dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 23 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Проекты Україна - Румунія - Молдова Молдовсько-румунський фактор таки вельми важливий

Молдовсько-румунський фактор таки вельми важливий

Владимир Канаш

Тому, хто більш-менш уважно передивлявся недавні матеріали “Дискусійного клубу САМІТ”, певно, впала в око посилена увага до південно-західного вектора української дипломатії. При цьому є очевидною неупередженість такого підходу: адже на нашому порталі з означеного приводу висловлювалися політики, експерти й аналітики, які дотримувались розмаїтих (а подекуди й діаметрально протилежних) точок зору на проблему.

Ми уважно відстежували, зокрема, перебіг подій, пов'язаних з парламентськими виборами у Молдові, не обмежуючись оцінками, так би мовити, здаля, а й надаючи слово фахівцям з того краю.

Cаме виходячи з цього принципу, ми провели круглий стіл, де співставили різні точки зору, і внаслідок цього обговорення дійшли спільного висновку: проблема варта найпринциповішої уваги.

Автор цих рядків останнім часом спілкувався з кількома українськими  парламентарями, які причетні до зовнішньополітичних проблем,  ставлячи питання руба: “Чи Ви вважаєте проблеми українсько-румунських й українсько-молдовських відносин вартими особливої уваги?”    

Відповіді були неоднозначні, але бентежило те, що лише один з опитаних народних депутатів, а саме нині позафракційний Тарас Чорновіл справді висловив занепокоєння вкрай низьким рівнем нашого дипломатичного забезпечення на південно-західному напрямі.  Він, до речі, нагадав, що нещодавно на розгляд Верховної  Ради України прагнули внести пропозицію провести парламентські слухання на цю актуальну тему. Втім, згадану ініціативу не було підтримано більшістю (хоча й опозиція не виявила  зацікавленості у розгляді більш ніж пекучого питання). Варто при цьому зазначити, що  наявні дипломатичні провали цілковито належать зовнішньополітичній розмитості політичного спектру. Останні повідомлення щодо конфлікту на молдовсько-українському кордоні в зоні села Паланка, коли заяву з українського боку робив виконуючий обов'язки тимчасового повіреного у справах України,  мали бути тривожним сигналом.  Але чомусь багато що ставилося у залежність від наслідків парламентських виборів у Молдові, хоча принципово українсько-молдовські й українсько-румунські відносини навряд чи можуть залежати від внутрішньополітичної ситуації в Республіці Молдова. Нормальні, прогнозовані на тривалий період міждержавні стосунки мають ґрунтуватися на максимальному врахуванні національних інтересів зацікавлених сторін, а не залежати від швидкоплинної політичної кон'юнктури.

Ми далекі від того, аби перебільшувати вплив нашої стурбованості наявним  станом відносин між Україною з одного боку і Румунією та Молдовою — з іншого, але факт лишається фактом: 10 грудня цього року був підписаний Указ Президента України щодо реакції на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 листопада України 2010 року “Про виклики та загрози національній безпеці України у 2010 році”.

Оскільки там недарма вживається поняття “загроза”, варто спершу процитувати один з найперших пунктів цього рішення, що стосувалися міністерства закордонних справ України:

“...у місячний строк подати в установленому порядку  Президентові України  проект Указу  Президента України щодо стратегічних  пріоритетів зовнішньополітичної діяльності на період до 2015 року.”

Далі серед тих пріоритетів першим загадується  “проект плану заходів з урегулювання проблем питань українсько-молдовських відносин”. Потім  одразу ж, природно, фігурують ”пропозиції  щодо заходів, спрямованих на посилення позиції України у придністровському врегулюванні та активізацію діалогу з партнерами у форматі “5+2” з урахуванням національних інтересів України”.

Симптоматично (і природно), що далі йде пункт: “Розробити разом з Апаратом Ради національної безпеки і оборони України та подати в установленому порядку проекти указів Президента України про концепцію відносин України з Румунією, а також про програму комплексних заходів із вирішення проблемних питань українсько-румунських відносин та протидії загрозам національної безпеки України”.

Гадаємо, що останні рядки розвіюватимуть жодні сумніви щодо актуальності проведення парламентських слухань з порушених проблем. Сподіваємося, що думка Президента, висловлена в його указі, не буде зайвою для тих представників парламентської більшості, які досі не переймаються  важливістю  українсько-молдовських і українсько-румунських відносин для національної безпеки нашої країни.