- Основні напрями майбутньої виборчої реформи Президент України виклав у своєму посланні, озвученому у Верховній Раді. Хоча певні моменти цього проекту можуть зазнати певних змін, головна сутність реформи визначена. Реакція депутатського корпусу на це є неоднозначною, але майже всі (незалежно від політичних поглядів) погоджуються з тим, що існуюче виборче законодавство давно вже потребує серйозних змін.
- Тут є одна особливість: внаслідок змін виборчу систему можна поліпшити, а можна погіршити. Мені ж здається, що — з огляду на зміни, які пропонуються, -- нині краще б її не чіпати зовсім. Схоже на те, що внаслідок змін у народу заберуть право на вибори і увічниться влада регіоналів.
- Але наявну систему не критикує хіба що ледар...
- Я просто можу нагадати, що відбувалося на минулорічних виборів до органів місцевого самоврядування. Тоді виборча система була значно погіршена, а ті поправки, що їх намагалася внести опозиція (поправки Ключковського, Кармазина, Кириленка, Катеринчука), були відкинуті без будь-якої аргументації.
- Які пункти виборчої реформи нині Ви б ладні були б змінити?
- Найголовніше — принципи формування виборчих комісій, коли це цілковито віддається владі. Якщо раніше комісії формувалися з дотриманням паритетного принципу, то нині вони формуються більшістю у Верховній Раді, тобто нинішньою владою — від Ужгорода до Луганська. Отже, місцеві вибори були вкрадені у народу ще до того, як люди пішли на виборчі дільниці. І байдуже, яка при цьому діє система —мажоритарна, пропорційна, мішана.
- Виборчі комісії — це лише один з елементів виборчого законодавства. І нині більше говорять про прохідний бар'єр.
- Я все ж таки наполягаю, що головне в нашій виборчій системі – сааме згадані комісії. Бо тут міститься головне джерело фальсифікацій. А решта – то вже похідні питання.
- Але зміни прохідного бар'єра обговорюються пристрасно, емоційно — на рівні навіть істерії, оскільки деякі політичні сили не без підстав вбачають у підвищенні бар'єра величезну небезпеку — аж до зникнення цих сил з політичної арени.
- Тут все ясно: мають на меті знищити конкуренцію на виборчих перегонах, без чого втрачає сенс багатопартійна політична система взагалі. Влада побоюється створення альтернативних політичних проектів.
- А щодо блоків політичних партій?
- Тут ситуація аналогічна: влада так само побоюється, що створення блоків партій може призвести до появи потужного конкурента партії влади.
- Але ж український досвід останнього часу підриває віру в потужність подібних блоків, які найчастіше є штучним конгломератом різних партій і партійок, що не мають сталого ідеологічного підґрунтя, а радше виникають ситуативно ...
- Я розумію, що маєте на увазі. Але відданість того чи іншого політика певній силі залежить головно наявністю чи відсутністю в нього такого собі морального стрижня. Заборона на створення блоків не виключить аморальності політичного діяча, і він перебігатиме з однієї партії до іншої так само, як він це робив, полишаючи блок. Скажімо, є перебіжчики з партії “Батьківщина”, а не обов'язково з малих партій, що входили до складу БЮТ. Повторюю: боротьба проти блоків – це один з елементів боротьби з опозицією.
- Як засвідчили події останніх місяців, опозиція послабшала не внаслідок боротьби з нею із зовні, а перш за все внаслідок хиткості засад, на яких засновувались ті чи інші партії та блоки. А тепер – питання про ліквідацію у виборчих бюлетенях графи “проти всіх”.
- На мою думку, це один з небагатьох позитивів запропонованої виборчої реформи. Втім. Сам-один цей позитив не переважає численних негативів. Ті, хто голосує проти всіх і вважають, що в них не може бути жодної політичної партії, яка може відповідати їхнім інтересам, свідомо чи підсвідомо допомагають владі.
- Якими є перспективи прийняття нового виборчого законодавства?
- Регіонали мають достатню кількість голосів для схвалення цього законопроекту. Ситуація, коли парламентським шляхом не можна унеможливити позбавлення народу права виборів, залишає тільки варіант вуличної боротьби, протестного руху.
