dc-summit.info

история - политика - экономика

Среда, 13 Декабря 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв’ю з народним депутатом Ярославом Сухим (фракція Партії регіонів)

Інтерв’ю з народним депутатом Ярославом Сухим (фракція Партії регіонів)

Інтервю з народним депутатом Ярославом Сухим (фракція Партії регіонів)

- Чим Ви пояснюєте відверту обструкцію, яку влаштувала опозиція під час наче б то звичайного розкладу роботи парламенту, коли щоп'ятниці проходить година уряду?

- Я би пояснив це тим, що наша опозиція має надто коротку пам’ять. Чи голосувала нинішня опозиція (а тоді вона була коаліцією чи ще чимось іншим) за закон про засади зовнішньої і внутрішньої політики? Звичайно ж, ні.

Чи голосувала нинішня опозиція за євроінтеграцію України?  Не голосувала. Зауважу: вона тоді не була опозицією. Чи голосувала вона, нинішня опозиція, за законопроект щодо світової зони вільної торгівлі? Знов-таки: не голосувала! Ба-більше, ні за закон про адвокатуру, ні за кримінально-процесуальний кодекс вони не голосували. Тому сьогодні вони даремно намагаються натягнути не себе майки якихось одвічних прихильників євроінтеграції. Але вони чудово знають, що з 1997 року програмною метою Партії регіонального відродження України, з якої потім утворилась Партія регіонів, була чітко проголошена прихильність до зони вільної торгівлі і введення безвізового режиму для громадян України на території Євросоюзу. І тепер, замість того, щоб допомогти нам в цьому, вони напинають на себе тоги поборників демократії і євроінтеграції.

Насправді те, про що вони волають і задля чого прагнуть збирати натовпи, цілком реально зробити у найближчому майбутньому у природний спосіб, без істерик, а просто звернувши увагу керівників ЄС на необхідність враховувати інтереси держави Україна. При цьому варто винести за дужки надуману проблему щодо звільнення однієї скандальної жінки. Натомість варто було би отим піклувальникам зосередитися на долях наших діточок. Згадую, що нам влітку 1986 року говорили японці: лише за двадцять-тридцять років ви відчуєте згубні наслідки того, що у вас нині сталося. І нині я як депутат-мажоритарник бачу, скільки заяв, скільки йде відчайдушних прохань лікувати дітей від онкологічних захворювань. Ось на це конче потрібно виділяти кошти і прости сприянь у західних медичних центрів.

- Здається, було несподіванкою те, що уряд взяв тайм-аут?

- Навпаки, йдеться лише про призупинення процесу, про обрахування всіх плюсів і мінусів. І саме це намагався пояснити Микола Азаров під час години уряду

- Здається, він виступав лічені хвилини…

- Саме так. Години не було, попри те, що напередодні опозиційні депутати вимагали, аби прем’єр-міністр звітував перед парламент про стан справ з євроінтеграцією…

- Але ж вони ще вимагали присутності президента…

- Даруйте але це ж  відверте блюзнірство. Опозиційні депутати чудово знали, що президент перебуває з офіційним візитом в Австрії. Але вони своїми непристойними вигуками і хуліганськими вихватками змусили уряд перервати свій звіт перед парламентом.

- Що б Ви виділили з першочергових завдань парламенту?

- Нині йдеться про те, щоб ми прискорили модернізацію української індустрії, яку експлуатували на тому рівні, що лишився нам від Радянського Союзу. І саме зараз славнозвісна у минулому «Запоріжсталь» з приходом менеджменту й інвестицій від Ріната Ахметова переживає друге народження. Ще зовсім недавно туту був суцільний чорний пил, застаріла технологія, а нині відчуваються перші плоди модернізації. І саме зараз, коли постало питання про євроінтеграцію, виникла потреба у змінах технічної стандартизації. Скажімо, йдеться про якість металу і, наприклад, титанові лопатки для турбін мають певну структуру металу, відмінну від європейських вимог. І нам потрібний пристойний час для опанування нових вимог.

- Чи Ви вважаєте, що шанси на успіх нашої євроінтеграції тане на очах?

- Найстрашніше, що я нині бачу, Україна може розколотися. 2005-го і 2006-го років, коли тодішній президент був не зовсім адекватний, тодішні владні структури, маючи вотум довіри Майдану, ганебно прогаяли час, чинилися постійні чвари всередині владної коаліції, і вони ані кроку не зробили  у напрямі євроінтеграції. Нині ситуація рішуче змінилася. Навіть південний схід нашої країни дедалі більше підтримує євроінтеграцію, але, звісно, в розумних межах, без втрати суверенних прав держави. Про Західну Україну годі й говорити.

- А Вам не шкода цієї всієї копіткої багатомісячної роботи, що була проведена, зокрема у законодавчій сфері для виконання передумов з боку євроструктур?

- Мені шкода перш за все моїх персональних зусиль. Я спеціально їздив у Запоріжжя і провадив копітку пояснювальну роботу. Я не втомлювався говорити, що нас поки що в Євросоюз не кличе, маючи на увазі перш за все наші заробітні плати і пенсії. Наша середня зарплата дорівнює 3200 гривень, а аналогічний показник у Болгарїї (чи не найбіднішої країні в ЄС) становить у гривневій аналогії понад 7000. Нам слід ще довго працювати над зростанням продуктивності праці, рентабельності виробництва

- Чи ще лишилися шанси на сприятливий для України наслідок саміту у Вільнюсі?

- Перемовини не припиняються, а навіть посилюються і поглиблюються. І ми маємо знати, якими є компенсаторні заходи з боку Євросоюзу: адже Україна вже зазнає істотних втрат, скажімо, внаслідок звуження зовнішньоторговельних контактів з країнами Митного союзу. Цим перш за все пояснюється  позиція нашого уряду. Але шанси були й є досить реальними.