dc-summit.info

история - политика - экономика

Воскресенье, 18 Ноября 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Інтерв'ю з народним депутатом України Володимиром Макеєнком (фракція Партії регіонів; голова комітету Верховної Ради з питань регламенту)

Інтерв'ю з народним депутатом України Володимиром Макеєнком (фракція Партії регіонів; голова комітету Верховної Ради з питань регламенту)

Інтервю з народним депутатом України Володимиром Макеєнком (фракція Партії регіонів; голова комітету Верховної Ради з питань регламенту)

Про регламент, процедуру і виборчий закон

- Ви вже півтора роки очолюєте парламентський комітет з питань регламенту і, отже, маєте якнайповніше уявлення про проблеми, пов'язані з роботою цього, сказати б, делікатного підрозділу. Останнім часом нової гостроти набула проблема, яка постійно мусується і сесійній залі, і в засобах масової інформації. Йдеться про наявність депутатів на своїх «робочих місцях» і про голосування «за того хлопця». Адже положення про парламентський регламент стало законом, а за нашої традиції закони виконувати зовсім не обов'язково... Постійно доводиться чути від Юрія Кармазина його претензії до першого віце-спікера Адама Мартинюка з приводу не дотримання вимог регламенту.

- Почну з того, що ця справа для мене не нова. Я - депутат усіх шести скликань Верховної Ради України. І знаю досконально всі процедури проведення пленарних засідань. Зауважу принагідно: якщо депутат виступає занадто часто, то він просто хоче привернути до себе увагу. І це зовсім не говорить про якість роботи народного депутата, оскільки ця робота аж ніяк не обмежується гучними виступами. Головне – це його законодавча діяльність, копітка робота в комітетах, контакти з виборцями тощо.

- В чому ж полягає суть зауважень до виконання вимог регламенту і процедури?

- Якщо депутат під час обговорення подає кілька десятків або сотні поправок, то це є гарантією, що він їх особисто не писав, а робили це помічники. І, дай Бог, щоб він їх прочитав. При цьому очевидно, що така кількість поправок не може бути врахована фізично. Тобто подібні «активісти» забирають левову частку часу, відведеного на обговорення закону. Існує логіка здорового глузду: хочеш поліпшити закон, - перенеси свою активність на засідання відповідного профільного комітету. Зокрема, коли ти вважаєш, що порушується процедура, приходь на засідання регламентного комітету й обстоюй свою точку зору. Я як голова цього комітету можу абсолютно відповідально заявити: ті, хто багато волають про порушення регламенту, жодного разу не звертались з цих питань на засіданнях комітету. І це зрозуміло, бо там немає преси, відсутня пряма телевізійна або радійна трансляція, хоча ми відкриті, приходьте, будь ласка!

- А тепер поговоримо про голосування.

- Слід трохи зануритись в історію. Діючий нині регламент створювався тоді, коли стовідсотково в парламенті були присутні мажоритарники. Нині ж існує пропорційна, тобто партійна система, а останній раз, коли до регламенту вносилися поправки, припав на період існування змішаної системи. І в такому вигляді згодом регламент став законом. Можу з впевненістю сказати: нині Верховна Рада України потребує нового закону про регламент. І цей законопроект у нас готовий.

- В чому ж проблема?

- Ми чекаємо нового закону про вибори. Не можна будувати хату, починаючи з даху. Слід спершу закласти фундамент. Я хочу знати (втім, гадаю, й більшість народних депутатів), чи залишиться партійна система, чи вона буде з відкритими списками? Чи повернеться змішана система або ж мажоритарна в чистому вигляді? Під ту виборчу систему, яка буде прийнята, слід приймати новий закон про регламент. І тоді зникне безліч зауважень, які ми чуємо від преси, громадськості і навіть від зарубіжних наших колег.

- Якою є реальна перспектива прийняття закону про вибори?

- Нам тут нема чого зволікати. Адже ми не маємо іншого часу, ніж розглянути його в жовтні. Тобто за рік до початку виборів, до 31 жовтня ми маємо прийняти цей закон.

- Який варіант, на Вашу думку, буде схвалено? Певно, змішану систему?

- Гадаю, все ж таки залишиться партійна (пропорціональна) система.

- Але з відкритими списками...

- Мабуть, ні.

- Навіть так?!

- Саме так. І з прохідним бар'єром, піднятим до 4 відсотків. Я можу читати законопроекти між рядками. Знаєте, коли звичайна людина дивиться на рентгенівський знімок, вона навряд чи зможе достеменно в ньому розібратись. А досвідчений лікар бачить усе. А Ви ж питаєте у досвідченого лікаря...Ось у мене в руках розклад роботи Верховної Ради аж до 15 січня, коли збігає час роботи нинішньої сесії. В порядку денному поки що немає цього законопроекту. Маємо чотири суб'єкти законодавчої ініціативи: президент, уряд, нацбанк, народні депутати. Було достатньо часу, аби його внести, зареєструвати. Але досі ніяких рухів. Чекаємо ще висновків Венеціанської комісії...

- Але ж її висновки мають рекомендаційний характер...

- В тім-то й справа. Чіпляємось за будь-які можливості, аби не зробити рішучий крок.

- В футболі це зветься «затяжкою часу».

- Саме так! Але виникає ще одне запитання: чому нас в цьому не підштовхує опозиція? Чому не подається свій законопроект про вибори? Бо їх влаштовує нинішнє статус-кво. Ще одна проблема: щодо згаданого законопроекту має свої судження міністерство юстиції. Але досі вголос про це ніхто не згадує. Що – так далеко від Верховної Ради знаходиться це міністерство?! Замислимось ще навколо іншої проблеми. Що таке депутат-мажоритарник? Він змушений постійно триматись свого виборчого округу. Я сам проходив цей етап. Постійно треба контактувати з місцевими органами влади – від обласного аж до сільського. Сам в такому порядку, бо вирішення будь-якого питання у нас доводиться починати згори. А ще є директори крупних підприємств, місцеві ЗМІ. Як не крути, а лише 30 відсотків часу депутат зможе проводити ту, у Верховній Раді, а решту – в окрузі. І це тисячі місцевих проблем – дороги, газ, школи, лікарні, земельні питання...

- Лише це останнє забиратиме купу часу!

- І по всіх тих проблемах депутат має нескінченно ходити за маршрутом «округ – уряд». То коли ж тоді встигати натискати кнопку в сесійній залі? Й інакше депутат-мажоритарник діяти не може: адже в іншому разі він миттєво втратить довіру виборців, і це поставить жирний хрест на його політичному майбутньому. Тому для мажоритарника поняття партія, фракція відійдуть на другий план.

- А якщо повернуться до змішаної системи?

- Тоді мажоритарними працюватимуть здебільшого за означеною вище схемою, а решта пересуватиметься в сесійній залі у спринтерському темпі і буде тиснути на кнопки ще з більшою спритністю, ніж зараз.