dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 25 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю з народним депутатом України, головою парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолієм Гриценком (фракція НУ-НС)

Інтерв'ю з народним депутатом України, головою парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолієм Гриценком (фракція НУ-НС)

Анатолій Гриценко

У своїй миротворчій діяльності Україна ніколи не буде працювати «за викликом», наче таксі

- Нещодавно президент України вніс як невідкладний законопроект про відправку нашого миротворчого контингенту у державу Кот д'Івуар для виконання завдань ООН. Ваше ставлення як колишнього міністра оборони до цієї акції?

- Одразу маю підкреслити, що профільний комітет Верховної Ради одноголосно відхилив це рішення. І це цілком зрозуміло. Річ у тім, що Україна вже давно, з 1992 року бере участь у різних миротворчих місіях. І нині наш миротворчий контингент перебуває у в Ліберії. Але члени комітету не погодилися з точкою зору президента, який вважає, що участь у такій операції відповідає нашим національним інтересам.

- Чим члени комітету обгрунтовували свою позицію?

- Аргументів тут кілька. Головний з них полягає в тому, що рівень небезпеки для наших військовослужбовців є неприйнятним  як з точки зору неврегульованого силового конфлікту в тій державі, наявності там 40-тисячниих збройних формувань, непідконтрольних уряду, так і з точки зору складної санітарно-епідеміологічної ситуації в країні.

- Конкретизуйте, будь ласка, останню тезу.

- Я міг би достатньо довго наводити перелік інфекційних хвороб, поширених нині в Кот д'Івуар. Назву лише деякі з них: туберкульоз,під холера, парагонімоз, проказа, онкоцироз, черевний тиф, ВІЛ СНІД, африканський трепаносомоз, лейшманіоз... І таких «озів» - десятки. Нам нині бракує лише на додаток до наших внутрішніх проблем, пов'язаних з епідемією грипу, ставити під загрозу наших солдат.

- Якими ще були контраргументи парламентського комітету?

- Крім того, в законопроекті пропонувалося, щоб цей підрозділ виконував завдання ООН: повітряної розвідки, посиленої охорони, евакуації персоналу в разі потреби. При цьому все це мав виконувати не окремий підрозділ, а частина нашого миротворчого контингенту в Ліберії. Тобто 25 наших солдатів і 4 вертольоти планувалося передислокувати на відстань понад 600 кілометрів. Це не забезпечить умов для охорони, для належного обслуговування авіаційної техніки. І мушу повторити: головна проблема - перелічені загрози. Відмова у прийнятті цього законопроекту жодним чином не свідчить про згортання Україною своєї миротворчої діяльності, а лише про те, що наша держава ніколи не буде працювати «за викликом», наче таксі.