dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 20 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю з народним депутатом України Андрієм Мохником (заступником голови фракції ВО «Свобода»)

Інтерв'ю з народним депутатом України Андрієм Мохником (заступником голови фракції ВО «Свобода»)

Інтервю з народним депутатом України Андрієм Мохником

- Всеукраїнське об'єднання “Свобода”, на відміну від інших опозиційних партій, не орієнтується на широку підтримку з боку Європи і США. Отже, як Ви розцінюєте висловлювання європейських та американських політиків щодо відкату від норм демократії в Україні?

- Питання заяв американських та західноєвропейських політиків про те, що в Україні відбувається повільна узурпація влади, загалом справедливі. Єдине, що за тими заявами мають іти справді дієві висновки. Не можна діяти в той спосіб, що постійно лише засуджувати антидемократизм української влади, але водночас мати з нею справи. Слід би тут виступати принципово і домагатися того, щоб Янукович або дотримувався норм цивілізованого світу, або був позбавлений до цього світу доступу.

- Чи мають нині вплив на внутрішньо-політичну ситуацію в Україні такі інструменти, як неурядові організації або ж більш сучасні блогерські мережі тощо?

- Вони вочевидь мають подібний вплив, але, на жаль, невеликий. Так звані неурядові організації радше орієнтуються на зовнішній вплив, ніж на справжні реалії в Україні. І замість порушувати актуальні питання, дуже багато неурядових організацій займаються імітацією діяльності та звітуванням за витрачені кошти. Що ж до соціальних мереж, то вони народжуються та діють спонтанно завдяки самоорганізації громадян. Ця діяльність є дуже корисною, ефективною, але поки що в невеликих обсягах і зосереджується на локальних питаннях. Тобто навчитися діяти локально — це означає, що в критичний момент може бути запущено хвилю глобального об'єднання українців з метою повалення режиму. Нині соціальні мережі дають змогу відпрацювати механізм на локальному рівні. Отже, на локальному рівні — це справді є ефективним. Можу сказати, що, наприклад, по Києву щодо самоорганізації киян у боротьбі з незаконними забудовами така форма є дуже ефективною. Але, відпрацювавши цей механізм, його можна поширити на глобальний рівень. У цьому сенсі він має перспективу.

- А якщо знову повернутися до неурядових організацій...

- Підкреслюю: тут слід орієнтуватися на наші внутрішні актуальні проблеми, а не сподіватися на допомогу іззовні.

- Яким, на Вашу думку, може бути тиск на українську владу з боку західних країн? Чи вірогідні санкції за білоруським сценарієм або ж російським (скажімо, на кшталт “акту Магнітського)?

- Враховуючи, що можновладці в Україні набивають власні кишені, і ці кошти, які вони крадуть з українського  бюджету, вони вивозять в європейські країни (перш за все в офшорні зони), то є механізми, за допомогою яких можновладців можна змусити бути більш цивілізованими. Не всі, звичайно, але... Але іншого шляху немає.

- Але знов-таки: чи можна очікувати санкцій з боку західних країн?

- Як крайній засіб — так. Слід перекрити їм шлях на Захід. І тоді, гадаю, вони будуть поводитися по-іншому.

- Вибачте, це ідеалізований підхід. Але інше запитання: чи підтримує “Свобода” дієві контакти зі схожими партіями в західних країнах (наприклад, з угорською “Йоббік”)?

- “Свобода” є асоційованим членом Альянсу національних партій Європи. Асоційованим — тому що повноправними членами є партії лише країн, що входять до Євросоюзу і мають депутатів у Європарламенті. Але нині “Свобода” є чи не найпотужнішою силою  у згаданому Альянсі. І, відповідно, дуже багато наших ідей, нашої тактики та стратегії в політичній сфері наші партнери переймають саме в нас. Адже певний період націоналізм у Європі був у занепаді. А сьогодні відбувається відродження. Україна подає хороший приклад зростання впливу націоналістичних настроїв. Що ж до “Йоббіка”, то він також входить до згаданого альянсу, але з ним у нас безпосередніх контактів немає. Це обумовлено їхньою імперіалістичною, шовіністичною політикою щодо України. Ми мали спробу налагодити діалог, але без успіху. “Йоббік” проводить провокативні акції на Закарпатті. Ми висловили побажання підписати з ними меморандум, який би підбив риску в нашій історії і перейти до сьогодення. Ми подали свої пропозиції, вони — свої.  Ми внесли правки в їхній варіант і після цього контакти перервалися. Ці правки, зокрема, стосувалися Підкарпатської України тощо.

- Але ж це накладає великі складності на українсько-угорські взаємини взагалі.

- Гадаю, наші люди з Банкової не зовсім розуміють загроз, які виникають . Адже не виключений своєрідний аншлюс у Закарпатті. Настрої в Угорщині дедалі стають войовничишими, підстав для погіршення ситуації більшає, великою кількістю видаються угорські паспорти закарпатцям. Прикро, але Європа на подібну протизаконну діяльність дивиться крізь пальці.

- Але ж риторику (поки що лише риторика) деяких лідерів “Свободи” теж не назвеш миролюбною. Невже тактика силового впливу — це єдиний можливий інструмент у політичній боротьбі? Адже в світі існують яскраві приклади досягнення політичних цілей за допомогою ненасильницьких методів. Згадаймо рух Махатму Ганді в Індії, який практично без суттєвих жертв призвів до повалення британського імперського поневолення в тій країні. І, до речі, англійська мова є там другою державною..

-Гадаю, методи протидії мають бути адекватними. Тобто у наявній ситуації ми показали — маю на увазі всю опозицію, ― що в парламенті народний депутат від наших політичних сил бити регіоналів не буде. Але якщо вони чинитимуть так, то дамо відсіч. І ми побачили, що бажання розпускати руки зникло. Ба більше: вони сьогодні по всіх ефірах розповідають, що в парламенті слід працювати, Гадаю, що це є наслідком нашої вірної поведінки. Ми діяли за принципом “доброго і злого слідчого”.

- Даруйте, злого слідчого ми всі бачили. Але на доброго у нашому парламенті  нині — величезний дефіцит. Здається, в Україні часи українського Ганді ще не прийшли...