.

В 1627 році патріарх Феофан ІІІ висловлювався, що відновлення Київської митрополії було «неможливе без підтримки гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в даній справі справедливо можна назвати подвигом рівним апостольському».