dc-summit.info

история - политика - экономика

Понедельник, 23 Октября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю з народним депутатом України Володимиром Каплієнком (депутатська група Реформи заради майбутнього)

Інтерв'ю з народним депутатом України Володимиром Каплієнком (депутатська група Реформи заради майбутнього)

Інтервю з народним депутатом України Володимиром Каплієнком (депутатська група Реформи заради майбутнього)

Слід виробити формат єдиної команди на початок майбутньої парламентської каденції

- Недавнє ухвалення закону про вибори було розцінено як досягнення незвичного для нашого парламенту компромісу між коаліційною більшістю й опозицією. Чи, може, опозиція зробила вигляд, що спочатку дуже опиралася, а потім домоглася певних поступок?

- Цю проблему навряд чи можна характеризувати однозначно. Почнемо з найголовнішого: що є наслідком підтримки того чи іншого рішення? Це – голосування. За загаданий проект проголосувало 366 депутатів.

- Випадок для нашого парламенту унікальний.

- Саме так. Серед тих, хто проголосував «за», -- представники фракції «Нашої України – Народної Самооборони», більшість депутатів від «Блоку Юлії Тимошенко-Батьківщини».і, безумовно, депутати від більшості. Чи це не є підтвердженням того, що був досягнутий компроміс?

- З першого погляду начебто так.

- Та з якого погляду не дивитись! Ось хоча б той факт, що законопроект підтримав депутат від НУ-НС Юрій Ключковський, який був автором іншого законопроекту на цю ж тему. Хотів би згадати про важливі пункти компромісу, Перш за все – підвищення прохідного бар'єру з 3 до 5 відсотків. Далі – заборона блокування партій. Це – суто політичні питання. Окрема група питань – юридичні: процес формування комісій, оскарження реєстру виборців (це пов'язано з можливими махінаціями під час виборчого процесу). Тобто компромісу було досягнуто по всіх питаннях, окрім першого політичного питання. Не можна схрещувати удава з кішкою або біле замінити чорним. Потрібні сірі відтінки. Тому представники більшості пішли на компроміси там, де були не зайвими пропозиції опозиції, а опозиція, наскільки я розумію, перегорнула сторінку і пішла на 5-відсотковий бар'єр, на змішану виборчу систему. Я кажу своїм коллегам, що всі ми нині розвиваємося, і наш розвиток потребує копіткої, щоденної праці, щоденного аналізу ситуації, в якій живе Україна. Іншого задовільного шляху немає. Про це я від імені нашої депутатської групи сказав з трибуни парламенту.

- Втім, опозиція, певно, розуміла, що, коли вона буде дуже опиратися у прийнятті компромісного закону, більшість голосуватиме за законопроект Єфремова, в якому були відсутні певні поступки, що вводились у компромісний варіант.

- Можливо, такі міркування в опозиції й були, але хотів би звернути увагу на один момент: до сьогоднішнього дня існувала система пропорційних виборів і закритих списків. Дехто каже, що вона нібито є демократичною. Я сам пройшов у парламент завдяки їй. Скажу відверто: без цього я в парламент навряд чи потрапив би, принаймні у нинішній каденції. Але чи відповідає вона намаганням територіальних громад мати своїх представників у Верховній Раді? Чи дає змогу така система мати публічних осіб, які справді захищали б законодавче поле України? Як бачимо, ні. Отже, слід або відкрити списки за пропорційної системи, або відтепер треба створити можливості для самовисування, щоби не було партійного фільтру...

- ...принаймні, щоб він не домінував, як це було досі...

- ...щоб партійні організації як ідеологічні носії в Україні не були єдиною інстанцією, яка запалює зелене світло на шляху до парламенту. Адже є чимало людей, наприклад, я, а можливо, й Ви, котрі фахово цілком готові до законодавчої й загалом депутатської роботи і яких поважає територіальна громада, а втім, не хочуть мати нічого спільного з ідеологічними постулатами політичної партії, яку вони не поважають. Для таких особистостей двері у парламент були щільно зачинені. Відтепер матимемо кардинально іншу ситуацію. І ця норма була не лише підтримана Венціанською комісією, а проголошувалася ще 2002 року.

