dc-summit.info

история - политика - экономика

Четверг, 23 Ноября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Проекты Україна - Румунія - Молдова Тенденції розвитку транскордонної співпраці України та Румунії в контексті євроінтеграційних процесів (Частина 2)

Тенденції розвитку транскордонної співпраці України та Румунії в контексті євроінтеграційних процесів (Частина 2)

Тенденції розвитку транскордонної співпраці України та Румунії в контексті євроінтеграційних процесів (Частина 2)

Аналізуючи процес створення єврорегіонів із залученням прикордонних територій України та Румунії, варто наголосити на декількох моментах. По-перше, ініціатива їх створення походила не від регіональних органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, а від центральних інститутів влади, що пояснюється політичним значенням територій (і для Києва, і для Бухаресту), які увійшли до єврорегіонів на момент їх створення. По-друге, імплементація у Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією положень про створення єврорегіонів, які були чітко окреслені регіонально – «Верхній Прут» і «Нижній Дунай», засвідчує про не аби який інтерес румунської сторони до внутрішньополітичних процесів, що відбуваються на українських прикордонних територіях. По-третє, транскордонна співпраця між Україною та Румунією на момент підписання угод про створення єврорегіонів оцінювалася, й оцінюється до сьогодні, як дієвий механізм контролю за дотриманням етнонаціональних і культурних прав та свобод румунської меншини, насамперед, на території Чернівецької області. Таким чином, незважаючи на те, що в статутних документах наголошувалося на потребі розвитку економічних відносин між прикордонними територіями України та Румунії, для румунської сторони, на відміну від української, єврорегіони скоріше були моделями політичної взаємодії та спрямованого впливу на румунську спільноту Чернівецької області.

Упродовж 2004–2006 рр. на прикордонних територіях України та Румунії реалізовувалася Програма сусідства Рhare CBC Румунія – Україна. В рамках програми було впроваджено 147 проектів 80-ма вигодонабувачами із підтримкою 95 партнерів з України. Найбільша кількість проектів була реалізована в Сучавському повіті (50 грантів), а грантовою схемою з найбільшою кількістю здійснених проектів став Phare CBC 2005, із 61-м проектом. У період 2004–2006 рр. спільними зусиллями України та Румунії було проведено понад 1200 спільних заходів (конференцій, тренінгів),  550 документальних робіт (баз даних, досліджень, довідників, наукових розвідок), створено 40 ресурсних центрів (екоцентрів, інфоцентрів, економічних регіональних), утворено 14 транскордонних мереж, підписано 280 протоколів між румунською і українською сторонами (інші, ніж протоколи про партнерство, підписаних для впровадження проектів), відкрито 46 пунктів туристської інформації та інструментів туристської інформації, відновлено 63 туристичних маршрути, відремонтовано 35 км доріг та 5 мостів, сформовано 12 інструментів з моніторингу довкілля (вежі для визначення параметрів довкілля, пересувні лабораторії, проведено понад 1000 заходів з просування (рекламні кампанії, статті в пресі тощо).

Після вступу Румунії до Європейського Союзу, Україна і Румунія здійснюють транскордонне співробітництво в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства – ЄІСП (ENPI CBC), що охоплює цілий ряд програм, основна мета яких є похідною від результатів масштабного розширення ЄС в 2004 і 2007 рр. Коли в ЄС увійшли нові держави, виникла необхідність ініціативи, яка могла б запобігти виникненню в Європі нових ліній, що роз’єднуватимуть її. Тому був запущений проект ENPI CBC Interreg, розроблений за моделлю транскордонного співробітництва всередині ЄС. У його основі лежить концепція співпраці між регіонами по обидві сторони від кордону, яка в цьому випадку їх об’єднує, а не розділяє. Сьогодні працює 13 основних програм, які функціонують вздовж зовнішнього кордону ЄС, і спрямовані на субсидіювання і допомогу розвитку прикордонних регіонів. Це завдання вирішується, зокрема, через підтримку економічного та культурного розвитку, надання країнам-партнерам допомоги у вирішенні спільних завдань у таких галузях, як охорона навколишнього середовища, освіта та охорона здоров’я, допомога у підтримці ефективності та безпеки кордонів у поєднанні зі зростанням транскордонної співпраці і, нарешті, через різке збільшення обміну інформацією між самими людьми. Проте, найбільш важливим для української сторони, є, мабуть допомога регіональним органам державної влади та органам місцевого самоврядування в прикордонних регіонах у справі розвитку всіх необхідних для цього можливостей і навичок. Проілюструємо ці процеси на прикладі єврорегіону «Верхній Прут».

