dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 20 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю академіка НАН України, Героя України Петра Тронько

Інтерв'ю академіка НАН України, Героя України Петра Тронько

Петро Тронько

Чи вважаєте Ви можливим створення в майбутньому інтеграційного обєднання колись союзних республік України, Росії та Білорусі?

- Моя точка зору на поставлене запитання така. Інколи ми ставимо прогнози, а вони не збуваються. Наприклад, всім відомий Майдан і партія, яка в той момент багато чого обіцяла – по-більшості, в силу різних об’єктивних і суб’єктивних причин, ці обіцянки не справдились. Так і моя точка зору – чи буде конфедерація, чи федерація трьох народів – українського, російського і білоруського – я не знаю, але треба використати історичний досвід. У Вітчизняну війну у складі наших військ були і білоруси, і росіяни і так далі. Достатньо сказати, що більшість братніх могил – на території України: ці люди загинули за Україну. Дружба ця кувалась віками. Я думаю, що у нас єдиний корінь. Мені б хотілось, щоб ці відносини оформились у якусь державну систему, якесь об’єднання, яке б мало демократичні начала – не відносини старшого до молодшого, а об’єднання братніх народів, які мають одну історію, споріднену культуру, мову…

Як Вам бачиться розвиток політичної ситуації в цьому році, в умовах жорсткої  боротьби за президентський пост?

- Я думаю, народ сам визначиться – з ким йому бути, за ким йому йти: за американцями, чи за росіянами. Але повторюю – мені здається, що має бути лінія на єднання трьох братніх народів, саме вона повинна визначати напрямки нашого культурного, соціального, економічного розвитку. Загалом має бути тенденція на зміцнення миру між народами, взаємодопомоги, особливо в умовах всесвітньої економічної кризи.

Найближчі родичі завжди мають домовитись?

- Так.

Якою Ви бачите роль здорових суспільних сил і в Росії, і на Україні, і в Білорусі по протистоянню всьому, що нас роз'єднує, або намагається роз'єднати? Що це має бути - активність суспільства у спільних наукових проектах? Культурні зв'язки? Що вони - ці сили - повинні зробити?

- Для мене важко це визначити. Ясно одне – в основі цього процесу повинна бути наукова, культурна еліта. Все-таки розумні люди повинні вирішувати розумні питання. І мені здається, знов-таки, повинно бути єднання цих здорових сил в боротьбі за справжні демократичні перетворення. Наукова і культурна еліта повинна спрямовувати свої зусилля на вирішення демократичних проблем, які стоять перед народом – це підвищить і матеріальний добробут, і виховання нашого підростаючого покоління, яким, до речі, опікуються дуже погано.

Як Ви ставитесь до таких контроверсійних в українському суспільстві питань, як відношення до ОУН-УПА, несприйняття цього явища на Сході та Півдні країни?

- Ну, я думаю, що для кожної ідеї, кожної історії необхідним є правдиве висвітлення. Про ОУН-УПА багато вже говорено – були серед них і лицарі, але були, звісно, і люди, які виступали проти своїх братів. Їм потрібно давати належну наукову оцінку. Я за те, щоб нація українська, поділена ментальністю і кордонами, стала єдиним народом – народом України. Звісно, є великі відмінності між Донбасом і Львівською областю чи Кримом. Але потрібно вести політичну виховну роботу про те, що у нас одна мати, одна Вітчизна – Україна. Це нелегкий шлях, потрібно враховувати специфіку регіонів, проте треба виховувати людей в дусі дружби, любові до своєї України, яка для всіх одна.

Як Ви оцінюєте тезу про те, що «феєрія демократії», яку демонструють на «Свободах» різних телеканалів, замість тлумачення політичного процесу  здебільшого вводить людей в оману і викликає неприйняття.

- Так, я згоден – Ющенко такий-сякий, Тимошенко така-сяка, комуняки – всі погані. Але за всім цим дійсно проглядається боротьба партій за свої інтереси. А люди сприймають це так, що всі в уряді, в парламенті – всі крадуть, брешуть і так далі. Ідеологія – річ тонка, іноді позитивне сприймається як негативне, а тут всякого негативу надзвичайно багато.