dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 15 Августа 2020

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Заметки Кращі з гірших

Кращі з гірших

Рейтинги, хіт-паради, чарти, топи... Куди не кинь оком, всюди будуть виявлені ці приклади попсовізації масової культури. Сфера їх використання надзвичайно широка: від оцінки популярності музичних записів до ступеня впливовості того чи іншого політики та рівня демократії в цілій країні. З одного боку, це повна нісенітниця, адже в більшості випадків місце в рейтингу залежить від фінансової спроможності “номінанта” його отримати. А з іншого, різницю видно лише у порівнянні: рейтинги не завжди і не абсолютно об'єктивні, та все ж  відображають реальний стан речей...

Останній рейтинг авторитетної міжнародної неурядової організації Freedom House “викреслив” Україну зі списку вільних країн. Тепер вона — частково вільна. Transparency International, яка давно займається дослідженням рівня корупції по всьому світу, так само давно стабільно віддає Україні незавидні місця у рейтингу держав, уражених корупцією.

Щоправда, падіння в позиціях рейтингів не варто вважати цілеспрямованою атакою на українські позиції, швидше вони стали закономірним наслідком не зовсім демократичної політики. Переслідування владою опозиціонерів під різним соусом, часті обмеження свободи слова та свободи мирних зібрань громадян та неповага до інших прав не пройшли поза увагою компетентних органів світового рангу. Можна скільки завгодно говорити про стійкість принципу народовладдя в Україні, про верховенство права, про успішні реформи та інші вітчизняні досягнення на шляху до демократії, але виявиться, що це просто слова, адже рейтинги вказують на протилежне.

Недавня зустріч Президента України Віктора Януковича із Комісаром з питань розширення Європейського Союзу та європейської політики сусідства Штефаном Фюле стала ще одним доказом того, що українські політики видають бажане за дійсне, а влада любить говорити “ГОП” ще до моменту стрибка. Звичайно, не варто знімати всі питання із самого ЄС: Україна зараз відповідає Копенгагенським критеріям більше, аніж деякі його нинішні члени на момент свого вступу в Союз і нас не поспішають приймати в “еліту” з певних вузькокорпоративних міркувань. Як би то не було, але Україна змушена задовольнятися політикою сусідства разом із Марокко, яке відділяється від ЄС морем, в той час, коли Україна має спільний кордон.

Просто тактика обрана неправильна. Про свої успіхи в напрямку демократії влада має хвалитися перед світом, а не перед народом — бабуся в далекому селі все одно не зрозуміє, яким чином зростання свободи слова в державі, допоможе їй придбати хліба з ковбасою на базарі. А в нас навпаки: світові ми хвалимось ефективними реформами, а народу — світовим визнанням, наче ні той, ні інший нічого не розуміють...