Поступово, починаючи з 2006 р. пріоритети діяльність єврорегіону «Верхній Прут» почали зміщуватися з політичної в економічну площину За сприяння Урядів України і Румунії та під егідою Центральноєвропейської Ініціативи в 2006-2008 рр. були успішно проведені три Робочі зустрічі представників країн ЦЄІ «Сучасні виклики транскордонного співробітництва на новому східному кордоні ЄС», «Сталий розвиток транспортних систем у зоні нового східного кордону ЄС» та «Трансрегіональний торгово-технологічний трансфер – виклики ІІІ тисячоліття».

У 2008 р. до Спільного технічного секретаріату Програми сусідства «Румунія – Україна» від Чернівецької області було подано 13 проектних пропозицій для участі в конкурсному відборі проектів транскордонного співробітництва, що фінансуватимуться за бюджетом ТАСІS 2005. За результатами конкурсу відібрано 4 проекти транскордонного співробітництва загальною вартістю 2,5 млн. євро., що складає більше половини всіх коштів, виділених Україні Європейським Союзом в рамках Програми сусідства. Чернівецька ОДА сприяла реалізації 23 проектів у рамках зазначеної Програми (за бюджетною лінією PHARE/CBC 2004-2006) загальною вартістю 3,6 млн. євро. З метою забезпечення результативної участі Чернівецької області у першому конкурсному відборі проектів у рамках Спільної операційної програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова» ENPI/CBC 2007-2013, який був проголошений у липні 2009 р., у Чернівецькій ОДА була створена тимчасова робоча група з залученням волонтерів – проектних менеджерів з питань надання методичної та консультаційної допомоги з розробки проектів у рамках Спільної операційної програми «Румунія-Україна-Республіка Молдова» ENPI/CBC 2007-2013 на період з 13 квітня по 31 серпня 2009 р. Силами цієї групи було проведено 12 семінарів та тренінгів щодо підготовки проектних заявок, в тому числі 2 із залученням фахівців Спільного Технічного Секретаріату програми «Румунія –Україна – Молдова».

Важливою для подальшого формування конструктивної моделі транскордонної співпраці між Україною та Румунією стало спільне засідання депутатів Чернівецької обласної ради та Сучавської повітової ради, проведене у м. Чернівці 15 вересня 2008 р. Результатом роботи депутатів стало прийняття спільної резолюції спільного засідання в якій наголошувалося на потребі внесення органами регіональної влади Чернівецької області та Сучавського повіту спільно з іншими членами і партнерами Єврорегіону «Верхній Прут» пропозицій центральним галузевим органам влади для просування проектів стосовно розвитку трансєвропейської і місцевої транспортної інфраструктури відповідно до послання Єврокомісії до Ради ЄС та Європейського Парламенту від 31.01.2007 COM(2007)32 final «Розширення основних трансєвропейських транспортних осей до сусідніх країн. Настанови щодо транспорту в Європі та сусідніх регіонах», а також проектів щодо можливостей транзиту енергоносіїв через українсько-румунський кордон і з розбудови необхідної прикордонної інфраструктури для включення до Спільної операційної програми «Румунія-Україна-Молдова» із забезпеченням співфінансування з відповідних міжнародних, національних, місцевих і приватних джерел.

