dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 23 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Парламентские хроники Ефемерна коаліція

Ефемерна коаліція

Владимир Канаш

Останнім часом моя традиційна рубрика з’являється в нашому інтернет-виданні досить епізодично. Боронь Вас боже, припустити, що автору просто  ліньки виконувати свій журналістський обов’язок. Просто нинішня діяльність вищого законодавчого органу країни вкрай невиразна. Здавалось, що після суттєвої політичної реструктуризації парламенту, яка спостерігалась слідом за буремними подіями минулої зими, все мало би відбуватись протилежним чином. Але дійсність категорично спростувала подібні очікування.

Вже тривалий час коефіцієнт корисної дії Верховної Ради наближається до нуля. Законотворча діяльність йде мляво. У напівпорожній сесійній залі розгляд законодавчих актів гальмується тим, що бракує депутатських голосів не лише для схвалення законів, але й для включення їхнього розгляду до порядку денного.

Фракція Компартії України майже завжди не голосує, навіть коли її члени присутні в залі. Регіоналів номінально нині суттєво поменшало, а ті, хто помандрував до інших депутатських груп, природно, не дотримуються партійної дисципліни.

14 травня віце-спікер, «свободівець» Руслан Кошулинський, який вів ранкове засідання за відсутності в. о. голови Верховної Ради Олександра Турчинова, марно намагався умовити наявних народних обранців голосувати за включення низки законопроектів до порядку денного, хоча серед них були акти, що стосувалися важливих соціальних питань, зокрема, щодо пільг для учасників бойових дій та їхніх сімей. При цьому депутат від «Свободи» Едуард Леонов робив закиди на адресу нинішніх опозиціонерів від Партії регіонів та Компартії України, наче забувши, що саме більшість з нової коаліції мала би робити голосування результативним. Головуючий щоразу апелював до сумлінності народних обранців, але це майже не давало результатів.

Нині ті гріхи, в яких раніше цілком справедливо звинувачували членів колишньої більшості (мається на увазі голосування «за того хлопця»), успішно практикують члени більшості теперішньої, віртуозно граючи на кнопках партійних побратимів. І при цьому колеги-журналісти з прес-ложі другого ярусу щось не виявляють притаманної їм раніше пильності і не поширюють свідчення піаністичного голосування.

Мало що змінила поява на чільному місці в.о. спікера Турчинова. Народні депутати мало реагували на його умовляння. Частіше за все справа закінчувалася переносом голосування на наступний день. Атмосфера в залі пожвавлювалася лише під час скандальних, як завжди, виступів радикала Олега Ляшка, який, не дуже соромлячись виразів, громив «комуняк» та їхніх «посіпак-регіоналів».

Слово «коаліція», як відомо, означає об’єднання на добровільних засадах для досягнення спільних цілей. Теперішня парламентська коаліція утворилася начебто на добровільних засадах, а от щодо спільних цілей – тут виникає великий сумнів. Коефіцієнт корисної дії коаліціонерів, як у іржавого двигуна та ще й без пального, наближається до нуля. Справді, певно, мають рацію ті, хто кажуть, що у першу чергу слід би було достроково обирати не президента, а перш за все – парламент.