- І якщо ми постійно апелюємо до європейського досвіду, то чому так довго опиралися можливості запозичити його саме в цій сфері? А тепер поговоримо про Вашу депутатську групу. Закон не дає їй можливості використовувати пропорційний принцип.

- Так, група не є суб'єктом виборчого процесу. Вона не є політичною партією. Маємо два варіанти: або зайти под знамена політичної партії, або йти мажоритарним шляхом.

- До речі, нинішній закон дає змогу балотуватись одночасно і за пропорційною (тобто партійною) системою.

- В цьому є важлива перевага нового закону. Ця норма булла запропонована фракцією Компартії України. Гадаю, члени нашої депутатської групи підуть другим шляхом. В даному випадку ми, зрозуміло, ще не конкретизували, від яких територіальних громад і від яких політичних партій будемо висуватись. Якщо ж говорити про теперішню діяльність групи «Реформи заради майбутнього», то ми вплинули (і досить суттєво) на прийняття кількох дуже важливих рішень. І це працює на зростанні як авторитету групи в цілому, так і окремих депутатів. Ми зацікавлені у тих, хто сповідує реформаторський дух, хто підтримує справжні реформаторські проекти.

- Нині в новому законі скасовано у виборчих бюлетенях графу «проти всіх», а деякі політичні сили налаштовані на виключно негативне голосування.

- Наша депутатська група сповідує конструктивну мораль і з такими підходами будемо йти на вибори по мажоритарних округах.

- Чи можете спрогнозувати подальшу еволюцію в діяльності парламентських фракцій? Адже для тих, хто цілком серйозно сподівається пройти до складу Верховної Ради наступного скликання, виборча кампанія вже розпочинається. І фракції на кшталт НУ-НС мусять замислитися над тим, завдяки яким діям вони можуть подолати 5-відсотковий поріг.

- Найважливіше виробити справді актуальну і реальну політичну програму, яка базуватиметься на зрозумілій ідеології. Партія, яка хоче перебувати на політичному небосхилі, має постійно підтримувати виборчий тонус. Якщо подібна інтуїція зраджує політичній силі, вона приречена на забуття. Я би не став давати якогось кухарського рецепту, але впевнено можу сказати: нині поняття постійно діючої, єдиної опозиції в Україні відсутнє. Ба більше: найвірогідніше нинішні клапті опозиції перебуватимуть у стані постійної гризні, коли вони відгризатимуть електоральне поле одне від одного. Згадаємо, що в новітній історії України чотири рази намагались зцементувати ідеологічні команди в одне ціле, але марно. І ця проблема лишається актуальною у найближчій перспективі.

- І наостанок про долю майбутніх депутатів-мажоритарників. Існує наступний варіант розвитку подій: влада підтримуватиме на передвиборчій стадії мажоритарників, які в разі обрання мусять віддячувати за підтримку. Хоча тут є небезпека (так, до речі, траплялось і раніше), що вони можуть потім дрейфувати у непередбачуваний бік.

- Якщо ми хочемо провести радикальні реформи в Україні (а вони не тільки на часі, а вже запізнились), нам слід виробити формат єдиної команди на початок майбутньої парламентської каденції. Якщо поталанить цього досягнути, реформи матимуть потужний імпульс. В іншому випадку будемо мати те, що маємо нині, а цього не можна допустити. Я би не виключав навіть вдосконалення Конституції заради цього – зрозуміло, шляхом проведення референдуму. Хоча ми пам'ятаємо, що виходило з імплементацією референдуму в недалекому минулому. Але головне – повинно вистачити політичної волі, чого так бракувало в усій двадцятирічній історії незалежної України.