29 травня 2010 р. у м. Сучава (Румунія) відбулося засідання Єврорегіону «Верхній Прут», в якому взяли участь Міністр Кабінету Міністрів України А.Толстоухов, голови Чернівецької і Івано-Франківської обласних державних адміністрацій М.Папієв і М.Вишиванюк, Посол України в Румунії М.Кулик і Генеральний консул України в Сучаві Ю.Вербицький. А.Толстоухов підкреслив, що для ефективної взаємодії у сфері регіонального розвитку Урядом України була ініційована Угода про співробітництво між Мінрегіонбудом України та Міністерством регіонального розвитку та туризму Румунії. На переконання А.Толстоухова, одним з найкращих засобів підтримки співпраці наших регіонів стане реалізація цієї угоди, а також підготовка аналогічного документу з Республікою Молдова, для чого доцільно використовувати можливості головних пунктів перетину українсько-румунського і українсько-молдавського кордонів. Паритетна участь наших країн у формуванні та подальшій реалізації цих механізмів також матиме позитивні наслідки для розв’язання проблем, з якими стикаються учасники цього та інших спільних Єврорегіонів. У рамках засідання було прийнято рішення про формування Підприємницького фонду Єврорегіону «Верхній Прут» як інструменту транскордонної взаємодії, розглядалися питання щодо реалізації великомасштабних (інвестиційних) проектів у рамках програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства «Румунія – Україна – Молдова». Крім того було обговорено низку організаційних питань транскордонного співробітництва. Під час засідання єврорегіону «Верхній Прут» було презентовано низку проектів, в тому числі два проекти – Чернівецькою обласною державною адміністрацією,які були підтримані і протокольно проголосовані, остаточне рішення по них прийматиме Єврокомісія. На засіданні Чернівецька область, яка головувала в Єврорегіоні «Верхній Прут», передала цю місію Сучавському повіту.

У 2010 р. Єврорегіон «Верхній Прут» відзначав десятиліття свого функціонування Звітуючи напередодні 10-річчя створення Єврорегіону, голова Чернівецької ОДА М. Папієв підкреслив, що пріоритети Єврорегіону «відповідають завданням розвитку добросусідства, а також базовим засадам регіональної, транспортної, екологічної, безпекової та інших ключових сфер політики Євросоюзу». Він нагадав, що принциповими відмінностями Єврорегіону «Верхній Прут» від інших є спрямованість на тісну взаємодію з керівництвом трьох країн, наявність Екоєврорегіону на основі Єврорегіону «Верхній Прут» в якості моделі сталого регіонального соціально-економічного і просторового розвитку, новий механізм партнерства Єврорегіону з регіонами інших країн як елемент «Європи Регіонів». «На підставі цих особливостей, – наголосив М.Папієв, – Кабінет Міністрів України вмотивовано визнав за нашим Єврорегіоном можливість експериментального опрацювання механізмів транскордонного співробітництва в якості елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики. Аналогічна постанова була прийнята й урядом Республіки Молдова».

На одній з останніх робочих зустрічей Єврорегіону «Верхній Прут» (29 вересня 2010 р., Сучава), в якій взяли участь керівники адміністративних одиниць Єврорегіону «Верхній Прут», а також представники урядів Румунії, України та Республіки Молдови, обговорювалися питання, пов’язані із станом Спільної операційної програми Румунія-Україна-Молдова, спільними проектами підтриманими в рамках єврорегіону, а також клопотання щодо статуту єврорегіону та заходів, які будуть здійснені його членами в наступний період. Маючи на увазі специфічність Спільної операційної програми Румунія –Україна – Молдова 2007 – 2013 рр., представник Сучавського РБТК представив загальні аспекти цієї програми, а також ситуацію проектів поданих в рамках першого тендеру грантових пропозицій з точки зору країни лідерів проектів. У засіданні взяв участь і голова Спільного органу управління програми пан Юліу Бара, який представив стадію розгляду проектів поданих в рамках першого конкурсу. Виходячи із вагомості зустрічі, а також її представницького характеру, був розглянутий також стан процедури по відбору стратегічних проектів, яка відбувається зараз. В рамках засідання була обговорена можливість просування в рамках Програми Румунія-Україна-Молдова певних проектів, які би представили інтерес для Єврорегіону «Верхній Прут». Серед них треба зазначити створення загону Мобільної служби швидкої медичної допомоги, реанімації та вивільнення та модернізацію дороги на Україні, яка веде на пункт перетину державного кордону. Інший проект, про який дискутували учасники, називається «Єст Алерт». Він передбачає побудову 24 автоматичних станцій для передачі даних про рівень рік Прут та Сірет, з яких 20 станцій – на Україні та по дві – в Румунії та Республіці Молдова.

