dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 17 Августа 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю з народними депутатами України: Іваном Зайцем (фракція НУ-НС) та віце-спікером парламенту Миколою Томенком (БЮТ)

Інтерв'ю з народними депутатами України: Іваном Зайцем (фракція НУ-НС) та віце-спікером парламенту Миколою Томенком (БЮТ)

Іван Заєць (фракція НУ-НС) та Микола Томенко (БЮТ)

Іван Заєць

- Щойно у Верховній Раді ухвалено рішення щодо відтермінування виборів до органів місцевого самоврядування, що було заплановано на 30 травня цього року. Тобто тепер  все лишається у стані суцільного невизначення?

- На мою думку, це просто розчищення завалів для переговорів навколо створення нової коаліції. Тому що багато хто з політичних гравців просто не наважується йти у коаліцію з Партією регіонів, оскільки бояться втратити електоральну підтримку. До того ж поява таких  постатей, як перш за все Сергій Тігіпко, а також Арсеній Яценюк, внесла у своєрідне політичне рівняння чимало невідомих, бо решта відчуває, що позбавиться суттєвої частки електорату, який вона вважала своїм. І саме на місцевих виборах і перший, і другий мали б пристойні шанси відтягнути на себе значну кількість голосів.

- Поширена думка, що навіть для регіоналів ситуація з відтермінуванням є невигідною...

- Вона нікому не вигідна. І Партія регіонів, і Блок Юлії Тимошенко на місцевих виборах, якби вони відбулися у травні,  напевно набрали б менше голосів, ніж у першому турі президентських виборів. Чим далі більше визріває потреба в політиці, альтернативній тому, що пропонують згадані мегаблоки, політична система потужних кланів. І це явище вселяє надію на певні зміни, які виведуть наше політичне життя з глухого кута. Адже нині ми є свідками такого собі рокирування політичних сил без будь-якого поступу, і це набуло загрозливих форм.

- А хіба відтермінування місцевих виборів покладе край політичній нестабільності в країні?

- Стовідсоткової впевненості в цьому немає. І все ж суспільство отримає передишку після виснажливої і багато в чому безглуздої політичної гонитви під час президентських виборів. Емоції хоча б частково поступатимуться раціональним роздумам, а далі, може, й прийдуть виважені рішення.

Микола Томенко

- Ваші міркування щодо перспектив місцевих виборів, яких суспільство очікувало в травні.

- В нашій команді немає жодних розбіжностей щодо того, як Верховна Рада мусила би діяти. Я цілковито переконаний (і це думка не лише моїх однопартійців, але й більшості депутатів-юристів), що правовими датами проведення місцевих виборів в Україні можливі лише травень 2010 року і весни 2011 року. Якщо діяти відповідно до духу і букви Конституції, то слід було б ці вибори проводити 28 березня цього року. Зважаючи на ту обставину, що період виборчої кампанії до таких виборів частково співпав з виборчою президентською кампанією, та враховуючи те, що абсолютна більшість місцевих рад фактично почала працювати у травні 2006 року, Верховна Рада ухвалила рішення про дату 30 травня 2010 року. Отже, певною мірою, на мою думку, конституційна норма вступила у суперечність, але загалом ми діяли у конституційному контексті. Коли виникла дискусія про перенесення місцевих виборів з міркувань браку бюджетних коштів, продовження судових процедур щодо оскарження результатів президентських виборів і коли стало зрозуміло, що фізично, технологічно і фінансово не може стартувати, аби вибори відбулися 30 травня, то на моє глибоке переконання,  вихід лишається один: внести зміни до Конституції, аби уніфікувати тривалість функціонування органів місцевого самоврядування.

- Конкретизуйте, будь ласка, принципи подібної уніфікації.

- Депутати Верховної Ради України мають термін повноважень 5 років, депутати місцевих Рад згідно з Конституцією — 5 років, голови сільських і селищних Рад — 4 роки. Це несправедливо і неправильно. Тому я пропонував, щоби ми почали невідкладно вносити зміни до Конституції щодо терміну згаданих повноважень. Відповідний законопроект, на жаль, не був підтриманий (за нього голосували депутати від БЮТ та частина від НУ-НС). Тому слід діяти наступним чином: проголосувати згаданий законопроект, направити його до Конституційного суду, а потім з поправками проголосувати в цілому. І тоді факт перенесення виборів набере конституційних ознак. Наголошую: коли діятиме норма  5 років, тоді вибори до місцевих органів відбудуться в останню неділю березня наступного року.

- Пропонуються й інші терміни — вересень, жовтень...

- А на пдставі яких конституціних норм це має відбуватися? Певно, сподіваються, що тоді зміцніє одна політична сила або, навпаки, ослабне інша. Ці міркування зрозумілі, але вони не мають жодного стосунку до права і закону. Осінні вибори  - це спосб тиску на ту частку депутатів НУ-НС, які мали би піти у нову коаліцію. Мовляв, в разі їхньої відмови восени відбудуться дострокові вибори у Верховну Раду. Отже, маємо один суттєвий мінус: скасувавши рішення про вибори 30 травня, парламент не ухвалив рішення щодо іншої дати. Створюється напруження в усій системі місцевого самоврядування. І ще одне: обирати депутатів місцевих рад за закритими партійними списками неприпустимо, і це не підтримується українським сусіпльством.

- А яким чином викладене стосується виборів у Києві?

- Вибори у Києві — це позачергові вибори. Їхня процедура чітко прописана в чинному законодавстві і поширюється не лише на місто Київ. Якщо, наприклад, територіальна громада  звертає увагу на те, що будь-який місцевий голова діє у спосіб, не предбачений законодавством, порушує закони, то для цього утворюється тимчасова слідча комісія, яка переконливо доведе порушення, а далі будуть ухвалені судові рішення про протизаконні дії тієї чи іншої посадової особи. Верховна Рада може будь-коли прийняти постанову про призначення позачергових виборів. По Києву нині існує наступна диспозиція: Верховна Рада розглянула звіт тимчасової слідчої комісії, прийняла рішення і відповідно до нього уряд має розглянути ситуацію у місті Києві, а Генеральна прокуратура - подати інформацію до Верховної Ради. І  парламент вже матиме законні підстави призначити дострокові вибори.