dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 25 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю з народним депутатом України Олександром Бригинцем (фракція ВО «Батьківщина»)

Інтерв'ю з народним депутатом України Олександром Бригинцем (фракція ВО «Батьківщина»)

Інтервю з народним депутатом України Олександром Бригинцем (фракція ВО Батьківщина)

- Оскільки Ваше громадське і політичне життя великою мірою пов'язане з Києвом, логічно було б нашу бесіду присвятити виборам київського мера. Але перш за все дозвольте поглянути в недалеке минуле. Одним з феноменів недавніх парламентських виборів вважають їхні результати в столиці. Ваша думка щодо цього?

- Гадаю, жодної несподіванки в тому не було. Просто тих киян, які звикли продавати свої голоси за подачки з боку кандидатів, виявилось менше, ніж раніше і ніж тих, хто усвідомлюють політичну ситуацію в країні. Опозиційні сили чітко визначились, що немає сенсу розпорошувати голоси на людей, які не мають шансу перемогти і які представляли сили, що не могли здобути перемогу на цих виборах. І , отже, консолідувались на певних кандидатів у депутати, які висувалися «Батьківщиною» і були відомими киянами. Зважте: серед переможців не було людей, яких би не знали кияни. Рейтинг довіри кожного з десяти переможців (і, зокрема, рейтинг свободівця Андрія Ілленка) за попередніми опитуваннями був високий.

- Але ж навряд чи це стосувалося, наприклад, округу на Лівому березі, де балотувався В. Чумак...

- Що до цього представника партії «Удар», то там свою роль відіграла мудрість нашого колеги Ганущака, який добровільно знявся з виборів. Це виявилося ключовим фактором, бо електорат «Батьківщини» дуже дисциплінований, і, якщо представник нашої сили знявся і попросив проголосувати за іншого опозиційного кандидата, то його почули. Отже, відіграли роль, по-перше, потужні відомі й розкручені в Києві імена (наприклад, В. Яворівський, С Терьохін, В. Бондаренко). По-друге, ми консолідовано працювали одне з одним, одним штабом, а не так, як в деяких регіонах кожен депутат працював одноосібно. По третє, в кожному нашому штабі були присутні представники різних політичних сил – не лише «Батьківщини», але й «Свободи», чимало громадських активістів. Ми прагнули вийти за межі однієї партії і консолідували навколо себе широку громадськість. Саме тому майже кожний київський мажоритарник набрав більший відсоток, ніж партія за списком. І люди з опозиційних кандидатів обрали тих, кому вони більше довіряли.

- Але ж ідеться про той самий київський електорат, що двічі обирав мером Черновецького...

- Але кількість таких людей залишилась приблизно такою самою. Зверніть увагу: практично на кожному київському окрузі за владних кандидатів голосували десь по 25%, чого достатньо, аби перемогти на виборах мера. Ті відсотки, що голосували за харчові подарунки. Лишилися й зараз. А значно більше голосували проти. Надія влади «гречкосіїв» на те, що їхня технологія спрацює, виявилася марною. Скажімо, Олесь Довгий набрав понад 30%, але програв. Спрацювала консолідація позапартійна. Ми не виступали жорстко під партійними прапорами.

- Отже, коли говорити про наступні вибори, які, за попередніми прогнозами, відбудуться десь до липня, то опозиція дотримуватиметься згаданої тактики?

- Зауважу перш за все, що може бути три варіанти: перший – залишити діючу схему, тобто мішана система для Київради і мер; другий – мажоритарна система і мер; третій – лише мер.

- А щодо збереження нинішньої посади глави КМДА?

- Прогнозувати нині я не візьмусь. Але, на мою думку, слід робити виконавчий орган при міській Раді і призначати голову виконавчого органу. Ще може бути представник Президента в Києві, що має сидіти в кабінеті, мати двох помічників і представляти інтереси Президента в столиці.

- Але ж він не уособлюватиме всю повноту влади?

- Безумовно. Вся повнота лади має належати Київраді, а виконавчу владу повинен очолювати той, кого призначить Київрада.

- Хто, на Вашу думку, може бути такою особою?

- Я не назву зараз реального претендента, але нині широко обговорюються кілька кандидатур: Віталій Кличко (звісно, якщо він зголоситься на це, а рішення йому слід приймати якнайшвидше), Микола Томенко, Володимир Бондаренко, Петро Порошенко. Можливі ще, так би мовити, легковаговики, які мусять відбирати голоси, як це було під час парламентських виборів.

- Ви згадали Порошенка. Це – більш-менш компромісна фігура?

- Будь-яка фігура може бути компромісною, якщо її підтримують три опозиційні сили. При цьому згадана схема і згадані особи підійдуть, якщо буде обиратись міський голова і не буде переобратись міськрада. Політик, що стане мером, не маючи впливу на виконавчу гілку, буде скоріше громадським діячем, так би мовити, декларативного типу. Незалежний потужний політик більше підійде для Ради мажоритарників, де не буде партійних конфліктів.