Одним з основних пріоритетів транскордонної співпраці між Україною та Румунією сьогодні стають великі інвестиційні проекти, які були визначені Положенням щодо впровадження програм транскордонної кооперації Європейської Комісії № 951/2007, ст. 2 (7), як «проекти, які охоплюють ансамбль робіт, дій та послуг призначених виконати неподільну функцію чіткого характеру, яка стосується чітко визначених та представляючих взаємний інтерес цілей, з метою здійснення транскордонних інвестицій». Країни-учасниці програми мають можливість спільно ідентифікувати великі транскордонні інвестиційні проекти, які не будуть відібрані шляхом звичайного конкурсу проектів. У цьому випадку, проекти мають бути чітко зазначеними у програмі або стати об’єктом рішення Спільного моніторингового комітету, керуючись їх відповідністю до пріоритетів та заходів програми та існуванням специфічного бюджету для цього. Великий інвестиційний проект має бути відповідним до програми та її пріоритетів; мати магістральне значення для розвитку певної частини регіону програми; мати чіткий транскордонний вплив; мати інвестиційний характер (інфраструктура); бути відповідним до національних/регіональних стратегій розвитку та мати підтримку органів влади національного/регіонального рівнів з обох боків кордону; очікувати довготривалі результати; відповідати критеріям визначених програмою (Спільним моніторинговим комітетом), існуючим правилам та процедурам (транскордонне партнерство, обсяг гранту, прийнятність претендента, прийнятність заходу, прийнятність витрат тощо); обґрунтування спроможності впровадити відповідний великий інвестиційний проект.

Згідно Процедури відбору великих інвестиційних проектів максимальна тривалість впровадження подібного гранту становить 36 місяців, а сума наданого фінансування повинна вписатися від мінімум 3.000.000 євро до максимум 10.000.000 євро. Фінансова підтримка для великих інвестиційних проектів з фондів Спільної операційної програми Румунія-Україна-Молдова 2007 – 2013 рр. становить максимум 30.412.336 євро, представляючи 30% від загального фінансового фонду виділеного програмою для Пріоритетів 1 і 2. В 2010 р. були започатковані процедури з відбору великих інвестиційних проектів. Кожна країна-учасниця програми на національному рівні визначила проекти, які вона хотіла би впровадити через цю програму, а нині проходять консультації між трьома країнами щодо тих проектів, які зможуть бути запропонованими Європейській Комісії для отримання фінансування. Важливим є те, що всі заходи в рамках проектів фінансованих через Спільну операційну програму Румунія – Україна – Молдова 2007–2013 рр. повинні бути завершеними до 31 грудня 2014 р.

1 жовтня 2010 р. в м. Сучава відбулося Четверте засідання Спільного моніторингового комітету (СМК) Спільної операційної програми Румунія-Україна-Молдова 2007 – 2013 рр., який складається з представників органів влади регіонального і центрального рівнів (міністерств, комітетів регіонального розвитку, агенцій регіонального розвитку, місцевих органів влади тощо), а також спостерігачів з боку громадянського суспільства з трьох країн-учасниць: Румунії, України, Республіки Молдови. У рамках цього засідання було затверджено список проектів, які отримають фінансування в рамках Пріоритету 3 – Просування заходів «від людини до людини». Спільний моніторинговий комітет прийняв рішення збільшити суму виділену для третього пріоритету Програми з 5 мільйонів євро до 7,6 мільйонів євро; список затверджений СКМ містить загалом 62 проекти. Цей список був переданий Європейській Комісії з метою перевірки можливих накладок з іншими програмами та уникнення подвійного фінансування. Після отримання відповіді від Європейської Комісії буде порушена процедура підписання контрактів. Так само, під час засідання члени Спільного моніторингового комітету обговорили та затвердили основні елементи довідника заявника для другого конкурсу проектів. Зауважимо, що на цей конкурсний відбір, від Чернівецької області було подано більше 40 вагомих спільних проектів. Вперше за останні роки керівництво області знайшло можливість профінансувати розробку транскордонних проектів для кожного району. З трьох національних великомасштабних інфраструктурних проектів, офіційно поданих Україною для фінансування Європейською Комісією, два проекти ініційовані та розроблені Чернівецькою областю. Перший проект вартістю до 7,5 млн. євро спрямований на розвиток прикордонної інфраструктури краю, другий – на запобігання стихійним лихам, на що передбачено до 9,9 млн. євро.

