dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 15 Октября 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Вера Православ’я - цивілізаційний стрижень слов’янського світу

Православ’я - цивілізаційний стрижень слов’янського світу

Православ’я - цивілізаційний стрижень слов’янського світу

Ми розпочинаємо новий проект, що пов’язаний із вивченям сучасної релігійної ситуації в Україні і, в першу чергу, з основною гілкою християнської релігії на теренах не лише нашої держави, але й інших східнослов’янських країн (а також на Балканах та в інших куточках сучасного світу). Адже, як відзначає кандидат філософських наук Л. Рязанова в роботі «Релігійне життя України : сучасні тенденції пристосування», нині (як і в попередні роки, десятиліття та століття) в конфесійному просторі України домінують якраз християнські конфесії (97,6 відсотків), а серед них лідирує православ’я (77,3 відсотка). Специфіка православної релігійності полягає у тому, що обрядовий аспект відіграє найважливішу роль, являється вирішальним для релігійної ідентичності. Значення культової практики є найвпливовішим у житті православних віруючих. Православним не можна стати без таїнства хрещення, не можна вважати себе членом православної церкви без таїнства причастя, проблемним стає факт спасіння, якщо померлий не сповідувався й не соборувався перед смертю. При цьому на відміну від протестантизму та католицизму відсутні чітко та жорстоко прописані вимоги та регламентація до виконання ритуалу і контроль. Таким, що не відлучився від церкви, вважається православний, який хоча б раз на рік сповідувався та причащався. Православну оцерковлену релігійність характеризує наявність обов’язкових релігійних практик (молитви, пости, відвідування церковних служб, сповідь, причастя).

Але не лише в обрядовому відношенні релігія впливає на наше життя. Структури повсякденного буття тісно пов’язані із релігійною стороною у багатьох випадках, що не є виключною особливістю нашої країни – це й політична складова, освіта, культура, мистецтво тощо.

Нині  громадяни України, які відвідують місця сакральних практик не рідше одного разу на рік, становлять 63,9 відсотка. Серед них людей, що відвідують релігійні храми щоденно, кілька разів на тиждень, один раз на тиждень, - 10,1 відсотка, це група «оцерковлених», і зазвичай вона тримається на рівні 5 відсотків. Соціологи релігії відносять до «напівоцерковлених» і тих, хто відвідує храми один чи кілька разів на місяць, а відсоток таких досягає 13,8. Таким чином, респондентів, у житті яких релігійний обряд і храм відіграють важливу роль, 23,9 відсотка. А громадян, які відчувають свій історичний і культурний зв’язок з православ’ям, в Україні значно більше. Так, Великдень святкують 92,8 відсотка, Різдво – 83,3, Трійцю – 45,4 відсотка.

Характер православної релігійності на відміну, наприклад, від протестанської чи новітніх релігійних рухів не передбачає обов’язкового перебування у певній релігійній громаді, котра здійснює не лише регламентацію, контроль, а й солідаристські практики, будучи не лише референтною групою, а й групою підтримки в тяжких життєвих ситуаціях. А оскільки основний склад віруючих – православні, зрозумілими є такі:  перебування у певній релігійній громаді допомагає у повсякденному житті духовно – 19,5 відсоткам віруючих, матеріально – 1 відсотку, корисними порадами – 3,7 відсоткам, спілкуванням з людьми, які можуть допомогти у вирішенні життєвих питань, - 3,9 відсотка.

Все це й призвело до появи на нашому сайті нового проекту «Православ’я – цивілізаційний стрижень слов’янського світу», що являється певним продовженням попереднього проекту «Християнство в Україні». Але на відміну від нього, де всі теми розглядалися в хронологічній послідовності від часів проникнення нової віри на східнослов’янські терени і аж до сьогодення, в даному випадку «мозаїка» буде більш складніша і в першу чергу розрахована на актуальні проблеми, що виникли в даному відношенні в часи формування незалежної України та її розвитку. Адже, як і в попередні століття та десятиліття, православна гілка християнства продовжує відігравати важливу роль у формуванні теперішніх цивілізаційних структур, взаємозв’язків України з оточуючим її світом.

Тож на сторінках нашого сайту планується розгляд проблем взаємовідносин між різними гілками християнства, протистояння в самому православ’ї та шляхи вирішення таких суперечностей, подальшого розвитку контактів між владними й релігійними структурами всередині країни, взаємовідносин православ’я з католицтвом, персоналії окремих церковних діячів та деяких їх опонентів. Не цуратимося й історичної тематики, що тим чи іншим чином пов’язана з актуальними проблемами сьогодення: використання церковниками різних конфесій стародавніх храмів, проблеми їх датування і встановлення архітектурних особливостей окремих об’єктів, характеристика певних історичних подій, пов’язаних із діяльністю православної церкви в Україні. Адже, як писав О. С. Пушкін: «Повага до минулого – ось риса, яка відрізняє варварство від цивілізації». Плекаємо надію, що і новий проект знайде свого читача.