dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 29 Апреля 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Всезнайство політиків шкодить державі

Всезнайство політиків шкодить державі

Олександр Мороз: Інколи потреби суспільства збігаються з намірами політиків і тоді своєчасно прийняті рішення дають найбільший ефект

Олександр Мороз: «Інколи потреби суспільства збігаються з намірами політиків і тоді своєчасно прийняті рішення дають найбільший ефект»

Розмову веде Ліна ГОЛУБ

Олександре Олександровичу, наскільки сучасне правове поле забезпечує ухвалення політичних рішень в рамках чинного вітчизняного законодавства?

Основою правового поля  в Україні є Конституція. Це, попри всілякі поширювані деким інсинуації, якісний документ. Його норми створюють широке поле для юридично-правової конкретизації всіх сторін суспільного життя, в тому числі і прийняття політичних рішень.

Сам по собі розвиток правовідносин у державі – процес безкінечний, оскільки їх вдосконалення, деталізація і враховування об’єктивних змін під впливом безлічі внутрішніх і зовнішніх факторів передбачає саме такий процес. Важливо при цьому опиратися на професійний аналіз і прогнозування розвитку суспільства і держави, що і є однією з функцій влади, зокрема законодавчого органу.

Конституція дає змогу зробити цей процес ефективним. Готовий чи ні для такої місії український політикум, - інша справа.

Що на вашу думку необхідно для того, щоб політичні сили в Україні виносили на порядок денний актуальні рішення стратегічного характеру, а не пропозиції переважно кон’юнктурного спрямування короткотривалої дії?

Чому при здійсненні влади превалюють рішення короткотермінового кон’юнктурного характеру? Тому що бізнес не відділений від влади. Він владою і є, особливо у вищих її ешелонах.

Бізнес розвивається спонтанно, враховуючи кон’юнктуру  ринку, найперше зовнішнього. Він не враховує потреб держави, забезпечення необхідних планових балансів, керується винятково розрахунками прибутку. А з боку влади ніяких рамкових (хоч би) орієнтирів, отже, і впливу, він не відчуває. Та і як може бути інакше, адже він – бізнес – владою і є.

Тому розвиток здійснюється стихійно, хаотично, підриваючи при цьому стратегічні основи функціонування суспільства і держави: внутрішній ринок, провідні галузі і виробництва, особливо високотехнологічні з невеликою нормою прибутку, зайнятість працездатних. Гонка за прибутками невідворотно супроводжується корупцією.

Все це ми спостерігаємо в сучасній Україні. Зовні те називається ліберальною економікою. При ній багатіє не держава, суспільство, а окремі люди…

Не буду розвивати думку далі. Йдеться про тупикову модель розвитку.

Які ліки потрібні? Слід розділити бізнес і владу. Перший крок у цьому напрямку – вибори з відкритими партійними списками. Другий – децентралізація влади, завершення політичної реформи.

Що переважає у процесі прийняття рішення в нинішніх органах влади: політична доцільність чи верховенство права?

Відповіді на перші два питання дозволяють зрозуміти, що рішення приймаються, переважно виходячи з корпоративних інтересів. Їх інколи вдається  одягнути в політико-правові камуфляжі, але суті це не змінює.

Наскільки лобізм з боку зацікавлених осіб може впливати на швидкість прийняття політичного рішення?

Є кілька обставин, що впливають на швидкість прийняття рішення внаслідок лобіювання. По-перше, це статус лобіста. По-друге, реальний вплив лобіста на структури, від яких залежить прийняття рішення. Наприклад, вплив лобіста може бути помітнішим, якщо за ним в парламенті стоїть чисельна організована фракція чи група. По-третє, багато залежить від досконалості і відкритості процедури прийняття рішень. Чим прозоріша ця процедура, тим законнішим, ближчим до потреб суспільства буває прийняття рішення.

Чи можна говорити про те, що затягування ухвалення політичного рішення може бути зумовлене небажанням політика його реалізовувати в майбутньому?

Бувають різні обставини. Ефективність прийняття рішення залежить, окрім всього, від його своєчасності. Тоді воно сприймається виконавцями як підтвердження актуальності з огляду на розвиток проблеми, що потребує розв’язку.

Суб’єктивізм політика (політиків) при прийнятті рішень присутній безперечно, але його, як фактор, треба аналізувати окремо щодо кожного випадку.

Наскільки політики прислухаються до експертних оцінок у прийнятті політичного рішення?

Кожен політик (в ідеалі) зацікавлений в експертній оцінці рішення, в першу чергу, щодо можливих наслідків його реалізації. Адже сила рішення і авторитет проявляється не стільки в актуальності управлінських дій, як у відсутності негативних наслідків від цих рішень і дій.

Звичайно, все це речі індивідуальні. Я кажу так, як годиться робити, а на практиці буває по-всякому. Багатьом, очевидно, зустрічалися політики (чи управлінці), які «знають все» і на основі власних уявлень приймають рішення. Шкоди від того надзвичайно багато.

Напередодні президентських виборів будь-які дії політиків вимагають від них особливих зусиль і відповідальності. Хто, на Вашу думку, може змусити притягнути політика до відповідальності у випадку хибного прийнятого рішення?

Все залежить від місця і ролі політика. Тут величезна кількість варіантів, які абстрактно розкривати немає сенсу.

Загальним же правилом вважав би можливість застосування до політика партійних чи адміністративних заходів, передбачених статутом партії або положенням про функціональні обов’язки управлінця. В окремих випадках доречним може бути застосування законів і кодексів. Тому напередодні важливих політичних кампаній потрібно усім, причетним до цих кампаній, уважно ознайомитися з відповідними законами, звірити з ними свої наміри.

Наскільки впливає на динаміку політичних рішень перспектива зміни влади?

Очікувана або запланована зміна влади, безперечно, впливає на динаміку прийняття політичних рішень. Для одних це викликано потребою демонстрування перед суспільством корисності своїх рішень. Для інших – необхідністю встигнути реалізувати заплановане раніше. Інколи потреби суспільства збігаються з намірами політиків і тоді своєчасно прийняті рішення дають найбільший ефект.

Не завжди причини і наслідки рішень аналізуються об’єктивно. Але це вже іманентна особливість суспільного середовища.