dc-summit.info

история - политика - экономика

Пятница, 22 Июня 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю з народним депутатом України Олександром Стояном (ПР)

Інтерв'ю з народним депутатом України Олександром Стояном (ПР)

Олександр Стоян

“Я — за пропорційну систему парламентських виборів, але неодмінно з прозорими списками”

- Якими є першочергові шляхи виходу України з економічної кризи?

- Партія регіонів давненько вже розробила програму, спрямовану на подолання наслідків світової економічної кризи. Там все детально викладено. Нагадаю лише принципові, на мій погляд, моменти: підтримка вітчизняного виробника, зняття податкового тиску, спрямування отриманих траншів зовнішньої допомоги не на підтримку банків, а на реальну економіку, на мінімізацію втрат товаровиробника під час кризи.

- Зрештою, треба просто придивлятися уважно до того, що робиться для подолання кризи в світі...

- А наш уряд досі навіть не подав комплексної антикризової програми, але вже робить гучні заяви про позитивні зрушення в економіці.

- Чи вважаєте Ви конституційну реформу 2004 року життєздатною?

- Перш за все зауважу, що вона не завершена, хоч у задумі вона була непоганою. Другий етап реформи лишився на папері. Адже не реформовані органи місцевого самоврядування.

- За яку Ви систему виборів — пропорційну, мажоритарну чи мішану?

- Я двічі обирався до парламенту - за мажоритарною та мішаною системами, і тоді вона видавалася найкращою, бо виборці бачили, за кого вони персонально віддавали голоси. Але нині я не вважаю мажоритарну систему прийнятною. Я, депутат Стоян, якого досі добре пам'ятають люди з мого округу і які досі звертаються до мене по допомогу, навряд чи був би обраний. Тепер би обрали грошовиту людину, яка наобіцяє їм прокласти дороги, відремонтувати школу, відкрити лікарню. Власне, в такий спосіб кандидати в депутати купували собі обрання. Тому я виступаю за пропорційну систему, але, зрозуміло, з прозорими списками. Ось нині я закріплений від Партії регіонів за округом 186-ому  Херсонської області. Я, наскільки дозволяє час, прагну бувати там регулярно, зустрічаюсь з людьми. На виборах я уособлюватиму свою партію перед виборцями, і, якщо вона перемагає, я продовжуватиму цю місію і люди будуть питати з мене. А от на місцевих виборах запроваджувати пропорційну систему безглуздо: чи можливо, скажімо, в селищній раді створювати штучно партійні фракції? Там депутатів рад люди практично знають в обличчя і можуть з них спитати.

- Ви за президентську, парламентсько-президентську чи парламентську Україну?

- За парламентсько-президентську, тому що парламент має формувати закони, уряд — їх виконувати. Повноваження президента мають бути суттєво зменшені порівняно з нинішніми. На мою думку, найбільше повноважень повинен мати уряд, а повноваження президента мають бути переважно представницькі. Він має бути обличчям держави, а не перебирати купу інших повноважень.

- А якими мусять бути співвідношення повноважень парламенту й уряду? Адже тепер стосунки між цими гілками влади навряд чи можна вважати нормальними.

-  А  нормальними ці стосунки можуть бути лише тоді, коли обирається парламент, більшість у парламенті формує уряд. А президент бажано щоби був представником тієї самої політичної сили (хоча в Європі траплялися випадки, коли президент, якщо він обирається народом, був представником парламентської меншості).

- Ви за однопалатний чи за двопалатний парламент?

- Ми спостерігаємо, шо  у нас навіть за умов однопалатного парламенту максимально ускладнюється його законотворча робота. А що ж буде при двопалатному?! Я розумію, що Ющенко хоче зачепитися за сенат, аби уникнути відповідальності перед законом.

- Яким має бути прохідний відсоток для партій на виборах до Верховної Ради?

- Його безумовно слід піднімати до 5-7 відсотків. Малі партії не мають скаржитися при цьому: це віддзеркалює їхню реальну популярність. Утворюйте інші об'єднання, але неодмінно на чітко визначеній ідеологічній платформі.

- Яким чином можна надати українсько-російським відносинам сталого і передбачуваного характеру?

- Треба перш за все стояти на засадах добросусідства. Не варто на найвищому рівні виступати з образами на адресу державного устрою сусідньої держави. Треба домовлятися — навіть у найскладніших ситуаціях. Інша річ, що це слід робити виключно на паритетних засадах. Забути назавжди про визначення на кшталт “молодшого брата”.

- Що слід зробити, аби система стягнення податків перетворилась на надійний фундамент для створення соціальної складової держави?

Перш за все — вивести оподаткування з тіні. А  також зсунути акценти. В багатьох країнах світу, якщо роботодавець частину коштів витрачає на доброчинність чи меценатство, з нього стягують менше податків. Узяти хоча б оздоровчі заклади, які лишилися нам від старої системи. Практично всі вони перебувають у занедбаному стані. Держава нині не в змозі кардинально вирішувати цю проблему. Ось тут варто залучати підприємців, але певним чином компенсувати їхні витрати зниженням податкового тягаря.