dc-summit.info

история - политика - экономика

Пятница, 24 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Разделы Интервью Три погляди на південно-західний вектор української дипломатії

Три погляди на південно-західний вектор української дипломатії

Три погляди на південно-західний вектор української дипломатії

Стаття «Брюссель не выдаст, Бухарест не съест» , що була нещодавно розміщена на нашому сайті викликала  велику зацікавленість у читачів. Саме тому ”Дискусійний клуб САМІТ” звернувся до парламентарів, які спеціалізуються на зовнішній політиці, з проханням висловитися щодо процесів у трикутнику Україна — Румунія — Молдова. Вміщені нижче інтерв'ю свідчать про велику різницю в оцінці ситуації, а водночас про те, що спокійно спостерігати за розвитком подій — принаймні недалекоглядно. Коли писались ці рядки, надійшло повідомлення про те, що на молдвсько-українському кордоні невідомі демонтували прикордонні знаки, розташовані з українського боку поблизу села Паланка. Молдова вимагає пояснень інциденту, які у зовнішньополітичному відомстві Молдови давав в. о. Тимчасового повіреного у справах України в Республіці Молдова Михайло Харишин. Зверніть увагу на рівень українського дипломата!!! Цей інцидент тим більш прикрий, що згадана ділянка кордону вже демаркована на місцевості і з цього приводу підписані державні документи.

Українська дипломатія на південно-західному напрямі щоразу зазнає відчутних поразок. Ця сумна тенденція, на жаль, спостерігається й нині. Йдеться, зокрема, про українсько-румунські та українсько-молдовські стосунки. Пригадаємо хоча б фактично програну справу щодо острова Зміїний та шельфу навколо нього, територіальні претензії Румунії, пов'язані з дельтою Дунаю та спорудженням каналу “Дунай — Чорне море”, сприяння сепаратистським настроям на українських територіях поблизу кордону з Румунією, інтенсивна видача румунських паспортів громадянам України на Буковині, територіальні негаразди на українсько-молдовському кордоні тощо. Ці проблеми загострюються напередодні чергових президентських виборів у Молдові, звідки вже лунають заклики до НАТО вжити заходів для виведення російських військ з Придністров'я.

Українська ж дипломатія дипломатично робить вигляд, що “на південно-західному фронті” все гаразд.

Андрій ПАРУБІЙ (фракція НУ-НС):

“Зовнішньополітична лінія України має бути незмінною в усіх напрямках”

- Важливою є недоторканість наших кордонів, для нас важливі добросусідські відносини, нормальні економічні стосунки. В даному випадку я не вважаю, що піведнно-західний напрям є якимсь винятком.   

- Звичайно, він не є винятком, але так сталося, що на певні негативні моменти наша дипломатія просто не реагує...

- Загалом реагує, але, можливо, не так активно, як потрібно.

- Якби реагувала, то румунська сторона, мабуть, поводилася б інакше. А так ії реакції не чути.

- Наша дипломатія часто адекватно реагувала на антиукраїнські дії з боку Російської Федерації, але від того ми не бачили її поступливості.

- В разі, коли позиція нашої держави окреслювалася виразно, зрушення були. Згадаймо хоча б історію з косою Тузла. А до того ж, все це стає відомим міжнародній спільноті, і в такому разі не зважати на це не можна.

- Для нас не повинно мати значення, в якому напрямі здійснюється дипломатична лінія і звідки в Україну летять зерна сепаратизму. Це має в будь-якому разі викорінюватися державою на будь-якому рівні. Стосовно Придністров'я можу сказати, що для України – це є важливий напрямок, оскільки зона конфлікту на кордоні будь-якої державі є небезпечною, і ми маємо брати відповідну участь у врегулюванні цього конфлікту, оскільки він може безпосередньо впливати на національні інтереси України. Як на мене, тривога і небезпека у цій зоні є найбільшою. Що ж до перебування там російських військ, то держава має сама вирішувати, чи продовжувати перебування іноземних військ або ж ні...

- Але Придністров'я — невизнана країна, а Молдова навряд чи нині може реально і остаточно впливати на ситуацію.

- Для нас було би найкраще, щоби і в Придністров'ї, і в Молдові були нормальні уряди , які б займалися вирішенням своїх проблем.

- Якщо українська дипломатія неадекватно реагує на ці виклики, то якою є участь українського парламенту? Чи він копіює наших дипломатів?

- Будь-який тривожний сигнал, який надходить у Міністерство закордонних справ, ми оперативно розбираємо, і неодноразово було, коли ми викликали послів і говорили з ними.

- А зокрема, “румунські і молдовські випадки” траплялися?

- Неодноразово розглядалися теми українсько-молдовського кордону, і ми вказували дипломатам, щоби Україна застосовувала дипломатичні та інші потуги для вирішення тих проблем. Ба більше: ми комітетом виїздили в Молдову і брали участь у спільних засіданнях з членами їхнього парламенту.

- А відносно румунських паспортів на Буковині?

- Ми до цього ставимось так само принципово, як, скажімо, до російських паспортів у Криму. Подвійне громадянство у нас заборонено, і рік тому перед правоохоронними органами було поставлене відповідне завдання. Вони близько року тому провели відповідні дії, було складено реєстр тих, хто фактично має два паспорти, і ці особи мають вирішити, з яким громадянством вони залишаться.

