dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 18 Августа 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Чи врятує наука економіку? (Володимир Полохало, народний депутат (БЮТ)

Чи врятує наука економіку? (Володимир Полохало, народний депутат (БЮТ)

Володимир Полохало, народний депутат (БЮТ)

Якщо навести лад у державі не під силу людям – допоможуть інноваційні технології

Розмову веде Ліна Голуб

Володимире Івановичу, наскільки можливе відродження вітчизняної економіки за рахунок інновацій?

Я переконаний, що інновації є основою конкурентоспроможності економіки. За 18 років незалежності не була затверджена стратегія інноваційного розвитку, яка б орієнтувала політичні та інтелектуальні еліти на шлях розвитку держави. На мій погляд стратегія інноваційного розвитку більш важлива, ніж формування засад зовнішньої та внутрішньої політики. На початку 90-х темпи розвитку вітчизняної економіки були вдвічі швидші від тих, що ми маємо сьогодні. Відбувається деградація економіки в напрямку сировинної і видобувної. Це пов’язано із падінням науково-технічного рівня вітчизняного виробництва.

Хто у першу чергу несе відповідальність за модернізацію вітчизняного бізнесу в умовах кризи?

Всі і водночас ніхто. Більшість відомств в своїх функціях окреслили керівництво інноваціями, однак їхні рішення вузьковідомчі і малоконтрольовані. Інноваційна політика складається з на півзаходів, недорішень. Проблема полягає у відсутності суспільного договору між державою, владою та наукою. Це комплексна проблема. Це проблема усіх гілок влади та інтелектуального суспільства. Я не можу назвати будь-яку іншу країну, де б бізнес був індиферентним до інновацій. В Україні виробництво не модернізоване, саме тому ми найбільше потерпіли від кризи. Чи є у нашої держави шанси виправити ситуацію? Я гадаю, що криза відкриває можливість переосмислення і зміни світогляду. Світовий досвід доводить, що ті сфери виробництва, які зробили ставку на інновації, потерпіли набагато менше, ніж ті, що зробили ставку на видобувну і сировинну економіку.

Володимире Івановичу, яка роль держави у системі управління інноваціями?

Держава повинна стимулювати не пропозицію, а попит на пропозицію. Поки що сподівання на те, що приватизація та ринковий механізм автоматично забезпечать модернізацію економіки через включення інноваційних факторів – не справдилися. Вітчизняний бізнес багато в чому поводить себе як антипод інновацій. Економічна криза довела, що за відсутності зв’язку між бізнесом, владою і наукою і коли наука дає пропозицію, а 98% наукового продукту не споживається, то можна говорити про те, що приватний бізнес в Україні є антиінноваційним. Його необхідно стимулювати.

Яким чином, на вашу думку, це можна зробити?

Необхідно визначити систему пріоритетів. Наприклад, я Японії існує пріоритетна сфера для фінансування – захист навколишнього середовища і безпека харчування. США зорієнтовані на розробку енергозберігаючих технологій. Росія – на розвиток нанотехнологій. Ізраїль зосереджується на опрісненні морської води. Коштів не вистачає усім, але кошти у цьому не головне. Головне – стратегічне бачення розвитку країни.

На яку реакцію з боку бізнесу ви очікуєте?

Ми запрошуємо представників бізнесу до співпраці. Бізнес має запропонувати нам, що державі потрібно зробити, щоб приватний сектор економіки не втрачав свій капітал. Сьогодні на ринку існує безліч іноземних та вітчизняних технологій, які Україна може використати. Чому бізнес не бере ці технології і не впроваджує?

Чому, не зважаючи на велику кількість державних цільових програм, законопроектів та наукових стратегій розвитку економіки, їх ухвалення відбувається дуже повільно?

Причина у відсутності погоджених дій. Часто відбувається наступне. Приймається прогресивний закон, всі тішаться і радіють. Але потім за ініціативою Мінфіну, з’являється обмеження, за яким, наприклад, його дія розповсюджується виключно на бюджетні організації чи створюються регламенти, які «оптимізують» їх надання. Необхідно, щоб з’явилися державні фонди і підтримка науки та інновацій.

Чи є шанс в української науки спрямувати розвиток вітчизняної економіки у прогресивне русло?

Якщо брати до уваги наукові кадри, наукове і промислове обладнання, то шанс є. На сьогодні іноземні фірми пропонують готові відпрацьовані технології. На жаль, сьогодні вигідніше запозичувати іноземні технології, а не замовляти їх розробку вітчизняним вченим. Але рано чи пізно, наступає такий момент – і це сталося під час кризи – коли для того, щоб бути конкурентоспроможними, потрібно формувати попит на вітчизняні розробки. Тому невідкладним кроком є невідкладне і докорінне реформування всієї системи державного регулювання і управління у сфері науки та інноваційної діяльності.