dc-summit.info

история - политика - экономика

Суббота, 20 Января 2018

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Парламентські поминки чи прийдешні свята? (частина 2) Народний депутат України Володимир Олійник (фракція Партії регіонів)

Парламентські поминки чи прийдешні свята? (частина 2) Народний депутат України Володимир Олійник (фракція Партії регіонів)

Володимир Олійник

Невдовзі після сумнозвісної бійки в сесійній залі Верховної Ради України опозиційні парламентарі запалили поминальні свічки на своїх депутатських місцях. Ці та інші дотичні проблеми порушувалися в інтерв'ю, що їх дали “Дискусійному клубу САМІТ” депутати від різних політичних сил.

- Опозиція (бодай символічно, запалюванням свічок у сесійній залі) ховала український парламентаризм. Чи існують підстави для такого апокаліптичного прогнозу?

- Наш парламентаризм, як і всю країну, не знищиш і не розкрадеш. Це слід сприймати як  просто епізод — прикрий, поганий, я б сказав, ганебний. На мою думку, це, хоч як парадоксально, навіть підсилює країну.

- Невже?! В який такий спосіб?

- Це викликає певні емоції. Гадаєте, люди спокійно сприймають вихватки, коли в парламенті кидають димові шашки, влаштовують штовханину тощо? І напевно шукатимуть тих, хто не буде уподібнюватися терористам.

- Напередодні Нового Року чи Ви маєте достатньо оптимізму щодо діяльності парламенту?

- Життя нас примушує. Інакше ми залишимось десь там на задвірках Європи, хоча про неї у нас так багато полюбляють говорити. З такими підходами нас там не хочуть бачити. І це солідарна провина усіх. Я не хочу розмивати відповідальності за безлад. Можна, звичайно, розбиратися і зрештою довести: це ви перші почали. Це не годиться. Нині слід сказати: хлопці, зупинимось або морально, або треба запроваджувати якісь юридичні правила, щоби щоразу не викликати Генеральну прокуратуру. Бо прокурор тут нічого не вдіє, бо ми його призначаємо. Вдумайтесь: ми його викликаємо, щоб він нас замирив або якось уладнав питання. Де ви бачили, щоб підлеглі могли помирити начальство?! Отже, або самі наберемось розуму і клепку матимемо, або введемо нові правила. Скажімо, знімати недоторканність, запровадити інститут парламентських приставів (як це практикується в деяких країнах).

- Вважаєте, це радикально вирішить проблему?

- Остаточно, звичайно, ні, але існуватиме механізм стримування.

- А може, й затримування?

- Гадаю, що до цього при стримуванні не дійде.

- Сьогодні зранку, після розгляду першого питання порядку денного , в парламентському прес-пойнті з'явився ветеран нашого парламентаризму, поет Дмитро Павличко. Він зачитав заяву з рефреном “Руки геть від Юлії Тимошенко!” за підписами низки громадських і культурних діячів нашої культури. Як Ви ставитесь до таких фактів?

- Перш за все, якщо ми живемо за певними принципами, скажімо, тими, які містяться в Конституції, то навіть тим поважним діячам-підписантам слід пам'ятати, що це є втручання у дії слідчих. В цій країні кожному громадянину слідчі і суд має право пред'явити претензії. В цьому разі кожний з нас має прийти і сказати: я готовий до діалогу. Але коли ми будемо вважати, що існують люди, стосовно яких можна сказати: “Не чіпайте, то тим узаконимо існування касти недоторканних і ніколи не наведемо ладу.

- Як правник розтлумачте цю тезу детальніше.

- Зверніть увагу: нинішня влада знімає цю тему не лише для тих, кого зараз відвідує слідчих, але й для самих представників влади. І не лише у майбутньому. Факти останніх місяців і тижнів свідчать, що вже кілька діючих високих державних функціонерів відчули такий підхід. Це є виклик усій попередній практиці — незалежно від того, в чиїх руках була влада. Головне, щоб карні справи не порушувались лише за політичними ознаками. Згадайте події кількарічної давності, коли, скажімо, провели кримінальні процедури проти покійного Євгена Кушнарьова або Бориса Колеснікова (останні три місяці провів за гратами). Деталі того, як і куди Юлія Тимошенко використовувала гроші, отримані від квот за Кіотським протоколом, з'ясує суд, але гранично ясно, що були порушення закону і відповідно до закону суд за порушення визначить міру покарання.

- Але ж подібні та інші порушення мали місце раніше і ми щось не дуже часто були свідками того, що порушники були покарані відповідним чином?

- На жаль, далеко не всі порушники залишали незаперечні докази своєї злочинної діяльності. В цьому ж конкретному випадку (і в деяких інших) влада діяла відверто нахабно. Коли нині захисники колишнього прем'єра намагаються применшити розмір фінансових зловживань, вони забувають, що на місцевому рівні караються значно менші зловживання. Складається враження, що карний кодекс на вищому державному рівні лає змогу красти в більших масштабах. Тому слід заспокоїтися, не робити гучних заяв, а вимагати публічності процесу (про жодні таємні операції не йдеться). Це кінець кінцем буде сигналом для всіх держслужбовців, яким підвладні фінансові справи, і сприятиме оздоровлення суспільної атмосфери в Україні.