dc-summit.info

история - политика - экономика

Воскресенье, 24 Сентября 2017

Последнее обновление в09:39:25

Вы здесь: Проекты Круглый стол Інтерв'ю члена-кореспондента НАН України, президента Української Академії політичних наук Миколи Михальченка

Інтерв'ю члена-кореспондента НАН України, президента Української Академії політичних наук Миколи Михальченка

Член-кореспондент НАН України, президент Української Академії політичних наук Микола Михальченко

Пропонуємо Вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю члена-кореспондента НАН України, президента Української Академії політичних наук Миколи Михальченка. Цим інтерв’ю продовжується робота віртуального круглого столу з директорами українських гуманітарних академічних інститутів, а також з іншими авторитетними гуманітаріями України, на якому обговорюються актуальні питання двосторонніх відносин України і Росії.

Який статус, на Ваш погляд, найбільш раціональний з огляду на національні інтереси України (блоковий - позаблоковий)?

Позаблоковий, нейтральний статус сьогодні дорого коштує і не забезпечує національної безпеки. Особливо, коли поряд є могутній сусід, який демонструє свою силу і загрожує державній незалежності України вустами своїх політиків і військових. Тому Україні, в перспективі, для забезпечення суверенітету варто вступити до НАТО.

Який вектор розвитку в умовах світової кризи вигідніший для України?

Для України більш привабливою є біполярна або багатополярна модель економічного співробітництва з світом при забезпеченні політичних гарантій суверенітету від НАТО І ЄС.

Що на цей момент заважає розвитку взаємовигідної співпраці між Україною та Росією?

Розвитку взаємовигідного співробітництва між Україною і РФ заважає ряд факторів:

а) несамостійна економічна позиція України, вразливість від «енергетичного тиску» РФ. Але, мабуть, РФ використала «останній патрон», піднявши ціну на газ до світового рівня. Україна витримає цей удар і зміцнить економічну безпеку;

б) позиція економічного і політичного тиску РФ на Україну як на «меншовартісного» партнера. Громадська думка Росії досі не сприймає Україну як незалежну країну, що відокремлення України є логічним і кінцевим;

в) входження України до ЄС і НАТО (в перспективі) знімає неоімперські амбіції Росії. І цей фактор не може не враховувати політична еліта як Росії, так і США і ЄС.

Як об’єктивно оцінити проблемні питання нашої спільної історії:

(Чи була, скажімо, Україна «колонією» у складі Російської імперії? Чи є привід звинувачувати РФ в трагедіях, що Україна пережила у складі СРСР (голодомор, репресії, русифікації й т.п.)? Як оцінити той факт, що свої сучасні кордони Україна отримала у складі СРСР?)

А. Безумовно,Україна була колонією в складі Російської імперії, але специфічно, коли     колоніальний статус мав народ, який етнічно і культурно народжений, разом з Росією, спільною «матір’ю» – Київською Руссю. Тому, з одного боку, Росія черпала людські ресурси для колоніальної та імперської адміністрації з України, а з другого боку стримувала, забороняла розвиток української мови, культури, самосвідомості, маючи на меті повну русифікацію України.

Б. В деяких трагедіях можна звинувачувати Російську імперію і СРСР напряму: введення кріпосного права, насильницьке переселення українців в Сибір, на Далекий Схід, Північ тощо, репресії щодо інтелігенції русифікація, а в деяких побіжно, наприклад, в Голодоморі, де активну участь в його організації брали не тільки росіяни, але й грузини, євреї та й самі українські більшовики.

В. Позитивно. Але варто враховувати, що : 1) Україна в цей час втратила частину своїх історичних територій на користь, в першу чергу, РФ; 2) розширення території України відбувалося як побічний процес імперської політики Росії, яка навіть у жахливому сні не могла вважати, що колись русифікована, повністю контрольована економічно, політично, духовно-культурно, релігійно Україна стане незалежною державою.

Який Ваш прогноз на подальший розвиток українсько-російських відносин?

Безумовно, відбудеться покращення взаємовідносин з Росією. Але це залежить переважним чином від Росії, як Велика Британія, Франція та інші імперські держави змирилися з суверенітетом своїх колоній і тільки виграли від цього. Велика Британія, Франція, Іспанія, Португалія, Бельгія, Нідерланди до цього часу б виснажували себе проведенням колоніальної політики, а не стали б стабільними, багатими країнами. Розпад Австро-Угорщини відбувся дещо іншим шляхом, але приклад Австрії теж повчальний.

Загострення українсько-російських взаємовідносин з боку української сторони викликано: а) компенсаторською позицією бувшої колонії до метрополії; б) тиском Росії на Україну в різних сферах, що викликає неадекватну високу ступінь відсічі щодо політики Кремля (хвороблива реакція на подразники); в) світові політичні ігри навколо українсько-російських відносин, на які неадекватно реагує і Росія і Україна. І це біда обох сторін.

Хто, на Ваш погляд, винуватий в українсько-російському "газовому" конфлікті?

На 90% російська сторона, яка помилково витратила свій «останній патрон» глобального шантажу України загрозою розвалу країни економічно і політично. На «газовій голці» можна було тримати Україну ще декілька років. А тепер Україна буде більш вільною в економічній і політичній стратегії. На 10% винна українська сторона – неузгоджена політика щодо постачань газу гілок влади, корупція олігархів, чиновників тощо.

Яким чином наукова спільнота України та Росії може сприяти гармонізації рівноправного співробітництва між нашими країнами?

Співробітництво науковців буде «охолоджувати» гарячі голови політиків і звільняти громадську думку від комплексів «ворогуючих націй».

Яких глобальних змін зазнає світовий порядок через світову фінансову кризу, і яким чином це вплине на взаємовідносини України та Росії?

Світовий порядок просунеться до встановлення багатополюсності економічної і геополітики. Це спрацює на процес встановлення рівних, взаємовигідних стосунків України і Росії.