- На жаль, останні повідомлення свідчать, що випадків видачі румунських паспортів не поменшало. В кінцевому висновку все залежить від української позиції і від того, наскільки рішуче ця позиція викладена у відповідних дипломатичних документах .

- Саме так.

Алексей ПЛОТНИКОВ (председатель Подкомитета по вопросам международной экономической политики; фракция Партии регионов):

«На политическом уровне нет каких-либо серьезных проблем»

- Я  в принципе нормально отношусь к нашим отношениям и с Румынией, и с Молдовой, хотя присутствуют некоторые неудачные трактования тех или иных проблем. Но в данном случае здесь речь идет скорее о проблемах, связанных с территориями Одесской области, И сейчас я большие надежды возлагаю на новое руководство области. Этого вполне достаточно, чтобы стабилизировать ситуацию на приграничной с Румынией территории. На общеполитическом уровне нет каких-либо серьезных проблем, которые вынуждали бы рассматривать их, скажем, на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины или вызвать специальное заявление Президента.

- Вам наверняка известна позиция руководства Румынии, которая постоянно муссирует тему Великой Румынии, и ряд видных политиков Молдовы подыгрывает этим настроениям.

- Эти молдавские политики скорее стараются подобными заявлениями манипулировать общественным мнением. Вряд ли такая идея будет когда-либо реализована. Поэтому всё это не повод, чтобы со стороны Украины последовали официальные заявления на эту тему.

- Но дипломатия всё-таки как-то должна реагировать в подобной ситуации?

- Пускай посольство реагирует. Скажем, протокольно.

- Но оно не реагирует даже на выдачу румынских паспортов  на Буковине.

- Это вопрос наших правоохранительных органов на Буковине, а не посольства.

- А недавняя идея Молдовы привлечь НАТО к выводу российских войск из Приднестровья?

- Но это вопрос России и Молдовы, а мы не должны на это как-то официально реагировать. Да, Приднестровье граничит с Украиной и в Приднестровье и Молдове – достаточно многочисленная украинская диаспора, но пока это просто провокационные заявления сомнительных сил.

- А не похожи ли подобные настроения на то, как в Украине относились к проблеме острова Змеиный и шельфа вокруг него? Потом мы триумфально проиграли дело в международном суде. После всего этого следует, как говорится, дуть на воду...

- Я думаю, нынешняя власть в подобных ситуациях сработает умело и не допустит дипломатических провалов.

- Ваши бы слова да Богу в уши...

Тарас ЧОРНОВІЛ (позафракційний):

“Наша політика стосовно Румунії та Молодови — це вервечка суцільних провалів”

- Чим пояснюється те, що наші дипломати мляво реагують (а інколи не реагують взагалі) на ті чи інші загострення у відносинах з Румунією та Молдовою?

- У мене таке враження, що ми взагалі не маємо ні позиції, ні політики у цьому напрямі. І це дуже сумно. Я наведу гранично конкретний приклад. Крім того, що там працюють не дуже потужні наші фахівці (там просто відчувається кадровий голод), у нас є проблема з тим, що в тих структурах, які мають попередньо збирати інформацію про  стан речей та аналізувати її, у нас цілковитий провал.  Це тим небезпечніше, що  там  є вкрай небезпечні проблеми, пов'язані з Придністров'ям і дотичні до можливості інтеграції Молдови з Румунією. Тоді що буде з Придністров'ям? І тоді це напевно буде і нашою проблемою. І тут варто нагадати: одного разу Україна виступила з позитивною ініціативою “5+2” для врегулювання придністровських проблем, але потім серйозно нею не займалась. І нині маємо ситуацію, коли росіяни напряму домовляються  з учасниками конфлікту і говорять, що не дуже-то мають бажання працювати за схемою “5+2” і взагалі збираються цілковито ігнорувати ту формулу...

- … і, певно, мають для цього підстави, якщо зважити на бездіяльності України?

- Так. І за цих обставин говорити, що ми маємо якусь політику в напрямі Румунії та Молдови, безглуздо. ЇЇ просто немає.

- Цікаво, що впродовж тривалого часу всі влади, незалежно від ідеології та партійного спрямування, сприймають політику щодо Румунії та Молдови як другорядний елемент.

- На жаль. І це тоді, коли маємо іншого партнера — Польщу, яка прогнозована наперед, по політичних силах, провідних особистостях тощо. У випадку з Румунією і Молдовою ситуація абсолютно непрогнозована, по ній слід працювати і працювати. А насправді роботи немає. Здається, що існує якась колосальна недалекоглядність, замішана на якихось особистих амбіціях. Окрім усього іншого, наші окремі люди, які там працювали в дипломатичному корпусі, залишили далеко не найкращий спадок, що триває донині. Це лінія, вервечка цілковитих провалів. А є проблема: якщо в Молдові на виборах все ж таки прийдуть до влади прорумунські сили, то нам доведеться терміново вирішувати, що робити з Придністров'ям? І знов у гарячий спосіб.