Таким чином, головними факторами, що визначають структурні особливості та динаміку транскордонної співпраці України та Румунії, є співвідношення контактних і бар’єрних функцій державних кордонів, соціально-економічні та етнокультурні особливості прикордонних територій, повноваження регіональної влади в здійсненні міжнародної діяльності, розвиненість прикордонної інфраструктури, включаючи прикордонні пункти пропуску. Як засвідчує досвід ЄС, діяльність єврорегіонів повинна спиратися, на досить широкі повноваження місцевих і регіональних влад, на місцеві ініціативи та інститути співпраці та фінансову підтримку з центру. У державах із високим ступенем централізації влади, до яких належить Україна, такі умови поки не сформувалися. Більше того, самостійні регіональні ініціативи по інтенсифікації транскордонного співробітництва викликає насторожене ставлення центральної влади, яка побоюється, що самостійна зовнішньоекономічна діяльність єврорегіонів може послабити політичну вагу центру у прикордонних регіонах.

Незважаючи на те, що результати транскордонного співробітництва єврорегіонів «Верхній Прут», «Нижній Дунай» та Карпатського єврорегіону упродовж останніх років засвідчують появу позитивних тенденцій в українсько-румунській співпраці, темпи та інтенсивність її не можна визнати достатньою для розвитку українських прикордонних територій. Основними чинниками, які стримують повноцінне використання можливостей транскордонного співробітництва України та Румунії є (1) невідповідність нормативно-правового регулювання повноважень місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування завданням транскордонного співробітництва у формі євро регіональної співпраці; (2) недостатній рівень співпраці із закордонними учасниками транскордонного співробітництва щодо розвитку інфраструктури для наукових досліджень, технологічних розробок, освіти, культури, зв’язку, охорони здоров’я, використання потенціалу єврорегіонів для розвитку туристично-рекреаційної сфери; (3) низький рівень залучення до транскордонного співробітництва підприємницьких структур, недержавних установ та громадських організацій;  (4) відсутність цілісної багаторівневої структури управління транскордонного співробітництва, як наслідок – її елементи працюють не узгоджено; (5) відсутність механізмів забезпечення поетапної реалізації транскордонних ініціатив на рівні національних представництв єврорегіонів; (6) відсутність кваліфікованих фахівців з проектного менеджменту в усіх рівнях органів державної влади та місцевого самоврядування.

Розв’язанню окремих проблем, визначених вище має сприяти схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2010 р. «Концепція Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки», згідно з якою транскордонне співробітництво офіційно визнано одним з інструментів прискорення процесів наближення рівня життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського, забезпечення вільного перетину товарів, осіб і капіталів через державний кордон. Таке співробітництво сприяє об’єднанню зусиль суб’єктів транскордонного співробітництва для розв’язання спільних проблем прикордонних регіонів, здійсненню євроінтеграційних заходів на регіональному рівні. Основним механізмом реалізації мети і завдань Концепції визнано створення комплексної системи розвитку транскордонного співробітництва, з урахуванням якої здійснюватиметься фінансування проектів транскордонного співробітництва на всій території країни за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та коштів суб’єктів транскордонного співробітництва.

Особливо важливого значення сьогодні набуває широка громадська підтримка зусиль регіональних органів влади у сфері транскордонного співробітництва між Україною та Румунією. Водночас, відомо, що у громадській свідомості побутують викривлені уявлення про переваги та недоліки такого співробітництва. Саме тому цілеспрямоване, об’єктивне, системне та послідовне інформування громадськості є першочерговим завданням всіх інституцій, зацікавлених в інтенсивному розвитку транскордонної співпраці України в межах існуючих єврорегіонів, які є своєрідним тренінгом на шляху нашої держави до членства в Європейському Союзі.