dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 24 Июля 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Якщо існують переможці, то є й переможені?

Якщо існують переможці, то є й переможені?

Якщо існують переможці, то є й переможені?

Дві точки зору на підписання українсько-російських угод в Києві

Микола Томенко, віце-спікер Верховної Ради (із заяви на брифінгу в кулуарах парламенту 18 травня):

Завдяки позиції експертів, журналістів, активній дії опозиції і загалом парламенту, на даний момент українська влада не пішла на підписання низки угод, які пропонувалися російською стороною, зокрема, в частині впливу на стратегічні галузі української економіки. Попередній аналіз заяв і російських. і українських високопосадовців давав підстави нам говорити про наявність низки угод, які планувалися російською стороною для підписання.  А йшлося і про  різні форми створення робочої групи стосовно  визначення  водного кордону — передовсім між Україною і Росією по Азовському морю та в частині Керченської протоки, про створення спільних підприємств в галузі продажу  електроенергії, в авіаційній галузі та на базі Енергоатому тощо. Для нас сьогодні важливо, що після завершення візиту і надалі експерти, фахівці,  громадськість, опозиція діяли б у той спосіб. Щоб, наприклад, як кажуть експерти,  десь серед літа, коли буде політичне затишшя, коли не працюватиме парламент, будуть реалізовані й підписані ті угоди, які містяться у сучасній зовнішньополітичній доктрині Росіїі. Це непокоїть нас тим більше, що я як віце-спікер, як громадянин не знаю, якою є сучасна зовнішньополітична доктрина в нової української влади, в чому полягають пріоритети цієї доктрини. Тобто чи влада буде реалізовувати перелік завдань, що поставила Росія, або ж якісь українські  програми. Тому, гадаю, нам слід максимально змушувати владу презентувати  українську зовнішньополітичну доктрину, а фахівцям, експертам зробити так, щоб ми спільними зусиллями захищали інтереси звонішньополітичної стратегії України. Я переконаний, що в захисті національних внтересів України немає інтересів влади й інтересів опозиції. Ще раз хочу сказати, що ми тлумачимо підписані документи як те, що українське суспільство  разом з опозицією змогло захистити на сьогоднішній день національні інтереси. Натомість аналіз зовнішньополітичної доктрини російської влади змушує нас  активно впливати на  українську владу, якщо хочете, допомагати їй й не допустити: а) поглинання української економіки російським бізнесом і б) не перетворити Україну на складову “единого русского мира”.

Підписані угоди я розцінюю як невелику, але  перемогу суспільства й опозиції та, власне, й парламенту.      

Леонід Кожара, народний депутат України (фракція Партії регіонів), заступник голови комітету Верховної Ради України у закордонних справах (інтерв'ю для “Дискусійного клубу САМІТ”):

- Щойно Микола Томенко зробив заяву, з якої випливає, що зусиллями експертів, суспільства та опозиції було унеможливлено підписання угод, які  зашкодили б національним інтересам України. Водночас він не виключає, що подібні угоди можуть бути підписані.

- Останнім часом опозиція робить чимало заяв, що грунтуються виключно на домислах. Україна як сучасна демократична держава не укладає ніяких таємних угод. Колись така практика була властива Радянському Союзові: рамочні угоди були відкритими, а протоколи — таємними. У нас нині можуть не оприлюднюватися лише певні дані угод між господарюючими суб'єктами, але це — звичайна міжнародна практика, коли йдеться про комерційну таємницю.

- Пан Томенко мав на увазі те, що підписання частини угод було просто відтерміновано на літо.

- Зрозуміло, тривають переговори щодо інших угод — це нормальна практика. Хотів би підкреслити, що і президент, і уряд послідовно реалізовуватимуть і розвиватимуть в інших документах нашу базову політичну угоду щодо співробітництва з Росією. В тій угоді окреслені напрями такого співробітництва, які ніхто ніколи не приховував. І діяльність нинішнього уряду свідчить, що уряд звітує  перед народними депутатами з приводу питань, щодо яких ведуться переговори з Росією.

- Микола Томенко наполягав на тому, що останні події — це, хоч і невелика, але перемога суспільства й опозиції.

- Ми вітаємо великий інтерес нашої опозиції, який вона виявляє до діяльності президента й уряду, але хотілося б сказати, що в компетенції президента, згідно зі статтею 106, пункту 3-го Конституції України, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю. І це добра воля президента звітувати в цій діяльності. Ви знаєте, що Конституція передбачає ознайомлення парламенту тоді, коли він ратификує ти чи інші зовнішньополітичні документи. А уряд в принципі звітуватиме по тих чи інших питаннях зовнішньої політики, ставити до відома не лише опозицію, а й весь народ України. Нині ми відчуваємо, що така підтримка з боку народу є. Останні опити громадської думки свідчать про схвалення повномасштабного співробітництва з Російською Федерацією.

- А якщо повернутися до згаданого віце-спікером варіанту підписання деяких угод під час літнього затишшя?

- Ці угоди підписуватимуться тоді, коли будуть остаточно відпрацьовані  й готові до підписання. Є закон про міжнародні договори України, де передбачено, що  без додаткових повноважень  від імені України документи підписують президент і міністр закордонних справ, а від імені уряду України – прем'єр-міністр.  То до чого тут натяки віце-спікера? Нині, коли не справдилися провокативні прогнози опозиції, їй лишається тільки збурювати суспільство подальшими апокаліптичними вигадками. Ми взяли на себе відповідальність і відповідаємо за все повною мірою.

- Чи не свідчать останні події, що опозиція після галасу, скандалів, мітинговщини поступово схиляється до здійснення тих функцій, які властиві опозиції в усьому світі? І навіть записує на свій рахунок підписання певних угод і непідписання інших. Не зрозуміло лише, записуючися в переможці, кого представник опозиції зараховує до переможених.

- У Конституції й законодавстві України безпосередня відповідальність і роль опозиції за укладення міжнародних договорів відсутня. Ми вітаємо уважне ставлення  опозиції до цього процесу і не відкидаємо її участі. Уряд звітував у парламенті, коли виникла потреба. Все робиться публічно там, де це дозволяють загальноприйнятні міжнародні норми. Знов-таки:  йдеться про міждержавні угоди, а не про документи, що їх укладають господарюючі суб'єкти, які мають право на комерційну таємницю.